29.Дослідить міжнародні економічні відносини та їх форми. Теорія порівняльних переваг.

Міжнародні економічні відносини — це система відносин, що виникають між суб’єктами з різних країн з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання споживчих благ (товарів, послуг, ідей) в умовах обмеженості ресурсів і міжнародного поділу праці.

Об’єктом МЕВ є світове господарство. Це сукупність національних економік світу поєднаних між собою мобільними факторами виробництва.

Міжнародні економічні відносини проявляються на різних рівнях економіки – на макрорівні, мікрорівні, наднаціональному рівні.

На кожному з рівнів діють різні суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності: на мікрорівні – окремі громадяни, підприємства і фірми, які проводять зовнішньоекономічні операції; на макрорівні – національні господарства, які безпосередньо здійснюють і регулюють зовнішньоекономічну діяльність; на наднаціональному рівні – міжнародні організації та наднаціональні інститути.

У світовому господарстві розвиваються такі найважливіші форми міжнародних відносин:

1. міжнародна торгівля.

2. міжнародна міграція капіталу;

3. міжнародна міграція робочої сили;

4. міжнародна передача технології;

5. міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини;

6. міжнародна економічна інтеграція.

7. Міжнародні рішення глобальних проблем.

Відповідно до теорії порівняльних переваг (Д. Рікардо). країни повинні спе­ціалізуватися на виробництві тих товарів, альтернативна ціна яких нижча, тобто які вони можуть продукувати з відносно нижчими витратами порівняно з іншими країнами. У цьому випадку торгів­ля буде взаємовигідною для обох країн, незалежно від того, чи є виробництво в одній з них абсолютно ефективнішим, ніж в іншій.

30.Проаналізуйте економічні аспекти глобальних проблем.

Глобальні проблеми — проблеми, пов'язані з при­родними, природно-антропогенними, суто антропо­генними (у т.ч. економічними, соціальними) явища­ми, що виникли в процесі розвитку сучасної цивілі­зації і мають загальнопланетарний характер як за масштабами та значенням, так і за способами вирі­шення, а тому потребують координації зусиль усьо­го світового співтовариства.

I. Глобальні проблеми у сфері взаємодії природи і суспільства:

— надійне забезпечення людства сировиною, енергією, продовольством тощо;

— раціональне природокористування і збереження нав­колишнього природного середовища;

— раціональне використання ресурсів Світового океану, мирне освоєння космічного простору;

— утилізація відходів життєдіяльності тощо.

II. Глобальні проблеми у сфері суспільних взаємовід­носин:

— відвернення світової термоядерної війни і забезпе­чення стабільного миру;

— подолання економічної відсталості частини регіонів і країн світу;

— попередження локальних, регіональних та міжнарод­них конфліктів;

— ліквідація наслідків світових та локальних криз;

— роззброєння і конверсія військового виробництва тощо.

III. Глобальні проблеми у сфері розвитку людини та забезпечення її майбутнього:

— пристосування людини до умов природного і соціаль­ного середовища, що змінюється під впливом НТР;

— подолання епідемій, тяжких захворювань (серцево-судинних, онкологічних, СНІДу, наркоманії);

— культурно-моральні проблеми втрати довіри до со­ціальних інститутів, нестабільності сім'ї та послаблення зв'язку поколінь;

— боротьба з міжнародною злочинністю, наркобізнесом, тероризмом;

— проблеми демократизації та охорони прав людини тощо.

Головна передумова успішного вирішення глобальних проблем — розгляд їх у взаємопов'язаній цілісності, тісному переплетінні економічних, політичних, соціальних, куль­турних, технологічних, екологічних, психологічних та інших процесів.

50