6.Дослідить особливості економічної кризи в Україні та шляхи її подолання.

Кризи – перебільшення виробництва товарів та послуг порівняно з платоспроможним попитом на них.

В Україні всі види криз, що пов’язано з трансформацією економіки, переходом від командно-адміністративних до ринкових відноси. Причини: 1)ліквідація централізованої системи управління економікою, коли вона ще залишалась державною; 2)розрив економічних зв’язків з країнами СНД, коли Україна не мала замкненого економічного циклу (вона забезпечувала себе на 40% - вугіллям, на 20% - газом, на 10% - нафтою). 3)валютна криза – що призвела до порушення рівноваги між попитом і товарною масою.

Особливості економічної кризи: 1) стрімке скорочення виробництва (промислове виробництво скоротилось на 60%, сільскогосподарське – 50%); 2)глибина і тривалість кризової фази. Виробництво нац. доходу за час кризи скоротилось на 70%, за умови що вже 20% вважають критичним; 3)глибина і тривалість зумовлені а)тим, що криза є складовою соціально-економічної кризи; б)розгортання на фоні монополізації; в)переплетена з кризами фінансова структура; 3)заходи реформування економіки продиктовані не внутрішніми умовами, а інтересами міжнародних організацій та в першу чергу МВФ.

Шляхи подолання: 1)інтеграція та диверсифікація праці і виробника (корпорації у формі концернів та консорціумів); 2)активізація таких суспільних процесів як деконцентрація, децентрацлізація (створення АО корпоративного типу); 3) капіталізація (розвиток в-ва) і соціалізація (розвиток людини); 4)приватизація повинна бути не лише у бік приватної власності а у поєднані з державною.

Банківська система України, як і світова банківська система, потребує нових підходів до регулювання. Так криза української гривні на почату листопада 2009 року підтвердила абсолютизації законодавчої вимоги до центральних банків, щодо стабільності курсу національної валюти. Не випадково коливання курсу національної валюти НБУ пояснював слабкістю економіки і динамікою платіжного балансу.

Як бачимо, криза спонукає до посилення ролі держави там, де її втручання було мінімальним - у фінансовій сфері.

Антикризові заходи, що найчастіше застосовуються у світовій практиці:

- запровадження нових програм кредитування;

- створення спеціальних фондів  (держкредитів, викупу поганих банківських активів; підтримки проблемних компаній; викуп акцій національних виробників і похідних цінних паперів; перепідготовка кадрів, які втратили роботу); - гарантування міжбанківських кредитів, позичок для малого і середнього бізнесу; - націоналізація компаній; - зниження центральними банками облікової ставки; - змінна механізму ціноутворення на аукціонах РЕПО; - розширення переліку активів, що приймаються центральними банками як застава за кредитами; - зниження нормативів мінімальних резервних вимог для комерційних банків;- збільшення розміру державних гарантій на банківські вклади;- короткострокове збільшення бюджетного дефіциту;- зниження податків і обов'язкових платежів;- податкові пільги для покупців житла і нових автомобілів;- розміщення вигідних державних замовлень;- запровадження сприятливих режимів регулювання;- обмеження тарифів;- підвищення фінансової дисципліни;- застосування механізму державно - приватного партнерства;- реалізація масштабних  інфраструктурних проектів;- компенсація банкам частини їх збитків;- субсидування банками відсоткових ставок за кредитами, наданими населенню для придбання вітчизняних товарів