Функція заощаджень
Заощадження S (Save) — це неспожита частина доходу. Найпростіша функція заощадження має вигляд: S = F( У). Кожній функції споживання відповідає єдина функція заощаджень (рис. 5.3):
S= Y-C= Y-с0-с'Y=-с0 + (1-с')Y; С=с0 + с'Y,
де 5* — величина заощаджень домашніх господарств, с0 — автономне споживання, 1 - с' = s'— гранична схильність до заощадження, Y —дохід.
Гранична схильність до заощадження (MPS — Marginal propensity to save) — це величина додаткового заощадження з однієї додаткової грошової одиниці використовуваного доходу, або показник того, на скільки одиниць зміниться обсяг заощадження за умови зміни використовуваного доходу на одиницю: MPS = AS IAY, де ΔS* — приріст заощаджень, ΔY — приріст використовуваного доходу.
О
скільки
частина кожної грошової одиниці (гривні),
яка не споживається, обов'язково
заощаджується, то Μ
PC
+ MPS
= 1;
MPS
= AS/AY.
Середня схильність до заощадження (APS — Average propensity to save} — це частка заощаджень у післяподатковому доході: MPS = = Δ8/ ΔΥ.
У короткостроковому періоді зі збільшенням доходу зростають і споживання, і заощадження, але при цьому середня схильність до споживання має тенденцію до зниження, а середня схильність до заощадження — тенденцію до зростання. У довгостроковому періоді середні схильності стабілізуються.
Економічні коливання та ек.Цикли. Теорії ек.Циклів. Причини ек.Коливань.
Економічні коливання-періодичні зміни обсягу національного виробництва, зайнятості та доходів населення.Економічний цикл — це період від початку однієї кризи до початку другої.
За тривалістю економічні цикли поділяють на малі, середні та довгі.Малі цикли (3—4 роки) пов'язані з порушенням рівноваги на споживчому ринку. Причиною їх вважають зміни у сфері кредиту.Середні цикли. їх періодичність 8—10 років, вона обумовлена заміною верстатів, машин, устаткування, а також змінами в кредитній сфері.Довгі хвилі (40—60 років) пов'язують із зміною базових технологій, джерел енергії та об'єктів інфраструктуриСередній цикл включає чотири фази: кризу, депресію, пожвавлення і піднесення.Криза характеризується: значним спадом виробництва, падінням цін, дефіцитом грошових коштів, біржовими крахами і банкрутствами, зростанням безробіття, зниженням рівня заробітної плати, скороченням прибутку, знищенням товарів тощо.Для депресії характерні застій виробництва, низький рівень цін, скорочення товарообороту, низька ставка позичкового процента.У період пожвавлення повільно розширюється обсяг виробництва до масштабів докризового рівня, зростають ціни, підвищуються прибутки; зростає зайнятість, пожвавлюється торгівля.У період піднесення обсяг виробництва перевищує передкризовий рівень, швидко зростає зайнятість, підвищується заробітна плата та інші види доходів, надаються кредити, зростає сукупний попит, розширюється пропозиція товарів, яка з часом перевищує попит і наближує нову кризу.
Теорії:1. Інноваційні теорії — пов’язують економічні цикли з великими технічними нововведеннями, які з’являються нерегулярно і зумовлюють коливання ділової активності.2. Монетаристська теорія — її прихильники вважають, що головною причиною циклічних коливань в економіці є нестабільні темпи грошової емісії. На їх думку, надлишок грошової маси може викликати інфляційне зростання, а дефіцит — спровокувати спад виробництва.3. Теорія рівноважного ділового циклу — пояснює циклічні коливання помилковим сприйняттям економічними суб’єктами динаміки цін і заробітної плати, що спонукає найманих працівників до прийняття помилкових рішень щодо пропозиції робочої сили, а підприємців — щодо зміни обсягів виробництва.
Причини циклічних коливань:1)великі технічні нововведення, які з'являються нерегулярно і зумовлюють коливання в діловій активності;2)політичні перевороти, різка трансформація соц-ек системи, війна та ін. випадкові події системного хар-ра;3)помилкові рішення в грошово-кредитній політиці, які супроводжуються появою надмірної кільк-ті грошей або надмірним вилученням грошей з обігу;4)різкі зміни в зовнішніх умовах функціонування національної ек-ки (зростання цін на імпортні енергоносії, фінансова криза у торгових партнерів тощо).