Поняття та основні показники інфляції. Типи інфляції. Фактори.
Інфляція – це підвищення сукупного рівня цін і знецінення грошей. Розрізняють відкриту і приховану інфляцію. Відкрита інфляція виявляється в умовах вільних цін і може проявлятися в наступних видах. Помірна – ціни ростуть повільно, менше 10 % на рік, вартість грошей зберігається. Галопуюча – ціни ростуть від 20 до 200 % на рік, гроші починають прискорено втілюватися в товари. Гіперінфляція – ціни ростуть дуже швидкими темпами, понад 200 % на рік. Інфляція стає некерованою.За ступенем збалансованості зростання цін виділяють збалансовану і незбалансовану інфляцію У разі збалансованої інфляції співвідношення цін різних товарів залишається незмінним, незбалансованої — відбувається постійна зміна співвідношення цін між товарами, причому у різних пропорціях. З погляду очікуваності та передбачуваності інфляцію поділяють па очікувану і неочікувану. Очікувана інфляція передбачається і прогнозується заздалегідь, неочікувана — характеризується раптовим стрибком цін.
Типи:Інфляція попиту може бути викликана як монетарними, так і немонетарними чинниками. Монетарні чинники:1. Випуск зайвої грошової маси для покриття дефіциту держбюджету. Зайва грошова маса входить в обіг по тій купівельній спроможності, яку мають гроші на момент їхньої емісії, але в силу того, що вона перевищує попит на гроші, то, коли цей надлишок виявляється на ринку, останні знецінюються, втрачають частину своєї купівельної спроможності. 2. Прискорення обігу грошей, у тому числі в силу так званої втечі від них, теж викликає інфляційний ефект, оскільки навіть при існуючій товарній і грошовій масі одна грошова одиниця в середньому обслуговує більше угод. У результаті грошей виявляється ніби більше, ніж потрібно.3. Кредитна експансія, тобто швидке розширення кредиту, що не відображає реальної потреби в ньому з боку господарського обороту, тому що отримані позики використовуються як купівельні і платіжні засоби, переповнюючи сферу обігу. 4. Доларизація господарського обороту, тому що іноземна валюта в даному випадку доповнює вітчизняну грошову масу і за інших рівних умов викликає її знецінювання. Немонетарні чинники:1. Скорочення пропозиції товарної маси. Якщо воно не супроводжується адекватним зменшенням грошової маси й уповільненням швидкості обігу грошей, то викликає їх знецінення внаслідок зниження товарного наповнення грошових агрегатів. 2. Незавершене будівництво, виробництво товарів, що не користуються попитом, і втрати при зберіганні та транспортуванні фактично ведуть до тих же інфляційних наслідків.
Інфляція пропозиції – це підвищення загального рівня цін через зростання витрат по виробництву і реалізації продукції. Інфляція пропозиції обумовлена такими немонетарними чинниками:1. Недосконалість конкуренції – засилля монополій і їхній ціновий диктат при наданні послуг транспорту, реалізації паливно-енергетичних і сировинних ресурсів. Покупці ресурсів змушені або підвищувати ціни, або, якщо цьому перешкоджає попит на їхню продукцію, змушені миритися з падінням прибутку і збільшенням збитків. 2. Монополізм у банківській сфері може сприяти інфляції витрат, якщо це пов'язано з завищенням процентних ставок при одержанні кредиту підприємствами. 3. Надмірний податковий тягар підвищує інфляцію витрат, оскільки платники податків розглядають свої обов'язкові платежі державі як витрати і намагаються при можливості покрити їх підвищенням цін. 4. У розвинених країнах частка зарплати в собівартості продукції складає 70 – 80 %, тому інфляція витрат може супроводжуватися і діями профспілок по підвищенню оплати праці, тому що це веде до росту витрат підприємства. 5. Специфічною причиною для СНД є створення митних кордонів на пострадянському просторі.
