5. Грошовий ринок та монетарна політика. Інструменти монетарної політики.

Грошовий ринок – це ринок, на якому в результаті взаємодії попиту на гроші і їх пропозиції встановлюється рівноважна ставка відсотка, що являє собою "ціну" грошей. Грошовий ринок містить у собі інститути, що забезпечують взаємодію попиту і пропозиції грошей.

Основними параметрами грошового ринку є грошова пропозиція і грошовий попит. Вони являють собою реальну грошову масу та обчислюються на основі ділення номінальної грошової маси на ціни.

Грошова пропозиція складається з різних форм грошових агрегатів. Залежно від рівня ліквідності всі вони об’єднуються зростаючим підсумком в окремі грошові агрегати:M0= готівкові гроші (гроші поза банком) ;М1= М0+поточні депозити+кошти на розрахункових рахунках ;М2= М1+строкові депозити;М3=М2+ кошти клєнтів за трастовими операціями банків.

Грошова пропозиція не залежить від відсоткової ставки, а може змінюватись Нацбанком згідно з цілями монетарної політики. Тому в графічній моделі грошової пропозиції її крива набирає вигляду вертикальної прямої.

Монетарна полі́тика— політика держави, через яку уповноважена державою інституція контролює обсяг пропозиції грошей з метою встановлення цінової стабільності, сприяння економічному зростанню, дотриманню рівня безробіття населення на низькому рівні.

Інструменти монетарної політики:Норма обовязкового резервування,Облікова ставка,Відсоткові ставки (ставки рефінасування центрального банку),Обмінний курс (жорстка привязка до іноземної валюти,коридор обмінного курсу,траєкторія щодо обмінного курсу,керований плаваючий курс,вільно плаваючий курс).

6. Ад. Крива aд.Фактори, що впливають на ад.

Сукупний попит – це представлені на ринку в грошовій формі потреби населення, підприємств і держави. Він визначається як реальний обсяг національного виробництва, що приватні споживачі, підприємства і держава готові купити при різноманітних можливих рівнях цін.

Цінові чинники: . Ефект процентної ставки. При сталості грошової маси в країні з підвищенням цін на товари і послуги споживачам і підприємцям для тих же покупок потрібна буде більша, ніж раніше, кількість грошей. Збільшення попиту на гроші при незмінній грошовій масі призведе до росту ціни на них, тобто до зростання процентної ставки. При високій ставці споживачі і підприємці будуть брати менше кредитів, що призведе до скорочення їхніх витрат і, отже, сукупного попиту. . Ефект багатства або реальних касових залишків. Підвищення цін на товари і послуги веде до зниження купівельної спроможності накопичених фінансових активів, якими володіють домогосподарства. Прагнучи зберегти своє багатство, споживачі зменшують витрати і збільшують заощадження. Це призводить до скорочення сукупного попиту. . Ефект імпортних закупок. Підвищення цін на вітчизняні товари веде до скорочення їхнього експорту і росту імпорту більш дешевих іноземних товарів. У силу цього зменшується попит на вироблені в країні товари і, отже, скорочується сукупний попит. І навпаки, зниження рівня цін підвищує сукупний попит як усередині країни, так і за кордоном.

Нецінові:1. Зміни споживчих витрат. Їх динаміка визначається змінами прибутків або добробуту споживача; очікуваннями споживача (наприклад, очікування росту цін збільшує попит на товари); змінами податкових ставок (підвищення податків зменшує споживчі витрати і сукупний попит, а зниження – збільшує); заборгованістю споживача (високий рівень заборгованості, що утворився внаслідок попередніх покупок у кредит, може змусити споживача скоротити сьогоднішні витрати, щоб виплатити наявні борги, і навпаки, коли заборгованість споживача відносно невелика, він готовий збільшити свої сьогоднішні витрати, що призводить до збільшення сукупного попиту). 2. Зміни в інвестиційних витратах. Вони залежать від технології (впровадження нових технологій має тенденцію до стимулювання інвестиційних витрат і збільшує попит на засоби виробництва); розміру податків з підприємств; очікуваних прибутків від інвестицій; рівня процентних ставок; надлишкових потужностей (збільшення надлишкових потужностей зменшує сукупний попит). 3. Зміни в державних витратах. Збільшення державних закупок призводить до зростання сукупного попиту, а зниження – до зменшення сукупного попиту. 4. Зміни у витратах на чистий експорт. Сукупний попит залежить від витрат на чистий експорт, тому що із збільшенням експорту підвищується і сукупний попит, а зі зменшенням він знижується. 5. На сукупний попит впливає зміна валютних курсів. Якщо курс на власну валюту зростає, то країна може більше закупити іноземних товарів, а це веде до росту сукупного попиту.