15.Поняття фіскальної політики держави. Функції та інструменти фіс.Політики.

Фіскальна політика – це політика уряду в галузі оподатковування, державних витрат, державного бюджету, спрямована на забезпечення зайнятості і запобігання інфляційним процесам. Фіскальна політика буває дискретна і недискретна.

Дискреційна фіскальна політика поділяється на:стимулюючу, що збільшує сукупний попит за допомогою зростання державних витрат і зниження податків;обмежувальну, що стримує сукупний попит за допомогою зниження державних витрат і підвищення податків.

Недискреційна фіскальна політика автоматична фіскальна політика, при якій бюджетний дефіцит та бюджетний надлишок виникають автоматично, внаслідок дії автоматичних стабілізаторів економіки. Такими стабілізаторами в економіці є прогресивна податкова система і трансфертні платежі.

Автоматичні (вмонтовані) стабілізатори механізми ринкової економіки, що не залежать від держави і згладжують спади і підйоми в економіці, або це механізм, який дозволяє зменшити циклічні коливання в економіці без проведення спеціальної економічної політики. Дія автоматичних стабілізаторів впливає на зміну обсягу виробництва, рівня цін і ставок відсотка. Стабілізатори при зміні попиту забезпечують більш плавну зміну випуску продукту. Дія автоматичних стабілізаторів відбивається на розмірі циклічного дефіциту/профіциту бюджету.

Фіскальна політика будується на використанні державою двох економічних регуляторів: податків і державних витрат. Вони можуть застосовуватися в різноманітних поєднаннях, що дає безліч варіантів впливу на реальний обсяг національного виробництва і його структуру, на зайнятість і інфляцію.

Порівняння ступеня впливу важелів фіскальної політики на зміни розміру ВНП відбувається на основі зіставлення мультиплікатора державних витрат і податкового мультиплікатора.

Мультиплікатор державних витрат показує зміни ВНП, викликані змінами державних витрат.

М G = Δ ВНП / Δ G

Приріст державних витрат збільшує розміри споживання населення і розміри сукупних інвестицій, тому що до приватних вкладень у виробництво додаються і державні кошти.

Податковий мультиплікатор відображає зміни в економіці, викликані змінами податкових ставок.

М т = Δ ВНП / Δ Т

Податковий мультиплікатор відображає зворотні зв'язки, тому що динаміка податків у ВНП відбувається в різних напрямках: якщо податки зростають, то відбувається зменшення ВНП, при скороченні податків ВНП зростає.

Функції:1.Вплив на стан господарської кон´юктури.2.Перерозподіл національного доходу.3.Нагромадження необхідних ресурсів для фінансування державних програм.

Агрегати - показники тих грошей, які працюють в обороті , знаходяться в розпорядженні тих суб'єктів, які готові випустити їх в оборот. Вони відрізняються між собою на певний елемент, який виражаї додатковий ліквідний актив, але з меншим ступенем ліквідності, ніж у попередньому агрегаті.

М0 – готівкові гроші поза банками;

М1 – М0+кошти на розрах-х та поточних рах-х;

М2 – М1+строкові депозити;

М3 – М2+кошти клієнтів за трастовими операціями банків.

Отже, кожний наступний грошовий агрегат відрізняється від попереднього не лише за структурою, а й за величиною. Широка грошова маса (ГМ) – це агрегат М3. Грошова Пр контрол-ся НБУ через окремі грошові агрегати. Контрол-чи грошові агрегати, НБ цілеспрямовано впливає на грош-й ринок.