3.Метод економ.Теорії- сукупність прийомів, засобів і принципів, за допомогою яких досліджуються категорії і закони функціонування та розвитку економічних систем.

Економ.теорія застосовує загальнонаукові та специфічні методи пізнання економ.явищ і процсів.

ДІАЛЕКТИКА-загальний для всіх наук метод. Базується на використанні законів и принципів філософії, сутність яких полягає у пізнанні економ.явищ і процесів у їхньому зв’язку та взаємозалежності, у стані безперервного розвитку, у розумінні того, що накопичення кількісних змін якісного стану, що джерелом розвитку є єдність і боротьба протилежностей.

НАУКОВА АБСТРАКЦІЯ-полягає в поглибленому пізнанні реальних економічних процесів шляхом виокремлення основних ознак сторін певного явища,очищених від всього випадкового, неістотного. Результатами є формування понять, економ.категорій, виявлення і формування законів.

АНАЛІЗ І СИНТЕЗ-застосовується в єдності його складових. При аналізі об’єкт дослідження розкладається на складові частини,кожна з яких вивчається окремо;при синтезі- об’єднання різних елементів в єдине ціле з урахуванням взаємозв’язків між ними.

ІНДУКЦІЯ-метод пізнання від окремого до загального, від знання нижчого ступеня до знання вищого.

ДЕДУКЦІЯ-від загального до одиничного.

ІСТОРИЧНИЙ І ЛОГІЧНИЙ МЕТОДИ-використовуються економ.теорією для дослідження економ.процесів у єдності. Історичний метод вивчає ці процеси у історичній послідовності, логічний-у їхній логічній послідовності, прямуючи від простого до складного, звільняючись при цьому від історичних випадковостей, подробиць , не властивих цьому процесові.

ЕКОНОМІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ-формалізований опис економічних процесів і явищ(за допомогою математики і економетрики), структура якого абстрактно відтворює реальну картину економічного життя.

ВИДИ:макро- і мікроекономічні, абстрактно-теоретичні, конкретно-економічні, статистичні, динамічні, коротко і довгострокові.

ЕКОНОМІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ-штучне відтворення економічних процесів і явищ з метою вивчення їх за оптимально сприятливих умов та подальшого практичного впровадження. Дає змогу на практиці перевірити обґунтованість наукових гіпотез і рекомендацій, зоб попередити помилки і провали в економічній політиці держави.

4.Економічна теорія відкриває і формулює економ.Категорії, закони і принципи.

ЕКОНОМІЧНІ КАТЕГОРІЇ-абстрактні, логічні,ю теоретичні поняття,які в узагальненому вигляді виражають суттєві властивості економ.явищ і процесів.(товар, капітал, прибуток, попит..)

ЕКОНОМІЧНІ ЗАКОНИ- відбивають найсуттєвіші, стійкі, такі, що постійно повторюються, причинно-наслідкові взаємозв’язки і взаємозалежності економ.процесів і явищ. Закони виражають сутність економ.відносин.

Економічні закони у своїй сукупності створюють СИСТЕМУ ЕКОНОМІЧНИХ ЗАКОНІВ,яка включає в себе всезагальні, загальні, специфічні і стадійні закони.

ВСЕЗАГАЛЬНІ-функціонують у всіх економ.системах(закон зростання потреб)

ЗАГАЛЬНІ-функціонують у кількох економ.системах, де існують для них відповідні економ.умови(закони ринкової економіки)

СПЕЦИФІЧНІ-функціонують лише у межах 1 економічної системи

СТАДІЙНІ-функціонують на окремих стадіях даної економ.системи(становлення, зрілості чи занепаду)

Форми пізнання та використання економ.законів:

ЕМПІРИЧНА-коли люди, не знаючи сутності економ.законів, використовують їх несвідомо, інтуїтивно у своїй практичній діяльності.

НАУКОВА-коли люди, пізнавши і розкривши сутність економічних законів, використовують їх свідомо, а отже, більш ефективно у своїй економ.діяльності.

Рівні використання економ.законів:

1)науково-теоретичний-(на основі результатів наукового аналізу економ. процесів та явищ відкриваються економ. закони, дається тлумачення їх і створюються концепції розвитку економіки)

2)державно-управлінський-(державна влада, спираючись на закони економ. теорії і провідні концепції, розробляє відповідні правові закони та положення, визначає програми економ. розвитку)

3)господарсько-практичний-(використання економ.законів у практиці господарювання економ. суб’єктів)

5. Функції економ.теорії: пізнавальна, методологічна, практична, прогностична, виховна

ПІЗНАВАЛЬНА- реалізується через дослідження сутності економ.процесів і явищ. Розкриваючи і формулюючи категорії і закони, економ. теорія тим самим збагачує знання людей, примножує інтелектуальний потенціал суспільства.

МЕТОДОЛОГІЧНА-економ.теорія виступає методологічною базою для цілої системи економ.наук, оскільки розкриває основоположні базові поняття, економ.закони, категорії, принципи господарювання, які реалізуються в усіх галузях людської діяльності.

ПРАКТИЧНА-зводиться до наукового обґрунтування економ.політики держави, розробки рекомендацій щодо застосування принципів і методів раціонального господарювання.

ПРОГНОСТИЧНА-виявляється у розробці наукових основ передбачення перспектив соц.-економічного розвитку в майбутньому.

ВИХОВНА-полягає у формуванні в громадян економічної культури, логіки сучасного економ.мислення, які забезпечують цілісне уявлення про функціонування економіки.

ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА-цілісна система заходів держави, спрямованих на розвиток нац.-економіки в інтересах усіх соц. груп суспільства.

ЕКОНОМІЧНЕ МИСЛЕННЯ-сукупність поглядів, уявлень та суджень людини про реальну економічну дійсність, які визначають її господарську поведінку.

БУДЕННЕ МИСЛЕННЯ-поверхове, однобічне і безсистемне сприйняття людиною реальних економічних процесів, на підставі чого вона робить суб’єктивні висновки і судження щодо економ.проблем.

НАУКОВЕ МИСЛЕННЯ-всебічне і глибоке пізнання людиною економ.дійсності на основі використання наукових методів дослідження, що дозволяє розкрити сутність економ.процесів.

Етапи формування наукового мислення:

1)спостереження і відображення у свідомості людини реальної економ.дійсності

2)обробка та осмислення одержаної інформ. і вироблення наукових понять, категорій,законів економ.розвитку

3)реалізація, впровадження людиною одержаних економ. знань у своїй госп.діяльності

6.Економічна теорія є фундаментальною базою,ю теоретичним ядром усього комплексу економ. наук-галузевих, міжгалузевих, функціональних.

ГАЛУЗЕВІ(економіка промисловості, сільського госп., будівництва,торгівлі)

МІЖГАЛУЗЕВІ(економ. географія, демографія, теорія управління, економіка природокористування)

ФУНКЦІОНАЛЬНІ(фінанси, кредит, прогнозування, маркетинг, менеджмент)

ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНІ(статистика, інформатика, аналіз госп. діяльності)

ПРИРОДНИЧІ(математика, фізика, біологія)

СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ(філософія, соціологія, психологія, право)

ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНІ(історія , економ.історія, історія економ. думки)

Тема 2

1.Формаційний підхід був розроблений К.Марксом.суть- продуктивні сили суспільства у сукупності з виробничими відносинами становлять певний спосіб виробництва, а спосіб виробництва у поєднанні з політичною надбудовою суспільства-соціально-економічну формацію. Основоположним ядром кожного способу виробництва є панівна форма власності, оскільки саме вона визначає спосіб поєднання працівника із засобами виробництва. Ф.підхід передбачає, що розвиток людського суспільства відбувається як послідовна зміна одного способу виробництва іншим:-первіснообщинний, рабовласницький, феодальний, капіталістичний, комуністичний.

На потребу глибшого наукового пізнання закономірностей розвитку суспільства сучасна економ. теорія сформулювала цивілізаційний підхід.

ЦИВІЛІЗАЦІЯ-історично конкретний стан суспільства, який характеризується досягнутим рівнем продуктивних сил, особливою формою виробництва і відповідною духовною культурою.

Перехід від одного ступеня зрілості цивілізації до іншого здійснюється завдяки глибинним якісним змінам у продуктивних силах суспільства, зростанню продуктивності праці. Економічна наука виділяє такі стадії цивілізації:людина, її потреби як абсолютна цінність цивілізаційного процесу, єдність людського духу, універсалізація людського розвитку.