Штучна вагіна для бугаїв- плідників.

Перша штучна вагіна для бугая, яка була розроблена в 1932 році, складалася з гумового циліндра довжиною 60 см і діаметром 5,5 см, усередину якого вставлялася тонкостінна трубка з велосипедної гуми, краї якої заверталися на циліндр. Збоку на циліндрі знаходився патрубок, через який заливалася вода. Повітря не нагніталося, тому потрібний тиск у штучній вагіні створювали водою при нахилі циліндра. Спермоприймач у вигляді скляного стакана вводився всередину й утримувався гумовою стрічкою. У цій моделі штучної вагіни досить важко було створювати потрібний тиск, а діаметр циліндра був недостатнім для крупних самців. Тому, ця модель декілька разів вдосконалювалася, і в 1942 році була створена нова модель штучної вагіни.

Штучна вагіна зразка 1942 року для бугая складається з тубуса, виготовленого з темної пружної гуми, гумової камери, яка вставляється всередину тубуса і фіксується на його кінцях гумовими кільцями. У середній частині тубуса розташований патрубок для заповнення водою. Для нагнітання повітря в отвір патрубка вставляють кран. До одного із кінців тубуса за допомогою гумового фіксатора приєднують скляний спермоприймач.

І. І.Родін у 1960 році запропонував штучну вагіну з алюмінієвим корпусом, який має балоноподібне розширення діаметром 136–160 мм і горловину для наливання води. За задумом автора, розширена частина корпуса забезпечує умови для природного повороту головки статевого члена при еякуляції.

Сьогодні частіше користуються укороченою штучною вагіною (тубус довжиною 30 см) для бугая модифікації Д. Д.Логвинова з одноразовим поліетиленовим спермоприймачем, яку запропонував автор у 1972 році.У країнах Європи та США використовуються власні оригінальні моделі штучної вагіни для бугаїв. Так, данська вагіна має вкорочений до 40 см тубус, який сполучається за допомогою гумової лійки з подовженим скляним спермоприймачем. Лійка має отвори для виходу повітря в момент еякуляторного поштовху. Корнельська модель, навпаки, більш довга (70 см), оскільки в неї додатково вставляється тонка еластична трубка зі скляним спермоприймачем (пробіркою), який не виходить за межі корпуса.

Штучні вагіни для жеребців.

Для отримання сперми від жеребця застосовують штучну вагіну, яка складається з остову, камери, які фіксують кілець і спермоприймача. Остов штучної вагіни являє собою алюмінієвий циліндр діаметром 13 см. З одного кінця циліндр звужений у вигляді горловини, закінчується коротким циліндром меншого діаметру. Довжина малого циліндра 7,5 см, діаметр 8,7 см, довжина горловини 4,5 см, а довжина всієї штучної вагіни 54 см. У середню частину великого циліндра впгяв патрубок з загвинчується гайкою. У гайці є клапан для ослаблення надлишкового тиску, що утворюється під час еадді жеребця. На превеликий циліндру припаяна також алюмінієва ручка. На металевий остов надівається гумова камера, яка фіксується иа ньому трьома гумовими кільцями. Поверх гумової камери на малий циліндр надягають гумовий спермоприймача, що представляє собою широкий гумовий склянку.

Підготовку штучної вагіни роблять у такий спосіб: гумову камеру ретельно відмивають від тальку, потім, після висушування, її надягають на остов так, щоб гладка поверхня камери була звернена всередину вагіни, а шорстка - до остова. Не слід занадто натягувати камеру, враховуючи, що при подальшому наливанні води у штучну вагіну стінки камери спадають. Надягнуту гумову камеру зовні притискають до остова гумовими кільцями. Потім дезінфікують, протираючи ватними тампонами, просоченими 96 °-ним спиртом.

Таким тампоном за допомогою довгого корнцанга протирають поверхню камери всередині штучної вагіни, внутрішню поверхню, заздалегідь вимитого і висушеного спермоприймача і ту частину поверхні штучної вагіни, на яку буде надітий спермоприймача. Після того як спирт випарується, спермоприймача надягають на горловину штучної вагіни. Через патрубок в простір між остовом і гумовою камерою наливають 1,5-2,5 л води, нагрітої до 45-60 ° (в залежності від температури навколишнього повітря) з розрахунком, щоб температура в вагіні була 40-42 °. Необхідно обов'язково перевіряти температуру безпосередньо перед садком, для чого у відкритий кінець злегка нахиленої штучної вагіни вставляється хімічний термометр так, щоб він щільно прилягав і спали стінок гумової камери. Внутрішню трубку вагіни за допомогою попередньо знезараженого корнцанга добре змащують по всій довжині стерильним легкоплавким вазеліном.