Національний університет біоресурсів і природокористування України

Кафедра акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин

Реферат на тему:

Штучне осіменіння корів

Підготувала

студентка ІІ курсу 8 групи

Мірченко Т. В.

Київ 2012

План

1. Вступ.

2. Відбір корів і телиць для осіменіння.

3. Визначення оптимального часу та кратність осіменіння корів і телиць.

4. Способи штучного осіменіння корів і телиць.

5. Висновок.

6. Список використаної літератури.

Вступ

Штучне запліднення тварин вже давно стало невід'ємною частиною скотарства. Його відповідна організація та шляхи попередження прохолостів у самок - головне робоче завдання зооінженерів та ветеринарних лікарів.

Вибір оптимальних строків для запліднення самиць є одним з найважливіших факторів за організації та проведення штучного осіменіння. Правильний розрахунок часу дає змогу значно підвищити імовірність запліднення і скоротити витрати на додаткові спермодози.

У господарствах України діють стаціонарна, маршрутно-кільцева міжгосподарська і внутрішньогосподарська організаційні форми осіменіння корів і телиць.

Стаціонарну форму необхідно застосовувати в сільськогосподарських підприємствах з високою концентрацією поголів'я. Посада техніка штучного осіменіння корів і телиць передбачається штатним розписом підприємства.

Маршрутно-кільцева міжгосподарська форма ефективна при застосуванні в декількох господарствах з невеликою кількістю поголів'я. Осіменіння тварин забезпечують висококваліфіковані спеціалісти за графіком з використанням пересувних лабораторій, обладнаних у спеціальних автомобілях.

Внутрішньогосподарську маршрутно-кільцеву форму потрібно застосовувати в господарствах з декількома фермами, у фермерських та індивідуальних господарствах. Осіменіння корів проводять при цьому як за стаціонарних умов окремої ферми, так і за встановленим маршрутом у місцях утримання тварин.

Відбір корів і телиць для осіменіння

Відбір самок для штучного осіменіння потрібно проводити з урахуванням ознак стадії збудження статевого циклу (тічка, загальне збудження, статева охота і овуляція).

Тічка - це комплекс змін, що проходить у статевих органах самки (гіперемія і набряк, посилення скорочень м'язів матки і функції залоз, розкриття шийки матки, витікання слизу, зміна епітелію слизової оболонки статевих органів). Тривалість тічки 2-4 доби. Тічка починається раніше на 12-24 години від загального збудження і охоти. Найбільш характерна клінічна ознака тічки - виділення слизу із матки в піхву і назовні.

Статеве збудження характеризується змінами в поведінці самки у вигляді загального неспокою, зменшення апетиту, зниження надоїв, потягу до інших тварин та дозволу стрибати на себе. Воно виникає через 24-36 годин після початку тічки.

Статева охота (далі - охота) - це такий стан організму самки, коли найкраще проявляються безумовні статеві рефлекси і готовність до спаровування або позитивна реакція самки на самця. Основна ознака охоти - рефлекс нерухомості. Тварина стоїть спокійно, коли на неї стрибають інші тварини. Охота в корів і телиць триває в більшості випадків 12-18 годин. За часом вона відповідає середині та кінцю тічки.

Овуляція - складний фізіологічний процес виділення яйцеклітини із зрілого фолікула яєчника. Вона проходить через 10-15 годин після закінчення охоти. При недоліках годівлі, утримання тварин та деяких захворюваннях (гіпофункція яєчників) вона може не відбуватися (ановуляторний цикл).

Існує декілька способів виявлення корів і телиць в охоті, але найбільш поширеними є візуально-клінічний та рефлексологічний способи.

Візуально-клінічний спосіб грунтується на виявленні змін поведінки самки і безпосередньому огляді корів чи телиць та їх статевих органів. Тварину в охоті виявляють за загальним збудженням і рефлексом нерухомості під час перебування на пасовищі чи вигульному майданчику не менше 3-4 разів на добу. При клінічному огляді самок виявляють характерні ознаки тічки, а при ректальному дослідженні статевих органів - тонус матки, стан яєчників тощо.

При рефлексологічному способі використовують бугаїв-пробників або бугаїв-маркерів після їх спеціальної підготовки. Пробників утримують разом із самками вранці та ввечері протягом 2 годин, які є одночасно стимуляторами статевої функції самок. На 150-200 корів потрібно мати одного пробника. Тварину з ознаками охоти і тічки відокремлюють із стада для осіменіння.

Охоту можна визначити за допомогою детекторів (ампула з кольоровою рідиною), які приклеюють до шкіри крижів самки. При стрибках тварин на самку в охоті ампула розривається і забарвлює її крижі.

Для визначення корів в охоті можна використовувати андрогенізованих корів або тварин з фолікулярними кістами, електрометричні прилади та ін.