Національний університет біоресурсів і природокористування України

Реферат на тему:

Будова штучних вагін, їх складання та підготовка до використання

Підготувала

студентка ІІ курсу 8 групи

Мірченко Т. В.

Київ 2012

План

1. Будова штучної вагіни.

2. Штучні вагіни для баранів.

3. Штучні вагіни для бугаїв-плідників.

4. Штучні вагіни для жеребців.

5. Штучні вагіни для кнурів.

6. Правила підготовки штучних вагін.

7. Підготовка штучної вагіни до використання.

8. Список використаної літератури.

Будова штучної вагіни

Штучна вагіна (штучна піхва) – це простий прилад, в якому можна відтворювати основні умови, необхідні для нормального прояву рефлексу еяколяції: відповідну температуру, тиск і стикання статевого члена з гладкою, слизькою поверхнею. Для кожного виду сільськогосподарських тварин виготовляють спеціальні вагіни, розміри і будова яких відповідають величині статевого члена самця. Проте принцип будови штучних вагін однаковий для усіх видів тварин.

Основні частини штучної вагіни – циліндр, або корпус, тонкостінна гумова камера і спермоприймач. Крім того, є додаткові деталі: 2-4 гумових кільця для закріплення камери на циліндрі, ебонітовий краник (у вагіні для жеребця замість нього є загвинчувана гайка), гумовий тримач спермоприймача (застосовується тільки у вагіні для бугая), еластична поролонова накладка, призначена для механічного очищення статевого члена.

Циліндри для вагіни виготовляються з ебоніту (для баранів), з товстої гуми (для бугаїв),з алюмінію або оцинкованого заліза (для жеребців). Корпус вагіни для жеребців з одного кінця закінчується звужуванню горловиною і має ручку для тримання. У стінці корпуса є патрубок з отвором для вливання води і вдування повітря.

Циліндр для барана 20 см, для бугая 50 см, для жеребця 54 см завдовжки. За кордоном і на деяких станціях в СРСР застосовують вагіну для бугая так званого „європейського” зразка – більш коротку і вузьку.

Для взяття сперми від кнурів застосовують вкорочений на 12-15 см циліндр вагіни для бугая або штучну вагіну конструкції Полтавського інституту свинарства, корпус якої виготовляється з оцинкованого заліза. Є варіант вагіни для кнура з електропідігріванням.

Тонкостінна гумова трубка (камера) виготовляється з спеціальної високоякісної гуми. Камера для бугая 70 см, для барана 33 см, для жеребця 90 см завдовжки. При взятті сперми від кнура використовують камеру для бугая або для барана. Обидва кінці камери завертають і натягають на кінці циліндра. Поверхня нової, яка ще не була у вжитку, камери з одного боку гладка, з другого – трохи шорстка.

Спермоприймач призначений для збирання виділюваної самцем сперми. Для барана і бугая застосовуються або одностінні спермоприймачі, що мають вигляд конічних пробірок, або (частіше) двостінні спермоприймачі. У між стінний простір останніх наливають теплу воду, що захищає спермії від різкого охолодження. Маючи такі спермоприймачі, сперму можна брати на відкритому повітрі або в неопалюваному приміщенні.Що ж до одностінних спермоприймачі, то їх можна застосовувати тільки при температурі не нижчій за 180С.

В укороченій ("європейській") вагіні для бугая застосовують поліетиленові спермоприймачі одноразового використання: після взяття сперми від бугая її переливають у скляні посудини, а спермоприймачі викидають.

Спермоприймач для жеребця являє собою широкий гумовий стакан, який накладають на горловину штучної вагіни. При взятті сперми на холодні на такий спермоприймач слід накладати ватний чохол. У кожного спермоприймача повинна бути кришка, якою він закривається негайно після виймання з вагіни. Спермоприймач вагіни для кнура виготовлено з прозорої пластмаси; складається він з ковпака і градуйованого стакана, які з’єднуються між собою гвинтовою нарізкою. У ковпак вставляють пластмасовий або гумовий фільтр. Іноді користуються скляною банкою місткістю 0, 5 л, яку приєднують до вагіни за допомогою гумової трубки (куска камери). У верхній частині трубки роблять отвір для виходу повітря в міру надходження сперми в банку. У горловину банки вставляють пластмасовий фільтр, який затримує густий секрет цибулинних залоз.

Щоб запобігти перенесенню заразних хвороб від одного плідника до іншого, а також зменшити можливість потрапляння мікробів у сперму в тих випадках, коли від плідника беруть два еякуляти підряд, для кожного плідника слід мати по дві окремі вагіни, на яких білою фарбою, що не змивається, позначені кличка або номер плідника. Вагіни потрібно зберігати у спеціальній закритій шафі з полицями, де є гнізда для кожної вагіни. Спермоприймачі, пінцети та інші інструменти, що застосовуються при підготовці штучних вагін, також повинні зберігатися в закритих шафах.