- •1 Предмет і завдання мікробіології
- •2 Історичні віхи становлення мікробіології, як науки.
- •3 Систематика та номенклатура мікроорганізмів.
- •4 Морфологія бактерій.
- •Ультраструктура бактеріальної клітини
- •Лекція 2. Фізіологія та генетика мікроорганізмів
- •1 Хімічний склад бактерій
- •Ферменти мікроорганізмів
- •2 Живлення мікроорганізмів
- •3 Дихання бактерій
- •4 Ріст і розмноження бактерій
- •5 Генетика бактерій
- •Організація генетичного матеріалу у бактерій
- •Генетичні рекомбінації
- •Лекція 3. Екологія мікроорганізмів
- •1 Мікроорганізми, як природний фактор
- •2 Мікрофлора ґрунту
- •3 Мікрофлора води
- •4 Мікрофлора повітря
- •5 Мікрофлора тваринного організму
- •Лекція 4. Вплив фізичних, хімічних та біологічних чинників на мікроорганізми.
- •1 Вплив фізичних факторів довкілля на мікроорганізми
- •Лекція 4. Вплив фізичних, хімічних та біологічних чинників на мікроорганізми.
- •2 Вплив хімічних факторів довкілля на мікроорганізми
- •3 Вплив біологічних факторів на мікроорганізми
Лекція 3. Екологія мікроорганізмів
1 Мікроорганізми, як природний фактор
Екологічні фактори (умови зовнішнього середовища) суттєво впливають на розвиток мікроорганізмів. При їхній сприятливій дії мікроби активно ростуть, поглинаючи із середовища необхідні речовини і викликаючи різні біохімічні процеси, а також синтезуючи певні продукти.
Чим сприятливіші умови середовища для даного мікроорганізму, тим інтенсивніше протікає його розвиток та життєдіяльність.
Екологічні фактори є різними і мінливими, тому мікроорганізми постійно пристосовуються до них (адаптуються) і регулюють свою життєдіяльність стосовно їх змін. Інтенсивна та тривала дія несприятливих факторів призводить до загибелі мікроорганізмів. Екологічні фактори поділяють на:
-
абіотичні екологічні фактори, до яких відносять фізико-хімічні умови середовища, а саме: температуру, відносну вологість повітря, осмотичний тиск, різні види променевої енергії, концентрацію водневих іонів (рН), кисню;
-
біотичні фактори, зумовлені різними формами взаємовідносин мікроорганізмів, а також з іншими живими організмами (рослинами, тваринами та людьми);
-
антропогенні фактори, зумовлені різними формами діяльності людського суспільства, що призводять до зміни екологічних факторів існування мікроорганізмів.
Мікроорганізми дуже широко розповсюджені в природі. Вони є в ґрунтах, у воді, в повітрі та відіграють важливу роль у кругообігу всіх біологічно важливих елементів у природі. Це зумовлено надзвичайною швидкістю їх росту та різноманітністю метаболічних процесів.
Мікроорганізми, як природний фактор. Планета Земля має чотири сфери, що відрізняються одна від одної як за речовинною різноманітністю, так і за своєю структурою: літосферу, або земну кору; гідросферу – океани, моря і частина інших геосфер, куди проникає вода; атмосферу і біосферу, яка складається з живих організмів та їх оточення, і в межах якої існує життя.
Всю сукупність організмів біосфери видатний геохімік В. І. Вернадський назвав живою речовиною, що перетворює сонячне випромінювання на потенційну, а потім кінетичну енергію біогеохімічних процесів. За підрахунками вчених, живу речовину біосфери утворюють 1,8 млн. видів, загальний об’єм яких становить 2488 км3, а загальна маса – 2423 млрд. т. Біомаса рослин (фітомаса), включаючи і мікроорганізми, у 2500 разів перевищує загальну масу тварин (зоомасу). Життя переважно зосереджене в тій частині біосфери, яка одержує сонячну енергію. Це атмосфера, поверхня суші, верхні орні шари ґрунту і води в океанах, морях, прісноводних екосистемах.
Відомо, що мікроорганізми убіквітарні, тобто вони практично всюдисущі. У величезних кількостях вони зустрічаються в ґрунті, воді й повітрі. Середовищем їх проживання є рослини, холоднокровні й теплокровні тварини, організм людини. І скрізь бактеріїзнаходяться у вигляді мікробіоценозів. Сучасні мікробні біоценози сформувались у результаті довготривалої еволюції.
Взаємовідносини (співіснування) різних видів мікроорганізмів між собою, а також із іншими формами життя називають симбіозом. Види симбіозів досить різноманітні.
1. Нейтралізм - існуючі в одному біотопі популяції мікробів не стимулюють і не пригнічують один одного.
2. Мутуалізм - взаємовигідне співіснування, коли одна популяція синтезує речовини, які є основою живлення іншої (наприклад, бульбочкові бактерії та бобові рослини, аеробні й анаеробні мікроби в організмі людини чи тварини).
3. Коменсалізм - така форма симбіозу, коли мікроби живляться залишками їжі хазяїна, злущеним епітелієм кишечника тощо, але не завдають йому шкоди.
4. Антагонізм - пригнічення однієї популяції іншою. Мікроби-антагоністи виділяють антибіотики, бактеріоцини та інші речовини, які викликають загибель інших видів або затримують їх розмноження.
5. Паразитизм - вид симбіозу, при якому одна популяція (паразит) завдає шкоди хазяїнові, маючи для себе вигоду. До мікробів-паразитів відносять збудників інфекційних хвороб (рис.1).
Бактерії (Wolbachia pipientis) у клітинах дрозофіл (пофарбовані червоним)
У природних умовах мікроорганізми змушені боротись за існування, неконкурентоспроможні – неминуче зникнуть із спільноти.