7. Логічні операції з обсягами понять (додавання, множення, віднімання, доповнення).

Кожне поняття має зміст і обсяг, тобто в ньому мисляться множина предметів і сукупність відповідних ознак

Обсяг поняття — множина, клас мислимих у ньому предметів, кожен з яких є носієм ознак, що становлять зміст поняття. Так, окремими предметами (елементами обсягу), які мисляться в понятті «ліс», є не дерева, оскільки жодне з них не має ознак лісу, а окремі ліси: Чорний ліс, Овруцький ліс тощо. Між змістом і обсягом поняття існує взаємозв'язок, який називають законом зворотного відношення (змісту і обсягу). Згідно з цим законом чим бідніший зміст поняття (тобто чим абстрактніше поняття, чим менше в ньому мислиться ознак), тим ширшим (а отже, невизначенішим) є його обсяг. І навпаки, чим багатший зміст поняття, тим вужчим і визначенішим є його обсяг. Цей закон діє тільки між поняттями, які перебувають у родо-видових відношеннях. Відомі логічні операції узагальнення і обмеження понять (сутність яких буде розкрито нижче) ґрунтуються на цьому законі.

множення: Це операція над поняттями, суть якої полягає в утворенні нового поняття, обсягом якого є елементи, спільні для вихідних понять.

Віднімання понять. Це операція над поняттями, суть якої полягає в утворенні нового поняття, елементи якого не входять до поняття, яке віднімається.

доповнення понять. Ця операція над поняттями, коли шляхом заперечення вихідного поняття утворюють нове поняття А’ (не-А), обсяг якого в сумі з обсягом поняття А становить цілісність, яка дорівнює одиниці (А + А’=1).

Додавання.ця операція над поняттями,коли шляхом співставлення двох вихідних понять,утворюють нове поняття А,не перше і не друге,а унікальне,яке включає в собі ознаки двох понять з яких складається.

8. Прості судження та їх види

судження - це форма мислення, в якій стверджується чи заперечується що-небудь про предмети та їх ознаки, або про відношення між предметами.

Простим називається судження, яке складається не більш ніж з двох понять, наприклад: "Алюміній – метал", "Логіка – наука", "Хлор – газ", "Крейсер – корабель", “Турбіна – двигун внутрішнього згоряння” і т.ін.

Є 4 види простих суджень

1.Загальностверджувальні судження, у яких Суб’єкт – поняття загальне, а зв’язка – стверджувальна

3.Частковостверджувальні судження, у яких обсяг Суб’єкта частковий, а зв’язка – стверджувальна. Формула цього судження:Деякі S є Р

4.Частковозаперечні судження, у яких Суб’єкт частковий, а зв’язка заперечна. Формула цього судже:Деякі S не є Р.

8. Просте судження та його види.

В ряду досить чисельної класифікації суджень (а.по змісту: існування, властивості, включення та відношення; б.по якості зв’язки: стверджувальні та заперечні; в.по обсягу: одиничні, часткові, загальні, виділенні; г.по модальності: можливості, дійсності, необхідності, проблематичності та достовірності) виокремлюються головні, а саме – прості види суджень, які постійно вживаються у вивчені всіх можливих логічних операцій з судженнями.

Види простих (основних) суджень:

1.Загальностверджувальні судження, у яких Суб’єкт – поняття загальне, а зв’язка – стверджувальна (позитивна). Формула цього судження: Всі S є Р. Символом загальностверждувального судження є латинська буква А (від слова “affirmo” – стверджую). Наприклад: “Всі студенти МАУП успішно склали іспити з Логіки”.

3.Частковостверджувальні судження, у яких обсяг Суб’єкта частковий (деякі, частина), а зв’язка – стверджувальна. Формула цього судження: Деякі S є Р . Символом цього судження є латинська буква І (друга буква від слова від слова “affirmo” –стверджую). Наприклад: “Лише деякі студенти КПІ склали іспиту з Логіки за першим же заходом”.

4.Частковозаперечні судження, у яких Суб’єкт частковий, а зв’язка заперечна. Формула цього судження: Деякі S не є Р. Символом цього судження є латинська буква О (друга буква слова “nego”). Наприклад: “Лише деякі студенти МАУП не склади іспиту з Логіки за першим заходом.

судження - це форма мислення, в якій стверджується чи заперечується що-небудь про предмети та їх ознаки, або про відношення між предметами.