40. Дискреційна фіскальна політика

Под фискальной (бюджетно-налоговой) политикой государства понимается система регулирования экономики с помощью государс­твенных расходов и налогов, т.е. она сводится к манипулированию налогами и государственными расходами.

Выделяют следующие цели фискальной политики:

• сглаживание колебаний экономического цикла;

• обеспечение устойчивого экономического роста;

• достижение высокого уровня занятости при относительно низ­ ких темпах инфляции.

Общая фискальная политика подразделяется на два типа: дискре­ционная и недискреционная (автоматическая) фискальная политика.

Дискреционная фискальная политика вызвана сознательными ре­шениями правительства в области государственных расходов и налогов с целью влияния на реальный объем национального дохода, занятость и инфляцию. В этом случае обычно применяются новые законы.

Основными инструментами дискреционной политики выступают:

• изменение ставок налогообложения;

• проекты .общественных работ;

• трудоустройство населения.

Это активная фискальная политика государства.

Дискреционная фискальная политика, осуществляемая с целью сглаживания экономического цикла, бывает двух видов:

Экспансионистская (стимулирующая), связанная с увеличением государственных расходов и снижением налогов или соединением этих мер (так как мультипликационный эффект от государственных расходов больше, чем от снижения налогов). В краткосрочном периоде такая политика сокращает спад производства за счет дефицитного финансирования.

Рестрикционная (контрактивная), или сдерживающая, связанная с увеличением налогов и снижением государственных расходов или со­единением этих мер, чтобы ограничить инфляционный рост экономики.

41. Автоматична фіскальна

Автоматична фіскальна політика — це така політика, яка встановлюючи певну систему податків і трансфертів, забезпечує їм можливість виконувати стабілізаційну функцію в економіці автоматично.

Щоб показати як автоматичні чисті податки виконують стабілізаційну функцію в економіці, розглянемо два варіанти:

Перший — коли в ек-ці спостерігається «перегрів», т.б. відбувається інфляційне зростання ВВП, що свідчить про надмірність сукупних витрат. За цих умов виникає необхідність стримувати сукупний попит, скорочувати сукупні витрати. Стабілізаційний механізм автоматичної фіскальної політики виглядає так:

1) ВВП інфляційне збільшується, автоматично зростають чисті податки;

2) зростання автоматичних чистих податків означає збільшення податкових вилучень з ек-ки;

3 ) внаслідок збільшення податкових вилучень зростання сукупних витрат уповільнюється, що певною мірою гальмує зростання ВВП.

Другий — коли в економіці намітився спад вир-ва, спостерігається дефіцит сукупних витрат. За цих умов ек-ку бажано «підбадьорити», тобто стимулювати до збільшення сукупних витрат. Стабілізаційний механізм автоматичної фіскальної політики виглядає таким чином:

1) ВВП реально зменшується, автоматично зменшуються чисті податки;

2) зменшення автоматичних чистих податків означає зменшення податкових вилучень з економіки;

3) внаслідок зменшення податкових вилучень скорочення сукупних витрат уповільнюється, що певною мірою гальмує падіння виробництва.

Отже, в міру інфляційного збільшення ВВП у періоди піднесення податкові вилучення автоматично збільшуються і завдяки цьому гальмують небажане економічне зростання. В міру скорочення реального ВВП у періоди падіння податкові вилучення автоматично скорочуються і завдяки цьому гальмують зменшення вир-ва. Але слід зазначити, що автоматичні чисті податки як вмонтовані стабілізатори не є достатнім гальмом для усунення економічних коливань. Вони неспроможні повністю нейтралізувати інфляційний чи рецесійний розриви в ек-ці, а лише частково його зменшують.

Щоб обчислити ефект гальмування ВВП з боку автоматичних чистих податків, потрібно акцентувати увагу на тому, що б.-я. автоматичні вилучення з ек-ки впливають на ВВП виключно через зміну м-ра. Іншими словами, автоматичні чисті податки, як і заощадження, — це такі фактори, вплив яких на ВВП опосередковується їхнім впливом на м-р. Внесемо зміни в модель м-ра витрат з урах-ням автоматичних чистих податків.

В умовах застосування автоматичних чистих податків змінюється і формула мультиплікатора податків. Вище ми показали, що при застосуванні лише автономних чистих податків мультиплікатор податків нижчий від мультиплі­катора витрат рівно на одиницю: М_д = М_в - 1.