1)Будівельне скло: основні властивості, застосування.

Аморфна структура скла зумовлює ряд специфічних властивостей: прозорість, міцність, стійкість до атмосферних впливів, водо-та газонепроникненість, тощо). Осн. характеристики скла, що визн. його якість є міцність при розтягу та крихкість.

Міцність при стиску 500…2000 МПа, при розтягу 35….100 МПа

Модуль пружності (4.5…9.8 )*10⁴ МПа

Коефіцієнт Пуссона 0,22

Твердість за шкалою Мооса 5-7 класс, мікротвердість (5,4…5,7)* 10³ МПа

Густина 2459…2550 кг/м³

Теплопровідність 0,40…0,82Вт/(м *К)

Теплоємність 0,63…1,05 кДж/(кг*К)

Скло має знач. густину і високу звуклізоляц. здатність( 1см скла=12см цегли)

Оптичні властивость х-ються світло пропусканням, світопоглинанням, світло відбиттям, світлорозсіюванням)

Звичайні віконні стекла не пропускають інфрачервоні та ультрафіолетові промені., світло пропускання = 84 – 87% Світло пропуск. вимір. коеф. пропускання , який визнач. віднош. к-ті світлової енергії, яка пройшла крізь скло, до повної його енергії.

Головний недолік скла – крихкість = 300…1500.

Характерна відсутність пластичних деформацій.

Використовують у будівництві для скління віконних рам, вітражів у будівлях, декоративного оформлення інтер’єрів та зовнішнього декорування, склоблоки використ. для розділення приміщень

2)Види і особливості використання спеціальних цементів

Регулюючи мінеральний склад і структуру клінкеру, тонкість помолу та зерновий склад цементу, а також уводячи у процесі помолу мінеральні та органічні добавки, одерж. портландцементи з поліпшеними властивостями.

- Швидкотверднучий – інтенсивніше нарощю міцності в початковий період твердіння. Застосовують для зменшення строків тепловологової обробки, прискор. темпів будівництва, виконувати буд. роботи на морозі.

- Пластифікований – вигот. тонким подрібненням портландцементного клінкеру з двоводним гіпсом з додаванням лігносульфанату технічного чи інш. пластифікуючи добавок. Відрізняеться здатністю надавати сумішам більшої рухливості. Виеорист. для зменшення водоцемент. відношення й підвищення щільності, морозостійкості, водопроникненості бетону.

- Гідрофобний – Зменшена гігроскопічність, підіищена морозостійкість, водопроникненість, корозійну стійкість. Недолік – сповільнене зрост. міцності в початковий період твердіння. Застос. для конструкцій які працюють у умовах зволоження та заморожування.

- Сульфатостійкий стійка щодо дії вод, що містять сульфатні аніони. Для вигот. бетонів, що працюватимуть у морській воді і для бетонів підвищеної морозостійкості.

- Дорожній висока міцність, підвищ. морозостійкість і стійкість до агресивних середовищ (марка не нижче 400)

- Білі та кольорові – декоративне призначення

- З активними мін. добавками

-шлакопортландцемент Підвищена стійкість в мякій і сульфатній воді. Помірна водопотреба , вища повітро- і морозостійкість, використ. для зведення наземних, підземних і підводних частин споруд. вартість на 5-20% нижче звич. портландцементу. Випускають трьох марок 300, 400, 500. Недолік – повільно набираю міцність у початковий період твердіння.

-

3)основні властивості полімерних матеріалів і галузі їх використання.

Сер. густ. 900…2200 кг/м3. Найбільш на середню густину впливають наповнювачі. Густину можна регулювати, змінюючи пористість.

Пластмаси мають високу механічну міцність та коефіцієнт конструктивної якості = 1…2

Властивості пластмас щодо води залежать від їхньої структури й ступеня гідрофільності. Водопоглинання щільних гідрофобних полімерних мат. = 0,1…0,5 %, а високо пористих з гідрофіл. наповнювачами чи відер. пористістю – 30….90 %. Завдяки цьому пластмаси широко викор. для гідроізоляції.

Пластмаси- хороші діелектрики, але вони аккумудюють статичну електрику на поверхні. Результат – вловлювання пилу, утвор. електростатичного заряду, шкідливого для людини.

Пластмаси мають низку теплопровідність та стиранність( важливо при вик. дл підлог). Хімічна стійкість залеж. від полімеру, наповнювача, пластифікатора та інш. компонентів. Завдяки хім.. стійкості пластмаси викор. для захисту від корозії буд. конструкцій у воді, розчинах солей, кислот та інших агресивних середовищах.

Пластмаси мають високі декоративні якості, що дає змогу викор. їх для опорядження стін та покриття підлог.

У пластмас низька теплостійкість, вони є горючими, виділ. отруйні гази при горінні, легко спалахують, виділють токсичні речовини.

Пластмасам х-на поверхнева твердість.

При дії розтягальних напруж. багато пластмасс х-ються відносним видовженням 20…300% Це важливо врах.в розрахунках гідроізоляції дахових покриттів, трубопроводів, тощо.

Полімери викор.

- для покриття підлог (лінолеуми, килимові матеріали,плитки для підлог, мастикові безшокові мат-ли.)

- конструкційні мат-ли (деревношаруваті пластики, склопластики, полімер бетони.

- опоряджувальні мат-ли (декор ат. паперово-шаруватий пластик, полістирольні плитки, полістирольні листи, полівінілхлоридні плівки, лінкруст,текстовініт)

- гідроізоляцію, покрівельні та герметизуючі мат-ли (плівки, мастики, лаки, фарби)

- Теплоізоляц. мат-ли ( пінопласти, поропласти, сотопласти, тощо)

Білет№11

1.Властивості і особливості застосування матеріалів і виробів із скляних розплавів.

Структура скла зумовлює ряд його специфічних властивостей, в тому числі прозорість, міцність, стійкість до атмосферних впливів, водо та газонепроникність. Найбільш важливими для скла є не тільки оптичні власт., що перетворюють його в унікальний матеріал, але й механічні, оскільки його використання є багатоцільовим. Застосування: буд і декор. скло(віконне і візерунчасте скло), безпечне скло(армоване і ламіноване скло), облицювальні матеріали(марбліт, смальта, ситал).

2. Декоративні буд розчини. Способи отримання. Застосування.

Застосування: для заводського оздоблення лицьових поверхонь, стінових панелей, великих блоків, для опорядження фасадів будівель і елементів міського благоустрою, для штукатурення всередині громадських приміщень. Для приготування декор. розчинів як в'яжуче застосовують портландцемент(звичайний, білий, кольоровий). Вапно чи п/ц викор. для лицьового оздоблення панелей із силікатного бетону, вапно чи гіпс – для кольорового штукатурення всередині будівель.

3. Пластмаси: склад, властивості, застосування у будівництві.

Пластичними матеріалами назив. матеріали, які містять у своєму складі високомолекулярні органічні речовини полімери й на певній стадії виробництва набирають пластичності. Застосування: матеріали для підлог( лінолеум, ковролін), конструкційні матеріали( склопластик, тришарова панель), оздоблювальні( полістирольна панель, ПВХ-плівки). Склад: полімер, полімер + наповнювач, пластифікатор, стабілізатор, барвник. Властивості: міцність(1...2), водопоглинання(0,1...0,5%).діалектрики, теплопровідність, хім. стійкість, стираність, опір удару, теплостійкість.

Білет 12

1)Основні властивості скла.Галузі застосування склянних матеріалів.

Скло — це аморфне тіло, одержуване переохолодженням розплаву

незалежно від складу і температурної області затвердіння.

Властивості скла звичайно підрозділяють на механічні, електричні, оптичні і хімічні.

Крихкість.Щільність.теплоємність, коефіцієнт термічного розширення і термічна стійкість.пропущення, поглинання, переломлення, розсіювання і відображення світла.

Кварцове скло застосовують для виготовлення лабораторного посуду, тиглів, оптичних приладів, ізоляторів.

На промислових підприємствах, для засклення приміщень,вікон, дверей, перегородок.Вітдажів, дзеркал.

2)Збірний і монолітний залізобетон.Порівняльна характеристика.

Залізобетонні конструкції за способом виготовлення поділяють на монолітні та збірні.

Монолітній залізобетон використовують, коли треба підвищити архітектурну виразність будівель і споруд, при нестандартності та малій повторюваності елементів і при особливо великих навантаженнях. Досвід монолітного домобудування виявив техніко – економічні переваги цього методу будівництва порівняно з цегельним, великоблоковим і навіть і навіть великопанельним. Проте при виготовленні монолітного залізобетону затрачується велика кількість ручної праці, збільшуються строки будівництва, ускладнюється бетонування в зимовий час.

Перевага збірного залізобетону порівняно з монолітним – в істотному підвищенні продуктивності праці та поліпшені якості будівництва за рахунок випуску на спеціалізованих підприємствах великорозмірних елементів підвищеної заводської готовності, в скороченні строків будівництва. Крім того, скорочуються витрати лісоматеріалів, спрощується виконання робіт у зимовий час.

Проте збірні залізобетонні вироби мають значну масу та розміри, що потребує потужного спеціалізованого підіймально-транспортного обладнання. Основними напрямами розвитку збірного залізобетону є укрупнення конструктивних елементів, зниження матеріало- та металомісткості, підвищення ступеня заводської готовності.

3)Асфальтні розчини і бетони.Кольорові асфальтобетони.

До бетону дорожніх і аеродромних покриттів пред'являються вимоги довговічності в тяжких умовах експлуатації. Причому, згідно ГОСТ 10268—80, вони залежать від призначення дорожнього бетону: 1) для одношарових покриттів і верхнього шару двошарових покриттів; 2) для нижнього шару двошарових покриттів; 3) для підстав вдосконалених капітальних покриттів. Найбільш жорсткі вимоги пред'являються до заповнювачів для першого вигляду бетону. Вимоги до морозостійкості заповнювачів, крім того диференційовані для кліматичних районів залежно від середньомісячної температури найбільш холодного місяця.

Асфальтобетон — штучний будівельний матеріал, що отримується в результаті твердіння ущільненої асфальтобетонної маси, що складається з ретельно перемішаних компонентів: щебеня (гравію), піску, мінерального порошку і бітуму. Асфальтобетон без крупного заповнювача називають асфальтовим розчином.Кольоровий асфальтобетон складається з дрібного щебеня (розміри часток 5 - 7 мм), піску, мінерального порошку, єднального, пластифікатора і пігменту. Єднальною речовиною в кольоровому асфальті служать кумаронові, гліфтальовиє, поліетиленові, полівінілхлоридні і інші полімери. Кольоровий асфальтобетон застосовують для оформлення площ, скверів, зупинок міського транспорту і інших об'єктів міста.

Білет 13

Скло — сплави різних силікатів з надлишком діоксиду силіцію.

1) Декоративне скло використовують для влаштування внутрішніх перегородок,прозорих стін,ліхтарів,для скління дверей,декорування стін, стель,художнього панно та картин.

Скло "Зпметіль", "Мороз", армоване кольорове скло.

2)Попереднє напруження у залізобетонних конструкціях:

Арматура є важливим компонентом залізобетону.Арматурою назавають сталеві стрижні та каркаси й сітки, рожмішені у масі бетону згідно з характером роботи конструкції.

Для виготовлення попередньонапружених виробів потрібно створити у бетоні по всьомуперерізу попереднє обтискування, еке перевищує напруження hjpnzue?oj виникаэ у бетоны gsl час експлуатацыъ.Зазвичай попереднэ обтискування бетону становить 5...6 МПа.Обтискування осягається силамипружної післядії натягтутої арматури ,що передаються бетону за рахунок зчеплення арматури з ним, або за допомогою анкерних пристроїв.Його можна виконувати до й після бетонування конструкції.

3)Потімерні будівельні матеріали.Основні компоненти пластмас.Їх призначення:

Пластмамса — неорганічний матеріал, основою якого є синтетичні або природні високомолекулярні з'єднання (полімери). Виключно широке застосування отримали пластмаси на основі синтетичних полімерів. Назва «пластмаса» означає, що цей матеріал під дією нагрівання і тиску здатен формуватися і зберігати після охолоджування задану форму. Процес формування супроводжується переходом з пластично-деформівного стану до склаутворення. Залежно від природи полімеру і характеру його переходу в склоутворюючий стан при формуванні виробів пластмаси ділять на термопласти і реактопласти.

Полімери:поліефіри,пластмаси,полівінілхлориди,поліетилени,епоксидні,поліппропілени,поліуретанові,фенолальдегідні.

- спеціальні пластмаси або пластмаси спеціального призначення, які

використовують для виготовлення виробів з гарантією забезпечення тих, чи

інших властивостей. Наприклад, пластмаси діелектрики – для виготовлення

електротехнічних виробів – вимикачів, розеток та ін.; хімічностійкі

пласт-маси – для виготовлення посуду для хімічних реактивів;

антифрикційні пластмаси – для виготовлення підшипників ковзання.

Білет 14

3)Азбестоцеме́нтні ви́роби — будівельні вироби, що виготовляються з суміші портландцементу, азбестового волокна і води.

Застосування:

Широко вживаються : хвилясті покрівельні листи, покрівельні плитки, труби, а також збірні вентиляційні коробки, зливні лійки, підвіконні дошки, карнизи, електроізоляц. щитки тощо.

Властивості:

вогнестійкість, висока міцність на розтяг,морозостійкість,мала тепло- та електропровідність.(недоліки:крихкість, короблення при зміні вологості)

2)Декоративні бетони застосовують для надання художньої виразності фасадам та інтер'єрам будівель,

при облицюванні стін і підлог.

Способи отримання:

Одностадійна та двостадійна технологія

Двостадійна:

1-й етап:формування основи(декоративного бетону)

2-й етап:просочування поверхневого шару різними складами(полімерцементними або органомінеральними)

Технологія TREMIX,ЩО ПЕРЕДБАЧАЄВАКУУМУВАННЯ БЕТОННОЇ СУМІШІ ПРИ УКЛАДАННІ ДОРОЖНІХ БЕТОННИХ ПОКРИТТІВ,

15 білет

1) Осадові гірські породи виникли внаслідок відкладення (механічного, хімічного, органічного) з води та повітря продуктів руйнування магматичних і метаморфізованих порід, решток живих організмів тощо. Осадові гірські породи утворюються головним чином внаслідок:

перенесення і відкладання продуктів руйнування вивержених та інших порід,

відкладів рослинних та тваринних організмів,

хімічних відкладів.

( пісок, гравій, галька;глини, суглинки, боксити, пісковики, граніти, діабази, ґнейси.)

Застосування у будівництві

вапняк черепашник-як стіновий матеріал,для виготовлення щебеню, для легкого бетону

крейда-для виробництва вапна,замазок, цементу, скла,шпатлівок

опока-як стіновий матеріал,заповнювч для легкого бетону

барит-для приготування фарб

гіпс-для вигоровлення портландцементу,внутрішнього облицювання

доломіт-для виготовлення скла,в'яжучих речовин

пісковики-для виготовлення абразивних виробів

для виробництва керемічних та будівельних матеріалів,заповнювачі для бетону

2)Бетони за основним призначенням діляться на:

- конструкційні;

- спеціальні (жаростійкі, хімічностійкі, декоративні, дорожні,корозійностійкі,радіаційнозахисні, теплоізоляційні і ін.).

структурою:

Щільні, поризовані,ніздрюваті,крупнопористі.

за середньою густиною:

важкий, або звичайний (2200...2500 кг/м?), з заповнювачами з щебеню або гравію з щільних порід, застосовується в залізобетонних та бетонних конструкціях, де потрібна висока міцність і щільність;

особливо важкий ( понад 2500 кг/м?) з заповнювачами з бариту, залізних руд або металів; застосовується для захисту від г-променів на атомних електростанціях, в лабораторіях і т. п.;

легкий бетон (500...2000 кг/м?) — шлакобетон, пемзобетон та ін., з легкими заповнювачами відзначається малою теплопровідністю і застосовується для огороджувальних конструкцій та покрить;

особливо легкий(менше 500 кг/м?) — ніздрюватий бетон (пінобетон, газобетон) на основі штучних пористих заповнювачів.

3)Полімери – це високомолекулярні сполуки,які складаються з елементарних (мономерних) ланок ,об'єднаних у макромолекули різної будови.

Властивості:

+низька стираність

+декоративність

-повзучість

-схильність до старіння

+хімічна стійкість

+теплостійкість

+діелектричність

+високий опір удару

Галузі застосування:

Для вироблення лінолеумів,деревошаруватого пластику,склопластику, полістирольних плит,труб.клеїв, полівініл хлоридних плиток.

Білет 16

1)Граніти,їх властивості.Застосування.

Граніт (італ. granito, від латів. granum — зерно) — кисла магматична гірська порода. Складається з кварцу, плагиоклаза, калієвого польового шпату і слюди — біотіта і мусковіту. Граніти дуже широко поширені в континентальній земній корі.

Граніт є одній з найщільніших, твердіших і міцніших порід. Використовується в будівництві як облицювальний матеріал. Крім того, граніт має низьке водопоглинання і високу стійкість до морозу і забруднень. Ось чому він оптимальний для мощення як усередині приміщення, так і зовні. У інтер'єрі граніт застосовується також для обробки стенів, сходів, створення столешніц і колон.

2)Легкі бетони.Властивості,застосування у будівництві.

Легкі бетони виготовляють на пористих заповнювачах (керамзит, аглопорит, спушений шлак, пемза, туф).

До особливо легких бетонів відносяться пористі бетони (газобетон, пінобетон), які отримують спученням в’яжучого, тонкомолотої добавки і води спеціальним способом, та великопористий бетон на легких заповнювачах.

застосовують для виготовлення суцільних і пустотілих плит перегородок.Газобетон представляет собой экономичный и эффективный строительный материал, свойства которого позволяют в сжатые сроки сооружать долговечные промышленные объекты, общественные здания, школы, сады. Что касается жилых зданий, то использование этого материала возможно при реализации различных проектов: от типовых коттеджей до высотных зданий. При будівництві великих будинків залізобетонна коробка заповнюється блоками з газобетону. Залежно від побажання клієнта зовнішня стіна може бути виконана або цілком з блоків, або з обробкою із зовнішньої цегельної кладки, сайдінга або вагонки. Завдяки порам в газобетонних блоках досягаються оптимальні показники режиму температурної вологості, що особливо важливе для житлових будинків

3)Полімерні матеріали для покриття підлог.Ефективність застосування у будівництві.

Підлоги з полімерних матеріалів міцно увійшли в наш побут. Це підлоги з лінолеуму і килимових покриттів. Велику популярність вони заслужили простотою укладання, легкістю заміни та зручністю у збиранні.

Підлоги з лінолеуму гігієнічний, вологостійкий, достатньо міцні. Такі підлоги вражають різноманітністю колірних рішень і високою якістю малюнків, що імітують паркет, мармур, килими, мозаїку. До недоліків можна віднести відносну недовговічність лінолеуму.Застосовується для укладання полови в житлових приміщеннях, дитячих садах, школах і так далі Різноманіття малюнків дозволяє реалізувати найсміливіші ідеї: різні структури дерева, гранітна крихта, плитковий орнамент, дитячі малюнки - це всього лише мала доля того, що пропонуємо ми для створення теплої атмосфери комфортного житла.

Білет 17

1. Природними кам'яними матеріалами називають матеріали і вироби, які одер­жують механічною обробкою (подрібненням, розколюванням, розпилюванням тощо) гірських порід, не змінюючи їхньої природної структури та властивостей. Серед будівельних матеріалів природні кам'яні матеріали займають одне з основ­них місць. Загальна частка затрат у будівництві на ці матеріали перевищує 20%.

В усьому світі розширюються галузі застосування природного каменю і, на думку спеціалістів, достойної заміни цьому матеріалу поки що не передбачається.

Гірські породи - це природні мінеральні утворення, які сформувались внас­лідок геологічних процесів у земній корі, відрізняються ступенем щільності, скла­даються з одного або кількох мінералів, характеризуються відносно сталим міне­ралогічним складом, певними будовою та властивостями і мають досить великі площі залягання. Залежно від кількості породотвірних мінералів гірські породи поділяють на мономінеральні, що складаються лише з одного мінералу, та полімінеральні - з двох або більше мінералів. Більшість гірських порід є полімінеральними.

Природні мінерали — це новоутворення, що відрізняються постійними хіміч­ним складом, структурою й властивостями та беруть участь у формуванні гірських порід.

У будівництві природні кам'яні матеріали застосовують з глибокої давнини, про що свідчать пам'ятки архітектури багатьох країн світу, у тому числі і нашої країни. І в наш час практично всі монументальні споруди виконуються з вико­ристанням природного каменю, що обумовлено його високою довговічністю і де­коративністю.

Залежно від виду обробки природні кам'яні матеріали бувають подрібнені (щебінь, висівки), колоті (бутовий камінь, шашка), пиляні (блоки, плити) та штучні вироби різного ступеня обробки.

У сучасному будівництві визначилися такі основні напрями використання згаданих матеріалів:

• штучне каміння та вироби для зведення стін будівель, улаштування під­лог, сходів тощо;

• облицювальні (декоративні) вироби - плити, каміння, профільовані вироби;

• каміння та вироби для дорожнього будівництва - брущатка, шашка для брукування, плити, бордюрний камінь;

• каміння та вироби різних типів для гідротехнічних та інших споруд;

• нерудні матеріали - бутовий камінь, заповнювачі для бетону (щебінь, гравій, пісок).

Гірські породи широко застосовують не лише для виготовлення кам'яних матеріалів, а й як сировину для одержання мінеральних в'яжучих речовин, керамічних, скляних та інших виробів. При цьому під дією спеціальних технологічних процесів (випалювання, спікання, плавлення тощо) принципово змінюються будова та властивості вихідних порід.

2. Будівельний розчин — це штучний камінь, отриманий при твердінні раціо­нально підібраної і ретельно перемішаної суміші, що складається з мінеральної в'яжучої речовини, дрібного заповнювача (піску), води та добавок. До затвердін­ня суміш цих компонентів називають розчиновою сумішшю. Будівельними роз­чинами нового покоління є матеріали, отримані на основі сухих будівельних су­мішей - порошкоподібних композицій, що виготовлені у виробничих умовах і складаються з мінеральної (або полімерної) в'яжучої речовини, мікронаповнюва-чів, заповнювачів та добавок. Оцінка властивостей отриманого штучного каменю на основі затверділого будівельного розчину здійснюється за такими показниками: середня густина, міц­ність при стиску, розтяг при розколюванні, розтяг при згині, усадка, середня гус­тина, вологість, водопоглинання та морозостійкість. Обов'язковим для усіх видів розчинів є визначення міцності при стиску, інші властивості визначають у випад­ках, які передбачені проектом.

За середньою густиною будівельні розчини при природній вологості поді­ляють на важкі (середня густина від 1500 кг/м³) та легкі (середня густина менше 1500 кг/м³). Відхилення середньої густини будівельного розчину допускається не більше 10% від проектного значення.

Міцність при стиску будівельного розчину визначають у термін, встанов­лений стандартом на даний вид розчину. Встановлені такі марки: М4, М10, М25, М50, М75, М150, М200 .

Для розчинів, що піддаються навперемінному заморожуванню та відтаван­ню у зволоженому стані в конструкціях будівель і споруд, існує поділ на марки за морозостійкістю: Р10, Р15, Р25, Р35, Р50, Р75.

Враховуючи умови експлуатації будівельних розчинів, додатково можуть бу­ти визначені міцність на осьовий розтяг, на розтяг при розколюванні, міцність при згині, при зрізі, міцність зчеплення з основою, показники деформативності, вологість, водопоглинання, коефіцієнт фільтрації, водонепроникність, порис­тість, теплопровідність, теплоємність, гранично допустима температура застосу­вання, корозійна стійкість, естетичні показники, кольоростійкість, наявність ви-солів, показник рівня радіаційного захисту, показники екологічної та радіаційної чистоти.

Будівельні розчини використовують для з'єднання окремих будівельних еле­ментів (кладка), додаткового захисту конструкцій від атмосферних та інших впливів, створення рівної поверхні та оздоблення. До цієї групи будівельних матеріалів ставлять деякі спеціальні вимоги: відсутність розшарування; добра пластичність та легкоукладальність розчинової суміші для отримання добре заповнених швів і якісної штукатурки; висока адгезія до основ; достатня міцність для забезпечення несучої здатності кладки, а також стійкість проти атмосферних впливів та механічних навантажень; еластичність для забезпечення релаксації напружень без тріщиноутворення; відповідна пористість (для дифузії водяної пари, а також для створення ефекту ізоляції), наприклад, штукатурка в житлових приміщеннях повинна забезпечувати вологоповітряний обмін із зовнішньою атмосферою.

Будівельні розчини:

1. Розчини для кам”яних кладок та монтажу (цементні, цементно-вапняні, вапняні, легкі)

2. Монтажні розчини (опоряджувальні, суха штукатурка, зовнішня штукатурка, внутрішня штукатурка, декоративна кам”яна штукатурка, теразитові штукатурки)

3. Спеціальні розчини (для заповнення швів, ін”єкційні, гідроізоляційні, водонепроникні, кислотостійкі, жаростійкі, вогнетривкі, акустичні)