3.4. Рельєф. Гори, височини, низовини, западини

З будовою надр тісно пов’язаний рельєф. Піднятим ділянкам кристалічних порід відповідають гори і височини, опущеним – низовини і западини.

Амплітуда абсолютної висоти кристалічних порід істотно більша амлітуди рельєфу. Це випливає з того, що найнижчі за висотою кристалічні породи перекриті потужним шаром осадових порід. Як уже зазначалося, їх товща може перевищувати 10 км.

Найвищою точкою Землі вважається г. Джомолунгма – 8848 м (за різними даними – 8844–8852 м) у гірському хребті Гімалаї. Дещо північніше розташована г. Чогорі (8611 м) – друга за висотою. Належить до найскладніших щодо сходження. При сходженні на гору загинуло понад 20% альпіністів.

Найвищою точкою Європи вважається Ельбрус – 5642 м, Африки – Кіліманджаро – 5895 м, Північної Америки – Мак-Кінлі – 6194 м, Півднної – Аконкагуа – 6960 м. Усі ці гори давно підкорені, деякі навіть є об'єктами туризму.

Найнижчою на Землі вважається западина, в якій розташоване Мертве море – абсолютна висота водної поверхні становить тут близько мінус 420 м. Щороку рівень тут падає приблизно на 1 м. То ж вважати остаточною цю величину неможна.

Найглибше місце на Землі – Маріанська западина. Її глибина становить 11034 (11022) м.

В Україні найвища точка має висоту 2061 м (г. Говерла). Найнижче місце має абсолютну висоту приблизно мінус 1 м.

Середня висота суші – 875 м, середня глибина океану – 3710 м. Водночас зустрічаються і дещо інші дані.

Питання для самоперевірки

1. Завдяки чому є змога встановити те, що являє собою Земля всередині?

2. Які Вам відомі землетруси?

3. В яких регіонах України можливі найсильніші землетруси?

4. Які Вам відомі вулкани та факти їх виверження?

Домашнє завдання

1. Написати короткий реферат про руйнівні землетруси.

2. Написати короткий реферат про виверження вулканів.

4. Атмосфера. Клімат світу

4.1. Будова атмосфери

Атмосфера – повітряна оболонка, що оточує Землю. Верхня межа знаходиться на висоті 2000–3000 км від земної поверхні.

До складу атмосфери входять азот (близько 78%), кисень (близько 21%) та інші гази (всі вони складають ледве більше 1%). На частку вуглекислого газу припадає 0,037 %. До складу атмосферного повітря належить і водяна пара, вміст якої може сягати 3%. Її вміст залежить від температури повітря – тепле може його містити значно більше за холодне.

Кожний газ виконує свою функцію. Кисень забезпечує дихання і горін­ня. Азот входить до складу білків – речовин, з яких складаються живі організми. Вуглекислий газ – одна з основ фотосинтезу рослин. Озон – газ, що поглинає основну частину ультрафіолетового випромінювання Сонця.

У вертикальній структурі атмосфери виділяють п’ять сфер: тропосферу, стратосферу, мезосферу, іоносферу, екзосферу.

Тропосфера – найнижчий і найщільніший шар атмосфери, в якому зосереджено 80% її маси. Має середню висоту 10–12 км. Над полюсами простягається до висоти 7–9 км, над екватором – до 15–17 км. У тропосфері зосереджена майже вся водяна пара. Тут відбуваються найважливіші атмосферні проце­си. У зв’язку з цим її інколи називають кухнею погоди.

У тропосфері температура повітря з висотою знижується – в середньо­му на 6 ⁰С на 1 км. Тиск повітря на рівні моря складає 760 мм рт. ст. Цей тиск вважають нормальним. У нижніх шарах тропосфери тиск знижується в середньому на 10 мм рт. ст. на кожні 100 м підйому. Отже, на висоті 1 км атмосферний тиск приблизно становить 660 мм. До слова, з висотою (а точніше зменшенням тиску) знижується і температура кипіння води.

Стратосфера простягається від верхніх меж тропосфери до висоти 50 км. У стратосфері на висоті 21–29 км розташований озоновий шар.