1.3. Календарі: Юліанський та Григоріанський

Логічним є порівняння часу обертання Землі навколо Сонця з часом її обертання навколо своєї осі. У 46 р. до н.е. римським імператором Юлієм Цезарем було запроваджено календар, який набув назви юліанський. Його суть – тривалість звичайного року становить 365 діб, а кожного четвертого (високосного) – 366 діб. До слова, багато, хто думає, що такий календар діє і досі. Але це не так.

Насправді малоймовірним є те, щоб тривалість року була точно 365,25 діб (або, наприклад, 100 діб). Фактична тривалість становить 365,2422 доби, або 365 діб, 5 год, 48 хв і 46 с. Відмінність зовсім невелика – фактичний рік коротший за юліанський на 11 хв, 14 с. За 128 років відмінність сягає 1 доби. Отже, за 400 років день весняного рівнодення буде не 21 березня, а 18-го.

Тут потрібно згадати про існування такого свята, як Пасха (Великдень). Його відзначають у першу неділю після дня весняного рівнодення, після повні. Отже, Пасха не може бути раніше 21 березня. Але, якщо рівнодення пересувається на більш ранні терміни, то ніби може. Аби уникнути суперечностей, потрібно було щось придумати. Реформу календаря здійснив Римський папа Григорій XIII у 1582 р. Суть реформ:

• після 4 жовтня 1582 р. вважати, що настало 15 жовтня,

• не вважати високосними роки, сотні яких не діляться на 4 (1700, 1800 та ін.).

Досить скоро на новий календар перейшла більшість європейських країн. У Росії, яка сповідує православ’я, реформу проігнорували. Її здійснили лише в 1918 р. і вона стосувалася громадського життя. Того року замість 1 лютого почали одразу рахувати 14 лютого. Як видно, відмінність становить 13 діб. Вона більша за 10 діб, тому що з 1582 р. у Росії вважали високосними 1700, 1800 і 1900 рр.

Перехід на новий календар пояснює чому Жовтнева революція упродовж десятиліть відзначалася 7–8 листопада. Згаданий вище С.П. Корольов фактично народився наприкінці грудня 1906 р, а з переходом на новий календар – на початку 1907-го.

Підкреслимо, що реформа 1918 р. торкнулася громадського життя, але не торкнулася релігійного. Православна церква не перейшла на григоріанський календар і досі. Отже, у звичайному житті ми послуговуємося григоріанським календарем, а в релігійному – юліанським. Якщо у католиків Різдво відзначають 25 грудня, то у православних – 7 січня (відмінність становить 13 діб). Цікаво, що в обох випадках тривалість різдвяних канікул є майже однаковою. Що стосується Пасхи (Великодня), то відмінність може сягати місяця і більше.

Календарний рік прийнято поділяти на 12 місяців, деякі з назв яких успадковано з римських часів. Так, в англійській та російській мовах назви липня та серпня беруть початок від імен римських імператорів: Юлія Цнзаря та Октавіана Августа.

1.4. Місцевий і поясний час. Годинникові пояси

Земля обертається навколо своєї осі приблизно за 24 год. Враховуючи, що коло поділяється на 360⁰, виходить, що одному годинниковому поясу відповідає 15⁰. Оскільки нульовий меридіан проходить через Гринвіч, маємо те, що нульовий годинниковий пояс охоплює Велику Британію. На схід від неї розташований перший пояс, за яким живе більшість європейських країн. Київ розташований на довготі 30⁰, іншими словами, місцевий час тут різниться від гринвічського на 2 год.

У цілому годинникові пояси встановлюють з урахуванням державних та адміністративних кордонів аби мінімізувати незручності для людей, яким потрібно часто переходити з одного поясного часу на інший.

Україна простяглася із заходу на схід з 22⁰ сх. д. до 40⁰ сх. Відмінність у часі крайніх точок становить 72 хв. Отже, порівняно з Києвом, у Луганську Сонце сходить і заходить приблизно на півгодини раніше, а в Ужгороді – на півгодини пізніше.

Зазначені особливості потрібно враховувати при плануванні своїх подорожей. Їдучи на схід, варто очікувати на дуже швидку зміну умов освітленості. Водночас, подорожуючи на захід, зміни невеликі.

Отже, головним наслідком обертання Землі навколо своєї осі є зміна дня і ночі. Насправді воно впливає на вітри, припливи і відпливи, морські течії, зрештою на природу всієї Землі.