Характерна температура повітря в окремих містах Африки

Місто	Температура, град			Опади, мм
	січень	липень	середня
Каїр	13,6	27,6	21,4	26
Хургада	15,7	29,7	23,4	5

Кліматичні особливості визначили те, що в Африці є кілька пустель: Сахара, Калахарі, Наміб (біля берегів Атлантики).

Рельєф Африки та її клімат визначають те, що найбільше річок та найбільша їх водність спостерігаються в Екваторіальній Африці. Головний вододіл проходить по східній частині континету. Отже, найбільшою за водністю є р. Конго (Заїр). За цим показником вона поступається лише Амазонці. Найбільшою за довжиною є Ніл. Щопрада, найбільшою є довжина тоді, коли приплюсувати довжину р. Кагери, що впадає в оз. Вікторія. З інших річок потрібно згадати Нігер, Замбезі та Оранжеву.

До найвідоміших африканських див належать водоспади, зокрема водоспад Вікторія на р.Замбезі, який відкрив Давид Лівінстон у 1855 р. Зазначимо, що водоспад значно вищий і ширший за Ніагарський.

Майже третину території займають безстічні території.

В Африці чимало й озер, найбільше – в Екваторіальній Африці. Найбільшим є оз. Вікторія, яке розташоване на екваторі. Вважається другим за площею прісноводним озером світу (після оз. Верхнє). Неподалік розташоване друге за глибиною озеро світу – Танганьїка (1435 м).

На межі між Сахарою та екваторіальною Африкою розташоване оз. Чад – безстічне зі значними коливаннями розмірів.

Менш відомим є оз. Ассаль, що розташоване в Екваторіальній Африці в Джібуті. Належить до найсолоніших у світі – солоність тут сягає 390 ⁰/₀₀.. Рівень моря в цьому озері відповідає найнижчому місцю Африки –155 м.

Даючи коротку характеристику Африці, звичайно згадують її специфічну природу, яка в останні десятиліття усе більше привертає увагу туристів.

Вище зазначалося, що Африку характеризує значний приріст населення. Про це красномовно свідчить такий факт: у 1950 р. тут мешкало лише 220 млн осіб.

Дві третини населення Африки мешкає в сільській місцевості. Найбільшими містами звичайно є столиці, населення в яких сягає кількох мільйонів осіб. Більшість африканських міст є молодими: вони виникли з появою європейців.

Однією з особливостей африканського населення є трайбалізм – психологія належежності до якогось племені. Цікаво, що острів Мадагаскар населяють представвники австралоїдної раси. Їх предки, а не африканці заселили острів, переправившись через океан. Сприяли переселенню пасатні вітри та супутні течії.

Найпоширенішою мовою в Африці є арабська. Досить багато людей говорить європейськими мовами – у деяких країнах англійська чи французька є державною. Так, англійська поширена в Нігерії, Судані, Південній Африці. Французька мова є державною в Кот-д”Івуарі, Демократичній республіці Конго, Нігері. Окрім того, французька дуже поширена в Алжирі і Мароко.

Більшість населення Африки зайнято у сільському господарстві, насамперед у рослинництві. Незважаючи на це, забезпечити себе продовольством африканські країни не в змозі. Найбільші площі зайняті культурами, що використовуються для місцевого споживання: просо, сорго, кукурудза і пшениця. З експортних культур важливою є какао, до певної міри чай.

У промисловості найважливіше місце займає гірничодобувна.

Африку часто поділяють на кілька частин, найчастіше – на північну, що населена арабами, і ту, що лежать на південь від Сахари. В останньому разі йдеться про Африку, в якій домінує негроїдне населення.

Для півночі часто використовують слово “Магріб”. Звичайно під цим словом розуміють регіон, що лежить на захід від Єгипту: Алжир, Туніс, Лівія та ін. Більш детальним є поділ Африки на північну, західну внутрішню, західну прибережну, східну, центральну та південну.

Відмінним є рівень розвитку, як окремих держав, так і регіонів. Найпоужнішою в економічній сфері є Південна Африка, що нині за ВВП перебуває на 25 місці у світі, значно випереважаючи Україну. Друге місце за економічним розвитком посідає Єгипет.

Цікавим є те, що кілька десятиліть тому на Південну Африку припадала третина ВВП усього континенту. Але з часом, певною мірою через зменшення ролі Великої Британії, розвиток країни пригальмувався.

Нині кілька країн Африки мають ВВП на душу населення вищий, ніж у Південній Африці і в півтора рази вищий, ніж в Україні. Трохи втішає те, що в є й Африці значно менш розвинуті країни. До них насамперед належать Демократична Республіка Конго, Зімбабве, Ліберія, Сомалі, Бурунді, Еритрея, ЦАР, Нігер. Рівень ВВП на душу населення тут є меншим, ніж 1000 доларів на рік, що приблизно на порядок менше, ніж в Україні (7,3 тис. доларів за ПКС).