5.6. Озера

Озеро – заповнена водою природна улоговина на земній поверхні. Озера різняться від ставків і водосховищ тим, що створені природою.

Основна особливість, що вирізняє озеро від річки, – уповільнена течія. Ця особливість визначає термічний режим, циркуляцію, накопичення донних відкладів та ін.

Поділяються на безстічні і проточні. Є й перехідні, коли проточність існує лише певний час.

Основними характеристиками озер є площа, об’єм води, середня і максимальна глибина.

Рівень води, а отже основні характеристики озер, залежать від співвідношення складових водного балансу. Прибутковими складовими є опади, річковий стік, надходження підземних вод, скиди підприємств. Витратні складові: випаровування, стік води з озера, водозабір.

Найбільші озера: Каспійське море (374 тис. км²), Верхнє, Вікторія. За винятком Каспійського моря, найбільшим озером Європи є Ладозьке. Найглибшим озером Землі є Байкал.

В Україні великих озер немає. Найбільш відомим є Світязь, яке розташоване в північно-західному куточку країни. Це озеро в Україні найглибше – його глибина сягає 58 м. До слова, озеро являє собою об’єкт туризму.

Чимало озер є в межах Києва, зокрема поблизу Дніпра. Найбільшим є Алмазне в лівобережній частині міста.

Питання для самоперевірки

1. Чому водні ресурси України в розрахунку на душу населення є меншими, ніж у цілому в світі?

2. На сході чи на заході континентів рівень води є вищим і чому?

3. Що є головною причиною існування річок?

4. Чому одні річки великі, а інші малі?

5. Якою є середня солоність Світового океану, орного та Азовського морів?

Домашнє завдання

1. Написати реферат про Гольфстрим.

2. Написати реферат про Чорне та Азовське моря (на вибір).

3. Написати реферат про найбільші річки світу (на вибір).

6. Біосфера. Рослинний і тваринний світ

Біосфера – частина земного простору, в яій поширене життя. Цей термін запропонував австрійський геолог Едуард Зюсс у 1875 р. Є й інше тлумачення біосфера – сукупність усього живого на Землі. У другому разі для усієї сукупності живих організмів придумано слово “біота”. Цей термін запропонував у 1907 р. румунський біолог Е. Раковице.

Переважна частина біомаси Землі (понад 99 %) зосереджена на суші. Приблизно таким самим є співвідношення фітомаси (на неї припадає 99 % загальної) і зоомаси (1 % загальної).

У фітомасі найбільшою є частка лісу – 90 %. Особливо значною є частка вологих тропічних лісів. У свою чергу, у зоомасі близько 90 % припадає на біомасу безхребетних.

Хоча маса живих організмів порівняно невелика, її роль на Землі надзвичайно велика. Саме завдячуючи живій речовині сталися зміни складу атмосфери та утворився ґрунтовий покрив. Наявність живої речовини змінило навіть зовнішній вигляд нашої планети – тепер значні її простори забарвлені у зелений колір.

Надзвичайну складність і збалансованість процесів у біосфері яскраво підтвердили дослідження, проведені у США в 1991 р. Суть досліджень полягала у спробі створення штучної біосфери (вона набула назви “Біосфера-2”). У величезному комплексі, ізольованому від атмосфери, були створені і ліс, і море. Дуже великою виявилася і кількість внесених видів рослин і тварин – 3800. Проте стабільності Біосфери-2 не було досягнуто. Досить швидко всередині створеного комплексу збільшилася концентрація діоксиду вуглецю, розбалансувалися й інші складові.

Великі і стабільні у просторі і часі угруповання називають біомами. Так, найхолодніші простори Землі займають артктичні та антарткичні пустелі. У більш теплих районах виділяють тундру. У напрямку до екватора найпоширенішими біомами є ліси, лісостеп, трав’янисті біоми (степ, саванна, пампа).

Усі живі організми поділяють на великі групи – царства. Найчастіше виділяють чотири царства: бактерій, грибів, рослин і тварин,

Кожна з перелічених груп відіграє колосальну роль на Землі, проте увага людей звичайно прикута до царств рослин і тварин.

Царство рослин поділяється на підцарства вищих і нижчих рослин, які у свою чергу поділяється на класи, відділи, родини, роди і насамкінець види. За різними даними, у цілому налічується від 350 до 500 тис. видів рослин.

Царство тварин поділяється на підцарства одноклітинних (найпростіших) і багатоклітинних. Багатоклітинні поділяються приблизно на 20 типів, з яких найвідомішими є молюски, членистоногі, хордові. Останній тип поділяється на три підтипи, в яких найбільшу цікавість мають хребетні (інша назва – черепні). Далі існує поділ на родини, роди і аж до видів, яких налічується близько 1,5 млн.

Саме підтип хребетних звичайно привертає найбільшу увагу в туризмі. Тут існує поділ на класи: риби, земноводні (до них належать жаби, саламандри), плазуни (змії, ящірки), птахи, ссавці.

Різноманітність рослинного і тваринного світу залежать як від природних умов, так і впливу людини. Чисельність видів у цілому більша в умовах теплого і вологого клімату. Різноманітність зростає одночасно зі збільшенням різноманітності природних умов. У країнах, де теплий клімат, де є вихід до моря, де є гори і низовини, біорізноманіття більше, ніж у країнах, розташованих у суворих умовах з порівняно однорідними природними умовами.

Відповідно до умов існування, живі істоти поділяють на екологічні групи. Так, серед птахів виділяють групи лісових птахів (тетерук), коловодних птахів (пелікан), степових (дрохва). Ссавців поділяють на наземних (лев), підземних (кріт), водних (кит), напівводяних (тюлень), літаючих.

Україна в цілому відзначається досить значним багатством рослинного і тваринного світу. За різноманіттям тваринного світу Україна в Європі поступається лише Росії та Туреччині. При цьому слід враховувати, що більша частина цих країн розташована не в Європі, а в Азії. Біорізноманіттю сприяють велика територія, наявність гірських масивів, вихід до Чорного та Азовського морів.

У цілому на території країни нараховують понад 70 тис. видів рослин і тварин. Флора країни перевищує 25 тис. видів, фауна – 45 тис. Із 45 тис. видів тварин нараховується понад 44 тис. видів безхребетних і майже 1 тис. хребетних. Найчисельнішими серед безхребетних є комахи, яких нараховується 35 тис. видів. Біорізноманіття хребетних становить майже 200 видів ссавців, 400 видів птахів, 200 видів риб. Порівняно невеликим (21 вид) є видове різноманіття плазунів. Найменшим (17 видів) є видове різноманіття земноводних.

Знання рослинного і тваринного світу – важлива складова надання послуг у сфері екологічного туризму.