5.2. Кругообіг води

Надзвичайно важливим процесом не Землі є кругообіг води. Без нього життя на планеті хоч і існувало би, але зовсім в інших формах.

Для уявлення того, що собою являє кругообіг, потрібно згадати, що вода здатна випаровуватися. Середній шар випаровування з поверхні Землі становить близько 1 м. Якщо це так, об’єм випаровування становитиме 510 тис. км³. Насправді випаровується трохи більше – 577 тис. км³, у середньому шар випаровування становить 1132 мм. З цієї кількості 507 тис. км³ (88%) випаровується з поверхні океану (в середньому 1402 мм), 70 тис. км³ (12%) – з поверхні суші (469 мм). Як видно, шар випаровування з поверхні утричі більший, ніж поверхні суші.

Більша частина об’єму води, що випаровувалася з поверхні океану (а саме – 457 тис. км³), згодом випадає на його поверхню у вигляді опадів. Решта (50 тис. км³) переноситься на сушу і потім повертається у вигляді річкового, льодовикового і підземного стоку. Найбільшою є частка річкового стоку – він становить 44 тис. км³. Цю величину можна порівняти з чисельністю населення – 7,1 млрд осіб. Отримаємо, що на одного мешканця Землі щороку припадає 6,2 тис. м³ річкової води.

Для усієї Землі та окремих її регіонів існує водний баланс, який записується рівнянням: Х = У + Z. За цим рівнянням опади (Х), що випадають на територію суші, перетворюються на пару (Z) та річковий стік (У). Водночас рівняння для океану буде іншим: випаровування з його поверхні дорівнює опадам на його поверхню та надходженню води з річковим стоком.

Насправді ретельні розрахунки показують, що в останні десятиліття баланс дещо порушився. Нині води в океан надходить трохи більше, ніж втрачається. Отже, води на суші поступово меншає, а в океані – більшає. Перше дає підставу думати про втрату води з льодовиків, друге – про підвищення рівня Світового океану. Досі достеменно невідомо, чи зменшується льодовий покрив Антарктиди, але відомо, що вони зменшуються в горах, зокрема в Альпах. Стосовно рівня Світового океану, то він справді зростає – в останні десятиліття на 2–3 мм/рік. Хоч це ніби і небагато, але призводить до затоплення низинних ділянок на узбережжі. Найбільше це явище турбує ті країни, що мають невелику абсолютну висоту. Існують проблеми відступу берега і в Україні, зокрема в Херсонській області, що є найнижчою.

Водні ресурси. Це поняття має кілька тлумачень. Так водними ресурсами Землі є вся наявна на планеті вода. Але більшість цієї води малопридатна для господарської сфери. Приміром, морську воду не можна пити, не можна нею і поливати. Прісної води мало і переважна її частина знаходиться на суші, а саме в Антарктиді. Усе це визначає, що звичайно водними ресурсами вважають об’єм води, що утворюється на певній території протягом року. Найчастіше – це річний обсяг річкового стоку.

Отже, великі країни, де випадає багато опадів і де формуються великі річки, є багатими на водні ресурси. Малі країни, де мало опадів і річки маловодні або їх немає зовсім, є бідними на водні ресурси. Найбагатшими на водні ресурси є Бразилія і Росія. Вірогідно, найбіднішим за цим показником є Ватікан.

Щодо України то її власні водні ресурси можна визначити, якщо порахувати весь обсяг води, що стікає з поверхні країни. Приблизно цей обсяг становить 52 км². Це відповідає 1,1 тис. м³ на одного мешканця. З одного боку, це ніби цілком вдосталь, а з іншого – це майже в 6 разів менше, ніж у середньому в світі.

Вода дуже потрібна в господарській сфері і цей фактор впливає на економічний розвиток країн. Коли води не вистачає, погіршуються умови життя людей, насамперед тому, що вода стає забрудненою. Нестача чистої води – реалії деяких регіонів країни. Те саме стосується багатьох країн, де населенню доводиться споживати ту воду, яка є.