52. Прожитковий мінімум і соціальний захист населення в Україні .

В Україні прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України після проведення науково-громадської експертизи сформованих набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг. На 01.12.2011 прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить 870 грн., дітей від 6 до 18 років – 1042 грн., для працездатних осіб – 1004 грн., для осіб, які втратили працездатність – 800 гр., а загальний показник становить 953 грн.

Соц. захист в Україні має такі основні цілі:

• Забезпечення рівня життя непрацездатного населення не нижче прожиткового мінімуму;

• Протидія соц.. напруженню в суспільстві, що може бути зумовлене майновою, етнічною, релігійною чи іншою нерівністю.

Основними функціями соц.. захисту в Україні є такі:

• Реабілітаційна, покликана пом’якшувати наслідки бідності та інших негативних соц.. явищ;

• Превентивна, яка полягає в запобіганні виникненню негативних соц.. явищ;

Соц. захист в Україні має такі складові частини:

• Соц.. страхування – захист громадян від соц.. ризиків, що впливають на їх працездатність.

• соц.. допомога – різні види соц.. виплат, дотацій, пільг, субсидій, що надаються особам, які потребують соц.. захисту.

• Соц. справедливість – компенсація впливу непередбачуваних негативних явищ, таких як техногенні катастрофи чи природні стихійні лиха.

52. Загальна характеристика світового співтовариства.

Світове господарство – це внутрішньо суперечлива єдність національних економік, пов’язаних міжнародним поділом праці, торгівельно-виробничими, фінансовими та науково-технічними зв’язками.

Суб’єктами світового господарства є:

• Національні держави;

• Міжнародні і транснаціональні корпорації, транснаціональні банки;

• Регіональні об’єднання і союзи держав;

• Міжнародні організації та інститути.

Етапи розвитку світового господарства:

• Кінець ХІХ ст.. – початок 20-х рр.. ХХ ст.;

• Друга третина 20-х рр.. – кінець 80-х рр..;

• Кінець 80-х – початок 90-х рр.. ХХ ст. і продовжується нині.

Світове господарство характеризується:

• Зростанням інтернаціоналізації економіки на основі поглиблення міжнародного поділу праці;

• Створення багатогранної системи міжнародних економічних відносин;

• Формування міжнаціональних механізмів, регулювання економічних взаємовідносин між країнами.

Класифікація країн світового господарства:

1. За специфікою гос. Системи:

• Країни з розвинутою ринковою економікою;

• Країни з ринковою економікою, що розвиваються;

• Країни з перехідною до ринкової економіки;

• Країни з не ринковою економікою.

2. За ступенем економічного розвитку:

• Високорозвинені;

• Середньорозвинені;

• З низьким рівнем розвитку.

Крім того нині виділяють:

• Нові індустріальні країни Південно-Західної Азії та Латинської Америки;

• Високодохідні нафтоекспортуючі країни;

• Найменш розвинені країни.

52. Міжнародний поділ праці. Економічна інтеграція та інтернаціоналізація. Тнк та їх роль.

Міжнародний поділ праці (МПП) – це спеціалізація країн на виробництві певних видів товарів відповідно до їхніх природно-економічних, історичних та економічних умов.

Форми міжнародного поділу праці:

• Загальний поділ праці – ґрунтується на галузевій спеціалізації окремих країн.

• Частковий поділ праці – ґрунтується на спеціалізації готових виробів.

• Одиничний поділ праці – ґрунтується на подетальній спеціалізації.

Сучасний етап розвитку ММП характеризується:

• Розвитком спеціалізації та кооперування виробництва науково місткої продукції, прогресивних технологій, що зумовлює деіндустріалізацію промислово розвинутих країн.

• Поглиблення спеціалізації у сфері науково-технічних знань та інформації.

• Інтернаціоналізацією сфери послуг, тісним переплетінням продажу послуг із виробництвом та збутом товарів, експортом капіталу, обміном інформації.

• Загостренням конкуренції на міжнародних ринках, глобалізацією її змісту, зростанням значення інтернаціоналізації конкурентних переваг.

Міжнародні економічні відносини (МЕВ) – економічні відносини в системі світового господарства.

Інтернаціоналізаційна економіка – це формування, розвиток та поглиблення економічних взаємозв’язків між країнами завдяки відкритості національної економіки.

Інтеграційна економіка – об’єднання ринків, а згодом і виробництв окремих країн у зону вільної торгівлі та підприємництва.

Транснаціональна економіка – це взаємне переплетіння економік різних країн у результаті функціонування транснаціонального капіталу.

Міжнародні корпорації (МНК) – це концерн або союз концернів різних країн, які домінують в одній або кількох сферах світового господарства.

Транснаціональні корпорації (ТНК) – це фірми, які здійснюють основну частину своїх операцій за межами країни, в якій вони зареєстровані.

Транснаціональні банки (ТНБ) – це крупні банки, які виконують посередницьку роль у міжнародному русі позичкового капіталу .

Міжнародна економічна інтеграція (МЕІ) – це процес зближення та взаємопроникнення національних господарств груп країн, спрямований на створення єдиного господарського механізму.