24.Загальна характеристика процесу придбання матеріальних цінностей. (Москальчук)

Матеріальні цінності – це сировина і матеріали, покупні напівфабрикати і комплектуючи вироби, тара і тарні матеріали (облік їх ведеться на синтетичному рахунку №05); паливо (рахунок №06); будівельні матеріали і обладнання для установки (рахунок №07); малоцінні і швидкозношувані предмети, спецодяг і спецвзуття (рахунок №12). Вони характерні тим, що мають великий обсяг первинних (фактичних) даних, які треба збирати і обробляти, при тому велика кількість реквізитів часто повторюється.

Для обліку ВЗ використовується рахунок 20 "Виробничі запаси". Рахунок 20 "Виробничі запаси" призначено для узагальнення інформаціїї про наявність руху належних підприємству запасів сиривини і матеріалів (у тому числі сировина і матеріали, які є в дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, палива, тари і тарних матеріалів, відходів основного виробництва.  За дебетом рахунка 20 "Виробничі запаси" відображають надходження запасів на підприємство. Їх дооцінка, за кредитом – витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку відпуск (передачу)на сторону, уцінка тощо. Процесобліку виробничіх запасів охоплює операції пов"язані з надходженням та вибуттям ВЗ.

Склад запасів, їх оцінка та порядок відображення у фінансовій звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 „Запаси”.

Основними типовими документами з оприбуткування та видачі матеріалів є: накладні, товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери, акти про приймання матеріалів тощо. Матеріали, що надходять на склад, ретельно перевіряють, встановлюють  відповідність їх якості, кількості, асортименту, умовам поставок і супровідними документам. Якщо не виявлено розходжень, матеріали приймають. При цьому можливі два варіанти оформлення приходу: безпосередньо на документі постачальника або шляхом виписування прибуткового ордера.

25.Документальне оформлення операцій з придбання основних засобів та інших необоротних матеріальних активів. (Москальчук)

Оприбуткування основних засобів та нематеріальних активів здійснюється на підставі затверджених актів приймання-передачі основних засобів.

Складання одного акта на кілька об’єктів основних засобів допускається в разі, коли ці об’єкти однотипні, мають однакову вартість, приймаються одночасно і під відповідальність тієї самої особи.

Акт є єдиним первинним бухгалтерським документом, в якому зазначають склад комісії, подають докладну характеристику об’єкта, рік побудови чи випуску заводом, дату введення в експлуатацію, коротку технічну характеристику, відповідність технічним умовам, висновок комісії. Указують також особу, яка прийняла основні засоби, та необхідні відомості для нарахування амортизації.

Акт затверджується керівником установи і разом з технічною документацією передається на зберігання матеріально відповідальній особі.

На підставі цих документів відкривається інвентарна картка, а об’єкту надається порядковий номер, який проставляється в акті приймання-передачі.

Приймання завершених робіт з добудови, капітального ремонту та дообладнання об’єкта, котре здійснюється через капітальні вкладення і збільшує балансову вартість об’єкта, оформляється актом приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об’єктів.