2) Залучення додаткового матеріалу при підготовці домашніх завдань

У тому, що це добре, теж нікого не треба переконувати. Але цей вид навчальної діяльності теж треба організувати та підтримати. Перш за все залучення додаткового матеріалу необхідно заохочувати. Дуже важливо, щоб при аналізі відповіді учня, особливо усної, учитель наголосив, що за використання матеріалу, який не давався на попередніх уроках, оцінку буде підвищено. По-друге, поставимо риторичне запитання: а чи багато вчителів, особливо викладачів негуманітарних дисциплін, оголошують для учнів список додаткової літератури, з якої можна отримати інформацію з поточної теми? Між тим, це найпростіший і найефективніший стимулю­ючий засіб. Дуже добре, якщо учитель, що викладає за блоково-модуль­ною системою, оголошує список літератури на початку вивчення черго­вого блоку; адже якщо учні ще до початку розгляду конкретної теми отри­мають корисну інформацію, вони зможуть сприймати пояснення вчителя більш свідомо. Між іншим, існує певний тип учнів, які полюбляють загля­дати на кілька сторінок підручника вперед, щоб на наступному уроці ви­явити «обізнаність». І це можна заохочувати, але ні в якому разі не оцінкою, адже це «знецінює» оцінки, а, як наслідок, і самого вчителя в очах учнів (і такий негативний досвід теж доводилося спостерігати).

3) Повідомлення, доповідь, реферат

Перш за все дамо кілька визначень.

• Повідомлення — це усна інформація з одного, як правило, пункту теми, що розглядається, яка взята, як правило, з одного джерела і не передбачає узагальнення або певних самостійних висновків з боку учня. Повідомлення може стосуватися як самої науки, що вивчається, так і історії її вивчення. Класичні приклади повідомлення - огляд біографії вченого (письменни­ка), про якого йдеться на уроці, розповідь про певну історичну подію, про застосування конкретного наукового факту на практиці тощо.

• Доповідь, на відміну від повідомлення, є більш розгорнутою формою подання інформації, базується на кількох джерелах, містить певні узагаль­нення та висновки самого учня, безпосередньо стосується науки, яка вивчається.

• Письмовою, найчастіше не обмеженою за обсягом формою доповіді, створеної на основі кількох джерел з метою найбільш повного висвітлен­ня певної теми, є реферат.

Як правило, всі ці види діяльності реалізуються учнем за дорученням учи­теля. При цьому з боку вчителя важливо вказати учневі на ті джерела, якими він зможе скористатися при підготовці (книги, диски, матеріали в Іпіегпеі), допомогти учневі отримати ці матеріали. Деякі повідомлення та допові­ді учні перед презентацією на уроці мають обговорити з учителем, у разі необ­хідності —скоротити або доповнити. Досить ефективною формою заохочення учнів є пропозиція з боку вчителя виступити зі своїм повідомленням (допо­віддю) в паралельному класі або перед молодими учнями, якщо це доцільно.

Не будемо забувати, що ці види діяльності відповідають творчому рівню на­вчальних досягнень і мають бути відповідним чином заохочені.

І ще одне дуже важливе зауваження стосовно рефератів. Останнім ча­сом через цілком зрозумілі обставини ця форма навчальної діяльності по­чала стрімко відходити в минуле. Дійсно, як може учитель заохочувати учня за реферат з компакт-диску чи Інтернету, де сьогодні можна здобу­ти безліч інформації з будь-якої теми, причому саме у вигляді реферату? Між тим, створення реферату є прекрасним підготовчим етапом до ство­рення науково-дослідницької роботи, тому відкидати цю форму остаточ­но ми не маємо права, тим більше, що за рахунок продуманої організації можна уникнути «нечесної гри» з боку учнів. Якщо написання реферату буде підкріплено доповіддю учня на уроці (або під час позаурочного за­ходу), то учень так чи інакше розбереться в матеріалі, який він презентує, з користю для себе та однокласників. Крім Того, вчитель може запропо­нувати конкретні теми, для розкриття яких у будь-якому разі необхідне опанування кількох джерел (наприклад, реферативна робота у формі порівняльної характеристики). Тому необхідно чітко усвідомлювати, що корисною для учня є та робота, яка стимулюватиме його самоосвіту.