
- •Організація науково-дослідної діяльності учнів
- •1. Наукова робота учнів та її організаційно-педагогічне забезпечення й підтримка
- •2. Додаткова освіта учнів
- •2.1. Факультативне навчання
- •2.2. Поглиблене навчання
- •Форми організації поглибленого навчання
- •Дворівневе диференційоване навчання (з виділенням малої групи)
- •5. Багаторівневе диференційоване навчання
- •2.3. Самоосвіта
- •Стимулювання самоосвіти
- •1) Самостійна робота з літературою на уроці
- •2) Залучення додаткового матеріалу при підготовці домашніх завдань
- •3) Повідомлення, доповідь, реферат
- •4) Конференції, засідання інтелектуальних клубів
- •5) Інтелектуальні ігри
- •6) Науково-дослідницька робота учнів
- •Наукові товариства учнів
- •2. Наукові гуртки, клуби, семінари
- •3) Заняття за індивідуальним навчальним планом
- •4. Наукові практики, дослідницькі та пошукові експедиції
- •1. Попередній етап
- •2. Підготовчий етап
- •3. Основний етап
- •4. Заключний етап
- •Виїзні наукові школи
- •Підсумок
1. Попередній етап
Цей етап пов'язаний із безпосереднім обранням теми і місця досліджень. Як правило, науково-практична робота учнів розбудовується на базі спеціалізованого навчального підрозділу (гуртка, факультативу, наукового товариства), тому активними учасниками планування майбутньої наукової практики мають бути самі учні. Дуже важливо протягом навчального року спрямовувати діяльність викладачів на всебічну обробку певного тематичного прошарку, створення свідомої мотивації науково-практичної діяльності учнів. Допоміжну роль у цьому процесі відіграють спеціальні додаткові заняття з метою ознайомлення учнів з методиками наукових досліджень, якими вони будуть користуватися. Дуже важливою є роль класних керівників, батьків учнів щодо підтримки виховного аспекту мотивації.
Після того, як тему досліджень обрано, визначається місце досліджень. Основні вимоги, які бажано врахувати при виборі, такі:
наявність об'єкта досліджень (або об'єктів з усіх спеціалізацій, якщо експедиція є комплексною); об'єкт має являти науковий інтерес, зокрема, з точки зору новизни досліджень;
«географічна» придатність місця: необхідно врахувати зручність під'їзду, вартість транспорту, можливість поповнення запасів їжі й питної води, можливості зв'язку;
допустимий «рівень небезпеки»: враховується екологічна забрудненість місця, наявність об'єктивних небезпек (кліматичні умови, не безпечні ділянки рельєфу, водойми, тварини або комахи, які являють небезпеку) і криміногенна ситуація;
естетична та виховна цінність: оцінюється наявність супутніх об'єктів природи або культури (мальовничих краєвидів, історичних та архітектурних пам'яток), придатність місця для організації відпочинку. Дуже бажано, щоб на попередньому етапі керівники майбутньої прак-1 тики самі виїздили до місця і безпосередньо оцінювали його з усіх згаданих позицій.
2. Підготовчий етап
Після того, як тему й місце досліджень обрано, розпочинається організаційна робота з підготовки наукової практики. Вона складається з відбору керівників та учасників, матеріально-технічного та організаційно-педагогічного забезпечення.
Необхідно врахувати, що серед дорослих учасників практики обов'язково мають бути спеціалісти з усіх галузей, які охоплює практика, лікар" (звичайно ці функції бере на себе хтось з батьків або медпрацівник школи); якщо експедиція проходить у польових умовах, обов'язковою є наявність людей із досвідом організації побуту (туристів). Дуже добре, якщо такий досвід мають і самі учні. Це зумовлює доцільність формування учнівського складу зі школярів різного віку, що не тільки сприятиме розв'язанню суто побутових проблем, але й забезпечить спадкоємність наукової роботи. Бажано організувати навчання учасників експедиції основ організації побуту в польових умовах і прийомів надання першої медичної допомоги.
Відбираючи учнів, необхідно пересвідчитися, що вони за станом здоров'я відповідають вимогам до учасників експедиції. Для цього проводиться медичне обстеження дітей, співбесіди з батьками, лікарями-педіатрами.
Матеріально-технічне забезпечення наукової практики передбачає підготовку необхідного обладнання, вирішення проблем транспорту та харчування. Детально цей аспект організаційної роботи висвітлено у відповідній літературі.
Організаційно-педагогічне забезпечення наукової практики торкається двох основних моментів. По-перше, якщо наукова практика проходитиме поблизу населеного пункту, керівникам необхідно ще до її початку узгодити з місцевим населенням та представниками місцевої влади питання про сприяння з їхнього боку науковій роботі та організації відпочинку учнів. Необхідно укласти відповідні письмові угоди, отримати необхідні дозволи, втому числі від представників СЕС, ЛАІ, служб протипожежної безпеки, а також лісництв або аграрних господарств, на території яких відбуватиметься практика.
По-друге, до початку практики необхідно провести батьківські збори, на яких слід ознайомити батьків, з метою, формою і програмою проведення практики, умовами побуту та відпочинку дітей, узгодити можливість дострокового її припинення, терміни проведення практики, вирішити поточні організаційні та матеріальні питання. Основою для прийняття рішення про включення учня до складу експедиційної групи є письмова заява його батьків або осіб, які їх замінюють.