54. Соціальний устрій Київської Русі

Вільне населення:

— князі, чий титул успадковувався; були найбільшими землевласниками;

- бояри - формувалися з родо­племінної знаті та дружинників; отримували від князя землю за службу. Ді­лилися на великих (воєводи, тисяцькі) та малих (соцькі, десяцькі);

- дружинники, — професійні воїни, що обіймали й урядові посади. Отри­мували за службу грошову винагороду та земельні наділи;

- духівництво: найосвіченіша верства. Впливало на духовне та куль­турне життя. Поділялося на верхівку (митрополит, єпископи, ігумени монас­тирів) та рядових представників (свя­щеники, ченці);

- міщани — мешканці міст, які займалися ремеслом, торгівлею. Виділялася міська заможна верхівка;

- селяни-смерди – вільні землероби, які мали власне господарство та землю й сплачували князеві данину;

— наймити — вільні люди, що наймалися на певну роботу;

— ізгої — люди, що втрача­ли зв'язок зі звичним середо­вищем (князі без князівства, смерди без землі тощо), але охоронялися законом.

Залежне населення:

— закупи — тимчасово залежні селяни, які брали позику — «купу» — у феодала і мали її відробити;

— рядовичі — тимчасово залежні селяни, які уклали з феодалом до­говір — «ряд» - на виконання певних робіт;

— челядь — раби-полонені;

— холопи — селяни, які розорилися і працювали в господарстві зем­левласника, фактично раби, але за службу могли бути відпущені на волю.

61. Утворення срср й остаточна ліквідація суверенітету України

Основні етапи входження УСРР до складу СРСР

I етап: червень 1919р. — грудень 1920 р. — створення військово-політичного союзу радянських соціалістичних республік Росії, України, Латвії, Литви і Білорусії; п'ять найважливіших наркоматів (військових справ, народного господарства, залізничного управлін­ня, фінансів та праці) проголошувалися спільними, а фактично перебували під керівництвом Москви.

II етап: грудень 1920 р. — грудень 1922 р. — формування «до­говірної федерації»; УСРР та інші радянські республіки підписа­ли з РСФРР договори про воєнний та господарський союз, до вже об'єднаних наркоматів додалися наркомати зовнішньої торгівлі, шляхів, пошт і телеграфу.

ПІ етан: грудень 1922 р. — травень 1925 р. — утворення СРСР: 30 грудня 1922р, — І Всесоюзний з'їзд рад у Москві затвердив Де­кларацію та Договір про утворення Союзу Радянських соціалістич­них Республік (СРСР); січень. 1924 р. — II Всесоюзний з'їзд рад за­твердив першу Конституцію СРСР; травень 1925 р. — ІХ Всеукраїн­ський з'їзд рад вніс зміни до Конституції УСРР, де було остаточно законодавчо закріплено вступ України до СРСР. Незважаючи на те, що право вільного виходу України із Союзу було гарантоване зако­ном, воно було «паперовим», а незалежність нашої держави — фор­мальною, влада на всій території СРСР належала керівній верхівці комуністичної партії.

62. Феодальні війни та княжі з’їзди Руських князів 11-12ст.

У період ослаблення центральної влади руські князі періо­дично збиралися на з'їзди (снеми), намагаючись на них уладнати питання, важливі для всіх руських земель. Князівські з'їзди

виявилися неспроможними вдосконалити систему політичних відносин на Русі, але відіграли позитивну роль в організації боротьби з половцями.

• Вишгородський з'їзд, 1072 р. Перший із відомих літопису з’їздів князів. Затвердження «Правди Ярославичів».

• Любецький з'їзд, 1097 р. Ухвалення рішення про припинення усобиць, які послаблювали державу і робили її беззахисною для половців. Проголошення запровадження спадкового володіння землями і князівствами.

• Витичівський з'їзд, .1100 р. Укладення миру, який завер­шив війну князів, що розпочалася внаслідок осліплення теребовльського князя Василька Ростиславича.

• Золотчівський з'їзд, 1101 р. Обговорення питання спіль­них дій усіх князів проти нападів половців.

• Долобський з'їзд, 1103 р. Обговорення заходів, спрямова­них проти половецької загрози. За наполяган­ням Володимира Мономах» київський князь Святополк Ізяславич погодився на війну з половцями.