19. Дисидентський рух в Україні, його програмні цілі

Дисидентство — це опозиційний рух проти панівного державного ладу,протистояння офіційній ідеології та політиці.

Середина 50-х рр. — зародження дисидентського руху в СРСР, зокрема в УРСР.

Причини виникнення дисидентського руху:

— поліпшення внутрішньополітичного клімату за часів «відлиги», що призвело до нової хвилі національно-визвольної боротьби;

— антикомуністичні виступи в країнах Східної Європи (в Угорщині , Польщі, Чехословаччині);

— активний правозахисний рух, спричинений прийняттям Декла­рації прав людини (1948 р);

— монопольна влада партійно-радянської бюрократичної верхівки;

- постійні утиски та обмеження національного та культурно- ду­ховного життя;

- політика русифікації.

Форми боротьби дисидентів:

- протести, звернення на адресу керівників країни, «відкриті листи » до ООН ( « Відкритий лист» до ООН українських мордовських концтаборів, у якому узагальнювалися головні ви­моги українського дисидентства, висловлювався рішучий протест проти Дискримінації українства);

- поширення нелегальної літератури (самвидав);

- створення в Україні дисидентських організацій.

7. Визвольна війна під проводом б.Хмельницького:військова компанія 1648-1657рр.

Навесні 1648р, в Україні почалося козацьке повстання під прово­дом Богдана Хмельницького, що переросло у національно-визвольну війну. Мета війни: звільнити Україну з-під влади Речі Посполитої, сформувати власну укр..державу. Причини війни: соціально-економічні, політичні , національно-релігійні та зовнішньополітичні. Характер війни: антифеодальний національно-визвольний під релігійними лозунгами.

Рушійні сили: козацтво, селянство, міщани, дрібна шляхта та православне духовенство. Керівна роль належала українській ко­зацькій старшині.

Хід війни:

19 квітня — 6 травня 1648 р. — битва в урочищі біля річки Жовті Води

15-16 травня 1648р. — битва під Корсунем

11-13 вересня 1648 р. — битва під Пилявцями 27 вересня — 16 жовтня 1648р. — облога Львова, яка була знята тільки після сплати львів'янами викупу — понад 1 млн злотих.

28 жовтня — 14 листопада 1648 р. — облога Замостя, що за­кінчилася перемир'ям із Польщею. 23 грудня 1648 р. Хмельницький з тріумфом повернувся до Києва.

Улітку 1649р. Б. Хмельницький атакує Галичину і починає обло­гу Збаража, куди відступила польська армія. У серпні 1649р. під Зборовом поляки опинилися в оточенні, а сам король ледь не потрапив у полон . Проте кримський хан змусив Хмельницького піти на поступки полякам і укласти мир. В 1649р. укладено Зборівський договір.

У червні-липні 1651р.. під Берестечком, на кордоні Галичини та Волині, відбулася одна з найбільших битв Європи 17 ст. Хмельницький зазнав у ній поразки.

В 1651р. прийнято Білоцерківський договір. Наслідком цього договору була масова втеча селян із Правобе­режжя на землі Московської держави — Слобідську Україну. Проте польський сейм договір не затвердив, і це розв'язало руки Б. Хмельницькому.

22-23 травня 1652р. —- битва під Батогом (Вінниччина): коза­ки розгромили польську армію;

11 жовтня — 5 грудня 1653р. — облога Жванця (Поділля). Тата­ри вимагають припинення війни і виконання Зборівського договору

Березень 1654р. -- воєнні дії на території Брацлавщини, Волині, Поділля; безуспішна облога Умані польськими військами.

Червень-вересень 1654р. — українська армія звільняє від польсько-литовського панування Біло­русь. Водночас Кримське ханство укладає союз із Річчю Посполитою проти Московії та України.

Листопад-гру день 1654 р. — захоплення польською армією Брацлава.

Січень 1655 р. — битва під Охматовом

Липень 1655р. — початок шведської інтервенції до Польщі з ме­тою здобуття балтійського узбережжя.

Вересень-листопад 1655р. — облога Львова козацькими військами; знята після сплати викупу львів'янами

Листопад 1655р. — під Озерною українсько-російська армія за­вдала поразки татарам; Кримське ханство знову стало союзником Б, Хмельницького. У липні 1655 р. війну проти Польщі розпочала Швеція. За таких умов король Речі Посполитої запропонував мир Б. Хмельницькому, але отримав відмову. Натомість царський уряд згодився на пропози­цію польських дипломатів. У вересні 1656р. Польща і Росія, без участі укр.. сторони підписали Віленське перемир'я. Б. Хмельницький починає новий тур переговорів про укладення коаліції проти Речі Посполитої, маючи намір розірвати відносини з Московською державою. Але 6 серпня 1657 р. Б. Хмельницький помер, залишивши Україну в оточенні ворогів її незалеж­ності та без гідного наступника.