38. Селера і пастернак.

Селера та пастернак відносяться до коренеплідних овочів типу моркви. Пастернак має товсті коренеплоди довгастої, напівдовгастої або округлої форми білого кольору. В їжу вик-ють коренеплід, який має своєрідний аромат і солодкуватий смак, оскільки містить ефірну олію і багато цукрів (до 8%). Вик-ють як приправу до страв, у вир-тві консервів, для соління, маринування. В Україні вирощують сорти пастернаку – Круглий, Гернсейський, Студент. Селера біває коренеплідною,черешковою і листковою. У кор-ній коренеплід має напівкруглу або овальну форму діаметром 10 см, масою 150-200г і більше, досить розгалужений у нижній частині. В їжу вик-ють коренеплоди і листки. Черешкова селера має слаборозвинені коренеплоди, утворює більше листя з широкими грубими черешками, які вик-ють у їжу. Листки вик-ють в осн для приправ. У коренеплодах селери містить до 10 мг/100г ефірної олії, а в листках більше. В Україні з коренеплідних сортів поширені Яблучна, Коренеплідна Грабовська, Апія, Голь, з листкових – Листкова. Селера коренеплідна містить: цукри 2,1-6,7, клітковина 0,6-1,0, азот-ті р-ни 1,2-1,4, зола 0,9-1,1, віт С 11-42. у листковій селері менше цукрів, але значно більше віт С 44-140. для коренеплодів встановлено однотипні вимоги. За зовн виглядом повинні бути чистими, сухими, свіжими, здоровими, не спотвореними за формою, цілими, без стовбурів, без пошкоджень с/г шкідниками, одного ботанічного сорту, однакового забарвлення, властивого сорту. Листки повинні бути обрізані на рівні з головкою, селери не більше 1,5см заввишки. Зелень селери повинна бути свіжою, чистою, не грубою.розмір встановлюють за найбільшим поперечним діаметром (см): у пастернаку довгастої форми – 3, округлої форми – 5, у селери – 4. м’якоть селери щільна, негруба, без порожнин, соковита.

Білет 20

39. Т-ча х-ка районованих сортів винограду та інших справжніх ягід. Хім. склад, хвороби. До справжніх ягід належать виноград, смородина, аґрус, з дикорослих – чорниця, журавлина, обліпиха. Плоди спр ягід утвор з однієї зав’язі. М’якоть ягід – один з шарів, що розрісся. Насіння симетрично заглиблене у м’якоть.виноград. основні площі під вин-м зосереджені в Криму, Одеській, Херсонській, Миколаївській області. Виноград – це гроно, яке складається зі стрижня, від якого відходять гребені з плодоніжками і ягодами. Грона бувають щільними і нещільними, за розмірами: малі – до 10 см, середні – до 18 см, великі – до 26 і дуже великі – більше 26 см. За забарвленням шкірочки ягоди бувають білі, чорні, рожеві і червоні. М’якоть буває соковитою (Аліготе), м’ясистою (Кара бурну), слизуватою (Лідія). Сік може бути забарвлений або безбарвний (в основному). За цими особливостями розрізняють ампелографічні сорти в-ду, товарні вл-сті, придатність до транспортування, переробки. Ампелографічні сорти винограду за призначенням поділяють на столові, винні, сушильні; за строком достигання – на дуже ранньо- (Кардинал, Золотистий ранній, Жемчуг Саба), ранньо- (Шасла, Чауш білий, Королева виноградників), середньо- (Лідія, Мускат гамбурзький, Кишмиш чорний, Сенсо) і пізньостиглі (Ізабелла, Кара бурну, Нім ринг). Кращі винні сорти: Аліготе, Каберне, Совіньон, Мускат білий та рожевий, Рислінг, Сапераві, Фетяска біла. Виноград столовий містить (%): цукрів 14-19, органічних к-т 0.3-0,7, клітковини 0,6, пектинових р-н 0,6, азотистих 0,4, мінеральних 0,4, віт С 1-19 мг/100г. Чорна смородина росте китицями. В Укр. Вирощують 16 сортів ч см. Найпоширеніші сорти: Боскопський велетень, Голіаф, Юність, Юнат, Полушка, Пам’ять Мічуріна. Ч. см містить (%): цукрів 7,5, к-т 2,3-2,6, пектинових 1,9-2,5, азотистих 0,5-1,5, дубильних р-н 0,4-0,9. залежно від сорту, вміст Р-активних р-н 1,0-3,8%, віт С – 98-400 мг/100г, каротину 0,7-1,2. Є вітаміни В1, В2, В3, В6, РР. Аґрус має плоди малі, середні і великі, зеленого, жовтого, червоного і темно-червоного забарвлення. Шкірочка має бути чистою і опушеною. За смаком сорти аґрусу поділяють на десертні (Корсунь-Шевченківський, Руський жовтий, Англійський жовтий), столові (Фінік, Капітан, Красень, Рясний), технічні (Зелений пляшковидний, Смєна, Консервний). Аґрус містить: цукрів 8,7-9,5, кислот 1,5-2,5, пектинових 0,6-1,6, азотистих 0,5-0,7, віт С 20-58, віт В1, В2, РР., Р, каротин. Ягоди уражаються грибковими захворюваннями. Сіра і біла гнилі уражають виноград. На плодах розвивається міцелій гриба білого кольору зі спорами, які розносяться на сусідні плоди. Оїдіум. На поверхні ягід з’являється наліт конідій (спор) гриба, який має запах гнилої риби, за кольором нагадує попіл. Ягоди стають плюсклими і засихають. Мільдю уражається виноград. На поверхні ягід з’являється масляниста пляма жовтого кольору, а потім білий наліт. Ягоди стають плюсклими і засихають. Антрактоз уражає чорну смородину, порічки, агрус. На ягодах утвор бурі дрібні виразки.

40. Хвороби коренеплодів моркви. Коренеплоди моркви найчастіше уражаються білою, сірою, чорною, серцевинною гнилями. Біла гниль. На поверхні з’являється білий пухкий наліт з малими чорними склероціями. Уражена тканина стає драглистою. При зберіганні хвороба швидко передається здоровим коренеплодам. Сіра гниль. Спочатку на поверхні моркви утвор попелястий наліт, а потім уражені місця вкриваються слизом. Чорна гниль уражає коренеплоди моркви. На їхній поверхні з’являються розм’якшені ділянки жовто-коричневого кольору, тканина стає слизисто-водянистою і набуває неприємного смаку. Серцевинна гниль (фомоз) уражає моркву ще у полі, а потім розвивається і при зберіганні. Серцевина моркви чорніє. Хвороба передається здоровим коренеплодам.

Білет №21