- •Розділ 1. Зовнішня політика київської русі
- •1.1. Вихід Київської Русі на міжнародну арену
- •1.2. Зовнішня політика Київської Русі епохи найвищого піднесення (кінець X — середина XI ст.)
- •1.3. Київська Русь у міжнародних відносинах другої половини XI — першої третини XII ст.
- •1.4. Зовнішня політика Київської Русі періоду удільної роздробленості (1132—1240)
- •Рекомендована література
- •Розділ 2. Зовнішня політика галицько-волинської держави
- •2.1. Зовнішньополітична діяльність Романа Мстиславича
- •2.2. Участь Польщі та Угорщини у боротьбі за Галицько-Волинське князівство у першій третині XIII ст.
- •2.3. Зовнішня політика Данила Галицького
- •2.4. Галицько-Волинська держава на міжнародній арені у другій половині XIII — першій половині XIV ст.
- •Рекомендована література
- •Розділ з. Українське козацтво у міжнародних відносинах (до 1648 р.)
- •3.1. Міжнародний контекст появи українського козацтва
- •3.2. Залучення козаків урядом Речі Посполитої до воєн із сусідніми державами
- •3.3. Відносини українських козаків із Кримським ханством і Туреччиною
- •3.4. Молдавський напрям діяльності козацтва
- •3.5. Спроби залучення козаків на службу до європейських та азійських монархів
- •Рекомендована література
- •Розділ 4. Зовнішня політика богдана хмельницького
- •4.1. Утвердження держави Богдана Хмельницького на міжнародній арені
- •4.2. Зовнішня політика козацької держави у 1654—1657 рр.
- •Рекомендована література
- •Розділ 5.Зовнішньополітичні заходи наступників богдана хмельницького у другій половині XVII ст.
- •5.1. Дипломатична діяльність Івана Виговського та Юрія Хмельницького
- •5.2. Зовнішня політика козацьких гетьманів в умовах розколу України
- •5.3. Міжнародний контекст боротьби за незалежну державу Івана Мазепи та Пилипа Орлика
- •5.4. Згасання козацької держави у світлі українсько-російських відносин XVIII ст.
- •Рекомендована література
- •Розділ 6. "українське питання" в міжнародних відносинах у роки першої світової війни
- •6.1. Воєнно-політичні цілі держав Антанти у Першій світовій війні
- •6.2. "Українське питання" у системі міжнародних відносин
- •Рекомендована література
- •Розділ 7. Зовнішня політика україни у добу центральної ради і гетьманату
- •7.1. Початок зовнішньополітичної діяльності Української Центральної Ради
- •7.2. Зовнішньополітичні альтернативи Української Центральної Ради. Брестський мир
- •7.3. Зовнішньополітична діяльність Української Держави п. Скоропадського
- •7.4. Спроба відновлення стосунків із Антантою
- •Рекомендована література
- •8.2. Франко-українські переговори (грудень 1918 — квітень 1919 рр.)
- •8.3. Діяльність українських місій у державах Антанти
- •8.4. Дипломатія під час війни між унр, Добровольчою армією а. Денікіна, Радянською Росією
- •8.5. Проблема державної приналежності Східної Галичини, Закарпаття та Північної Буковини в міжнародній політиці
- •8.6. Варшавський договір унр з Польщею та його наслідки. Ризький мирний договір між Польщею та Росією та його наслідки для України
- •Рекомендована література
- •Розділ 9. Зовнішньополітична діяльність українських урядів у перші повоєнні роки
- •9.1. Зовнішньополітична діяльність "екзильного" уряду унр в Тарнові
- •9.2. Зовнішньополітична діяльність еміграційного уряду зунр
- •9.3. Становлення зовнішньої політики уряду усрр
- •9.4. Утворення Союзу pcp. Втрата Україною її дипломатичних прерогатив
- •Рекомендована література
- •Розділ 10. "українське питання" в європейській політиці в міжвоєнний період
- •10.1. "Українське питання" в європейській політиці
- •10.2. Карпатська Україна в міжнародній політиці
- •10.3. "Українське питання" в зовнішній політиці срср напередодні Другої світової війни
- •10.4. Місце України в Гітлерівській концепції завоювання "життєвого простору"
- •Рекомендована література
- •Розділ 11. "українське питання" в роки другої світової війни
- •11.1. "Українське питання" в європейській дипломатії на початку Другої світової війни
- •11.2. Проблема українсько-польського кордону в міжнародній політиці
- •11.3. Відновлення діяльності нкзс у pcp
- •11.4. Розгортання діяльності мзс у pcp у перші повоєнні роки
- •11.5. Участь урср у діяльності міжнародних організацій
- •Рекомендована література
- •Розділ 12. Зовнішня політика україни в 50—80-х роках
- •12.1. Українська дипломатія періоду "відлиги"
- •12.2. Зовнішньополітична діяльність урср в 60—80-х роках
- •Рекомендована література
- •Розділ 13. Зовнішня політика незалежної україни
- •13.1. Становлення основ зовнішньої політики України
- •13.2. Боротьба за міжнародне визнання України
- •13.3. Розбудова зовнішньополітичної служби держави
- •Рекомендована література
- •Розділ 14. Реалізація основних напрямів зовнішньої політики україни
- •14.1. Становлення двосторонніх відносин
- •14.1.1. Становлення відносин з Російською Федерацією
- •14.1.2. Розвиток українсько-польського стратегічного партнерства
- •14.2. Становлення відносин з міжнародними організаціями
- •14.2.1. Діяльність України в оон
- •14.2.2. Співдружність Незалежних Держав у зовнішній політиці України
- •14.2.3. Інтеграційні утворення на пострадянському просторі й Україна
- •14.2.6. Інтеграційні утворення Європи — пріоритет зовнішньої політики України
- •Рекомендована література
- •Розділ 15. Актуальні проблеми зовнішньої політики україни
- •15.1. Трансформація зовнішньополітичних пріоритетів України в нових геополітичних реаліях
- •15.2. Європейська та євроатлантична інтеграція. Приєднання до сот
- •15.3. Регіональний вимір зовнішньої політики України
- •15.4. Розвиток двосторонніх відносин
- •Рекомендована література
Рекомендована література
Внешняя политика Древней Руси. Юбилейные чтения, посвященные 70-летию В. Пашуто. — М., 1988.
Войтович Л. Княжа доба на Русі: портрети еліти. — Біла церква, 2006.
Гапусенко І. Боротьба східних слов'ян за вихід до Чорного моря. — К., 1966.
Головко А. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях X — первой трети XIII вв. — К., 1988.
Головко А. Русь у міжнародному житті Європи IX—X ст. — К., 1994.
Грушевський М. Історія України-Руси. — К., 1991. — Т. 1; К., 1992. — Т. 2.
Котляр М. Історія дипломатії Південно-Західної Русі. — К., 2002.
Назаренко А, Древняя Русь на международных путях. — М., 2001.
Сахаров А. Дипломатия Древней Руси: IX — первая половина X вв. — М., 1980.
Сахаров А. Дипломатия Святослава. — М., 1991.
ТолочкоП. Історичні портрети. Із історії давньоруської і європейської політики X—XII ст. — К., 1990.
ТолочкоП. Ярослав Мудрий. — К., 2003.
ТолочкоП., Толочко О. Київська Русь. — К., 1999.
Шекера І. Київська Русь XI ст. у міжнародних відносинах. — К., 1967.
Розділ 2. Зовнішня політика галицько-волинської держави
2.1. Зовнішньополітична діяльність Романа Мстиславича
У1199 р. волинський князь Роман Мстиславич зайняв Галич і заснував нове державне утворення — Галицько-Волинське князівство. Утвердження князя Романа в Галичі відбулося силою, з огляду на те, що галичани хотіли собі окремого князя, а не князя за сумісництвом. Зважаючи на це, Роман Мстиславич змушений був заручитися підтримкою союзних йому поляків краківського князя Лєшка Білого (київський князь Рюрик Ростиславич відмовив Роману у його претензіях на Галич).
Опанувавши Галич, Роман Мстиславич провадить активну як внутрішню, так і зовнішню політику. У 1198 р. на Візантію напали половці, спустошивши все на своєму шляху. На прохання візантійців, Роман Мстиславич здійснив успішний похід на половців, що значно покращило важке становище імперії. У 1200 р. у Константинополі перебувало посольство від князя Романа, до якого входили Твердята Остромирич, Недан, Домажир і Невгар. Посольство уклало союз, скріплений шлюбом Романа Мстиславича з Анною, дочкою імператора Ісаака II Ангела та його другої дружини Маргарити-Марії. Остання була сестрою угорського короля Андрія II, що посприяло зближенню Угорщини і Галичини. Старша дочка Ісаака II Ангела Ірина була дружиною ФіліпаІУ Гогенштауфена, з яким, за деякими даними, зустрічався Роман Мстиславич. Можливо, саме з цих контактів виникла у Романа Мстиславича ідея запровадження на Русі так званого доброго порядку — усталення системи спадкування київського престолу, аналог того, що запроваджувався тоді у Священній Римській імперії. Відомо, що князь Роман пожертвував на честь св. Петра монастирю бенедиктинців у Ерфурті 20 гривен срібла, за що його зарахували до фундаторів цього монастиря. Ерфурт був столицею Тюрінгії, ландграф якої — Герман — був прихильником Го- генштауфенів і спільно з князем Романом підтримував угорського короля Андрія II у його протистоянні з Імре.
Зважаючи на те, що мати князя Романа була полькою, він підтримував добросусідські відносини з Польщею. У другій половині 1204—на початку 1205 років, на думку дослідників, Роман Мстиславич уклав угоду з Угорщиною і Польщею про взаємодопомогу. Коли 1204 р. хрестоносці захопили Константинополь, Папа Римський Інокентій III розпочав інтенсивні переговори зі Сербією і Болгарією, церкви яких пішли на унію з Римом. Тоді ж папа звернувся до князя Романа з пропозицією прийняти католицизм і отримати королівську корону, на що отримав відмову. Це, очевидно, було зумовлено тим, що папа доклався до хрестового походу проти союзної Роману Візантії й утворення там Латинської імперії (зрештою, вороже налаштованими до Риму були і союзні князю Роману Гогенштау- фени).
1205 р. у Священній Римській імперії відбувалася боротьба за імператорський трон між Філіпом IV Гогенштауфеном і От- тоном IV Вельфом. У цю боротьбу на боці Філіпа IV втрутився і Роман Мстиславич, який у червні 1205 р. розпочав похід у Саксонію, але в Польщі через не докінця з'ясовані причини, увійшов у конфлікт з князем Лєшком Білим і загинув під Зави- хостом над Віслою 19 червня 1205 р. Смерть князя була важкою . втратою для щойно утвореної Галицько-Волинської держави.