1.3. Зовнішнє середовище маркетингу.

Маркетингове середовище – сукупність суб’єктів, умов та сил, що діють за межами фірми і здатні вплинути на її маркетингову діяльність.

Маркетингове середовище поділяється на:

1. зовнішнє середовище,

2. внутрішнє середовище.

ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ поділяється на:

І. Мікросередовище: 1. Споживачі, 2. Конкуренти, 3. Постачальники, 4. Посередники, 5. Контактні аудиторії – групи, що виявляють інтерес до д-ті фірми і можуть вплинути на досягнення поставлених цілей. а) внутрішні контактні аудиторії (трудовий колектив, акціонери, рада директорів, профспілки); б) місцеві конт. ауд. (місцеві жителі); в) фінансові (банківські службовці, аудитори, дебітори, кредитори, брокери, фін. консультанти); г) конт. ауд. держ. установ (держ. службовці, працівники податкової служби та стат. органів, пожежної інспекції); д) конт. ауд. засобів масової інформації (журналісти, екон. оглядачі, працівник відділів реклами та інф-ції); е) конт. ауд. груп громадської д-ті (активісти екологічного руху, руху за здоровий спосіб життя); є) конт. ауд. публіки (лідери громадської думки – зірки, спортсмени, політики).

ІІ. Макросередовище – це фактори, які впливають на фірму та її мікро середовище і які вона не може контролювати. Поняття макросередовища визначають 5 груп факторів: 1. Економічні, 2. Соціально-культурні, 3. Політико-правові, 4. Технологічні, 5. Природно-географічні.

ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ контролюється фірмою і має такі складові: 1. Місія, 2. Цілі фірми та засоби їх досягнення, 3. Організаційна структура і інформаційна сис-ма, 4. Кадрова і маркет. політика.

1.5. Функції маркетингу

1. Маркетингове дослідження: аналіз і прогнозування ринку; вивчення споживачів; вивчення конкурентів; вивчення фірмової структури ринку.

2. Розробка стратегії маркетингу: аналіз ситуації; визначення маркетингових цілей4 розробка стратегії маркетингу; оцінювання альтернативних маркетингових стратегій.

3. Товарна політика: прийняття рішень про розробку нових продуктів, модифікацію товарів, зняття товарів з вир-ва; планування асортименту продукції.

4. Цінова політика: вивчення необхідної інформації для прийняття рішень по цінах; розробка цінової стратегії; визначення цін на товари та послуги; прийняття рішень щодо зміни ціни.

5. Політика розподілу: вибір сис-ми розподілу, оптимальних каналів розподілу, структури каналу, стратегій комунікацій в каналах розподілу; управління каналами розподілу; організація збуту продукції; аналіз реалізації продукції.

6. Комунікаційна політика: вибір ефективних форм просування товарів; організація реклами, стимулювання збуту, персонального продажу, заходів паблік рілейшнз; організація участі під-в у ярмарках і виставках; оцінка ефективності заходів щодо просування товарів.

7. Контроль маркетингу: контроль результатів (збуту, частки ринку, прибутковості, неекономічних показників); маркетинговий аудит (зовнішнього середовища, цілей та стратегій маркетингу, маркетингових заходів, організаційної структури маркетингу).

РОЗДІЛ 6. ПОЛІТИКА РОЗПОДІЛУ