Зміна зорових уявлень

... [Як показали дослідження] протягом днів і тижнів відмінність уявлень від реального предмета значно зростає.

Зміна уявлень з часом має місце і у нормальних дітей. Порівняльне вивчення таких змін зорових уявлень у нормальних та розумово відсталих дітей показало, що уявлення останніх підлягають особливо значним та своєрідним змінам. В обох групах дітей уявлення спочатку змінюються швидше, а далі пові­льніше... [У розумово відсталих дітей] зміни уявлень наступають одразу ж після сприймання предмета... Вже через три хвилини після сприймання об'єкта його особливості [в уявленні розумово відсталої ди­тини] виявились різко згладженими, своєрідні риси при цьому часто зникали зовсім або були дуже слабко вираженими. З плином часу образ об'єкта все більше втрачав особливості, притаманні оригіналу, і ставав схожим на відомий дітям типовий об'єкт того ж виду, уподібнювався йому...

... Учням 4-го класу допоміжної школи показали зображення чотирьох риб: ляща, окуня, карася, щу­ки. Під час демонстрації дітям повідомляли назву риби і просили запам'ятати, попередивши, що кожну з риб треба буде намалювати по пам'яті. Аналіз ма­люнків, виконаних після показу, виявив, що риби, зображені дітьми, були більш схожими одна на одну, ніж оригінали. Через шість днів подібність між зо­браженнями риб збільшилась.

Взаємоуподібнення у розумово відсталих шко­лярів відбувалось дуже інтенсивно. Часто згладжу­вались усі риси, які відрізняли одну рибу від іншої, зображення чотирьох риб ставало однаковим... (М.М.Нудельман, 1941).

Взаємоуподібненню в уявленнях розумово від­сталих дітей підлягали не лише форма сприйнятих об'єктів, а й їхній колір, забарвлення...

Взаємне уподібнення уявлень значною мірою залежить від характеру сприймання об'єктів, запро­понованих для запам'ятовування. Зазвичай розумово відсталі школярі уважно розглядали кожну картин­ку, кожний показаний об'єкт, але не робили спроб порівнювати їх між собою. Через це вони не поміча­ли достатньо своєрідних рис, що відрізняли один об'єкт від іншого. Учні масової школи самі, без вка­зівок вчителя, порівнювали об'єкти. Це сприяло виді­ленню характерних рис кожного об'єкта і допомогло дітям зберегти в уявленні їхню своєрідність. Уподіб­нення схожих об'єктів протікало у них в меншій мірі і значно повільніше, ніж в учнів допоміжної школи...

В процесі уподібнення змінюється не лише уяв­лення про предмети, але й про відношення між ни­ми. Разом з втратою своєрідності об'єктів складні відношення між предметами спрощуються і набли­жаються до відношень тотожності. Отже, дійсні від­ношення об'єктів реального світу виявляються дуже спрощеними в психіці розумово відсталої дитини.

... [В учнів 6-7 класів] уявлення удосконалюю­ться. У старших школярів значно повільніше і не так грубо наступає уподібнення та взаємоуподібнен­ня образів...

Вплив словесного опису на збереження образу

... Учням 6-х класів допоміжної школи були по­казані один за одним зображення двох риб. Поки діти розглядали кожне зображення, їм двічі читали оповідання про спосіб життя та характерні особли­вості риби... Через два дні досліджувані повинні бу­ли намалювати кожну рибу і усно відтворити опові­дання про них... Позитивна роль словесного опису позначилась в тому, що риси, властиві кожній рибі, збереглись в малюнках багатьох дітей дещо краще, ніж тоді, коли показ зображень цих риб не супрово­джувався словесним описом.

При відтворенні оповідань про риб виявилось, що учні допоміжної школи, говорячи про одну рибу, пропускали її особливості і приписували їй риси, властиві іншій рибі. Описи риб стали дуже схожими.

Було помічено, що особливості більш знайомого дитині предмета зберігались в її відтворенні краще, ніж особливості незнайомого об'єкта. Більше того, ці особливості здійснюють уподібнюючий вплив на ри­си менш знайомого об'єкта, який стає дуже схожим на знайомий. Щука була більш знайомою дітям, ніж інші риби, і тому описи ляща, окуня, карася містили багато рис властивих щуці...

Досліди показали, що уподібнення зустрічалось, як у графічному відтворенні об'єктів, так і в словес­них описах, але, якщо сприймання об'єктів супрово­джувалось словесним описом, особливості об'єктів в малюнках зберігались краще, а уподібнення відбува­лось менш інтенсивно...

Аналіз дитячих малюнків показав, що якщо де­монстрації оригіналу передує пояснення, то своєрід­ність об'єктів у малюнках зберігалась у 3,5 рази час­тіше, ніж у тих випадках, коли пояснення були від­сутні. Отже, пояснення вчителя, що супроводжують демонстрацію об'єкта, позитивно впливають на якість уявлень дітей з розумовою відсталістю.

... Якщо розумово відсталим школярам показу­ють ряд подібних об'єктів і дають завдання за­пам'ятати і відтворити їх, то образи цих об'єктів взаємоуподібнюються і з часом стають все більш схо­жими один на одного.

Образи уявлень у розумово відсталих школярів зберігаються краще, якщо пред'явлення об'єкта спо­лучається з словесним описом. Але необхідне враху­вати, що сформувати у цих дітей чіткі образи об'єктів на основі лише одних словесних описів не вдається, при цьому часто відбувається не лише уподібнення об­разів схожих об'єктів, а навіть їх повне злиття.

Працюючи з учнями допоміжної школи, необ­хідно користуватись різноманітним поєднанням сло­весних та наочних засобів навчання.