Огляд і дія

... Для розумово відсталих дітей здійснення дові­льного вибіркового сприймання пов'язано з трудноща­ми. Це проявляється, наприклад, тоді, коли першоклас­нику для роботи необхідно принести предмет з іншої кімнати. Дитина заходить в кімнату, щоб взяти гумку чи книгу. Але її так захоплює ознайомлення з предметами свій намір. Вибірковість її сприймання диктується зов­нішніми обставинами, а не власними намірами, і вона повертається з порожніми руками або з якимось ін­шим предметом, який її зацікавив.

Звичайно розумово відсталі першокласники зда­тні сприймати довільно і вибірково. Проте ... таке сприймання часто виявляється короткочасним і до­сить швидко змінюється сприйманням, вибірковість якого є мимовільною...

... [При зниженні вибірковості сприймання воно стає менш специфічним]... Так, при виконанні за­вдань, які вимагають строгої специфічності вибірко­вості сприймання, ... наприклад, підкреслення певних букв... [при переписуванні], дитина починає викону­вати завдання правильно. Проте дуже швидко вибір­ковість сприймання падає, і дитина починає підкрес­лювати крім заданих інші букви...

Довільне сприймання здійснюється розумово відсталими школярами тим краще і триваліше, чим менш специфічні завдання вони виконують...

Виховання навичок самоконтролю удосконалює виконання розумово відсталими робіт, пов'язаних з вибірковим сприйманням. Першочергове значення при цьому належить мовленню... Треба привчати учнів перед виконанням всякої справи... давати самому собі в словесній формі "завдання", "накази", "вказівки [Велике значення має також мотивація кожного окремого завдання, яка повинна бути різноманітною, близькою особистості дитини. Важливим є також ставлення дитини до школи, до навчання]...

Довільне сприймання певного предмета розумо­во відсталими першокласниками супроводжується вкрай недосконалим відображенням всього іншого. Це позначається на тому, що дитина... не враховує обставин і умов найближчого оточення... Букви ви­ходять за лінійку зошита не лише тому, що дитина не вміє написати їх, а й тому, що, зосередившись на виведенні букви, учень перестає враховувати ліній­ку... Недостатнє вміння поєднувати вибірковість сприймання предмета з оглядом найближчого оточення — характерна риса розумово відсталих першокласників, яка ускладнює оволодіння шкільними навичками і час­то призводить до непорозуміннь в їхньому житті...

Дотикове сприймання

... Об'ємні предмети на дотик учням допоміжної школи розпізнавати легше, ніж плоскі зображення тих же самих предметів...

Легше розпізнаються ними добре знайомі пред­мети, [які часто вживаються у побуті],

... Розпізнавання плоских предметів [на дотик] можливе лише при ретельному дослідженні контуру, що вимагає від досліджуваних досить складних мислительних операцій. При дотиковому розпізнаванні плоского зображення перед досліджуваним стоїть завдання, по-перше, зрозуміти, що вивчати предмет необхідно за його контуром і, по-друге, вміти прове­сти послідовний аналіз контуру і синтез одержаних при цьому даних.

Правильне розпізнавання плоских зображень звелось в учнів 1-го класу допоміжної школи... до впізнавання матеріалу, з якого зроблено предмети... В учнів 5-го класу... починають з'являтися вказівки на те, що їм пропонують якийсь предмет... ["якась річ з пластмаси"].... Тенденція до подібного позна­чення збільшується в учнів 7-го класу...

Аналіз помилкових назв показав, що першокла­сники робили грубі помилки у визначенні матеріалу, з якого зроблено предмет, і в розпізнаванні його форми. [Наприклад, контур груші називали квадра­тиком]. П'ятикласники помилково називали грушу дзеркалом, лопаткою...

... Рівень розвитку дотикового сприймання у дітей-олігофренів на протязі усього періоду навчання залишається значно нижчим рівня розвитку тієї ж пізнавальної функції в учнів масових шкіл. Не зва­жаючи на те, що дотикове сприймання в учнів допомі­жної школи протягом усіх років навчання розвивається, але воно не завжди протікає послідовно, як це має мі­сце у нормальних дітей. Часто учні 7-го класу допо­міжної школи, розпізнаючи предмет, після ряду прави­льних визначень раптом спускаються до рівня розпі­знавання, характерного для учнів молодших класів...

Виникнення грубих помилок у дітей-олігофренів при дотиковому сприйманні можна пояснити де­якою мірою тим, що часто навіть старшокласники за однією, двома видимими частинами предмета нама­гаються визначити весь об'єкт... Подібний аналіз об'єктів можна було спостерігати у нормальних дітей лише в молодших класах.

... Досліджуючи об'єкти, учні масової школи ко­ристувались складними формами впізнавання. Так, після первинного розпізнавання предмета продовжували досліджувати його, [перевіряючи висунуту гі­потезу]... Учні допоміжних шкіл задовольнялись своїм першим впізнаванням, не намагаючись... перевірити йо­го... їхні визначення носили випадковий характер: пер­ша — ліпша з асоціацій, викликана якою-небудь озна­кою предмета, визначала характер відповіді...

... Для більш ефективного і швидкого розвитку дотикового сприймання у дітей-олігофренів необхід­но використовувати спеціальні вправи, на форму­вання вміння аналізувати форму і матеріал об'єкта...

Розділ III

УЯВЛЕННЯ РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ШКОЛЯРІВ

Зорові уявлення

... Розглядаючи малюнки учнів 1-го класу допо­міжної школи, виконані ними по пам'яті після сприймання нескладних реальних об'єктів, можна побачити, що в цих малюнках відсутні характерні для об'єкта частини. Так, наприклад, показаний уч­ням наручний годинник, був намальований без се­кундної стрілки і секундного циферблату, без гвинта для заводу... Об'єкт часто відтворювався в іншому положенні, ніж він був показаний.

Не завжди зберігається просторове розташування окремих частин об'єкта... Так, наприклад, ... цифри на циферблаті [розташовують у зворотному напрямку... Хоча за інструкцією об'єкти треба було зобразити в на­туральну величину, діти зменшувати їх на 20-60%].

Отже, в учнів 1-го класу допоміжної школи уяв­лення значно відрізняються від самих предметів. В уявленнях учнів 1-го класу масової школи таких вели­ких відмінностей від оригіналів не спостерігається.

В одному з досліджень (І.М.Соловйов, ММ.Нудельман) дітям було запропоновано розглянути, що видно з вікна класної кімнати, а потім розповісти і намалюва­ти по пам'яті те, що збереглось в їхньому з'явленні.

Всі досліджувані називали будинок, який бачи­ли з вікна, але об'єкти, розташовані поруч з ним, не відтворювали зовсім... Відтворений в їхніх малюнках образ будинку був позбавлений багатьох деталей...

З бесіди з учнями, а також з аналізу виконаних ними малюнків виявилось, що вони дуже погано зберігають у пам'яті просторові відношення, в яких знаходяться об'єкти... В уявленнях розумово відста­лих школярів замість специфічних просторових від­ношень об'єктів реального пейзажу домінували від­ношення неспецифічні: предмети знаходились "поруч" один одного, а от справа чи зліва, ближче чи далі, дітям було сказати важко...

... При відтворенні картин одразу ж після сприймання чітко виявляється неповнота уявлень розумово відсталих школярів: вони відтворювали лише третину зображених на картині об'єктів. Учні 1-го класу масової школи відтворювали в цих ви­падках понад дві третини...

... Далеко не завжди учні третього класу допо­міжної школи відтворювали усі частини картини. В одних випадках вони відтворювали лише предмети, зображені у правій частині картини, в інших — у лі­вій або в центрі. В одному з варіантів дослідів екс­периментатор брав аркуш паперу такого ж формату, що й картина, і запитував спочатку, що було зобра­жено посередині, справа, зліва і т.п. Далі з допомо­гою додаткових запитань школяру допомагали при­гадати пропущені ним об'єкти, і якщо це вдавалось, просили його поставити на аркуші крапку в тому місці, де знаходився предмет на картині.

Завдання було зрозуміле всім школярам... Проте лише деякі основні об'єкти картини вони розташовува­ли приблизно правильно. Часто предмети, що знаходи­лись на порівняно великій відстані один від одного, ді­ти розташовували близько. Картина в уявленні дітей складалась з двох-трьох групок об'єктів, нагромаджених один біля одного без урахування їхніх спеціальних про­сторових взаємовідношень. Серед першокласників були такі, які розташовували об'єкти зовсім інакше ніж на картині. Деякі учні викладали їх в ряд, паралельно ни­жньому краю аркуша. Вони відтворювали окремі, ізо­льовані об'єкти, не враховуючи просторових відношень, що мали місце на картині...

Виявлена недосконалість уявлень учнів молодших класів допоміжної школи завдяки шкільному навчанню помітно долається. Учні 6-7 класів допоміжної школи порівняно легко виконували описані нижче експери­ментальні завдання. Уявлення про прості об'єкти в цих школярів характеризуються певною повнотою, у відт­воренні картини менше спотворень і просторових по­рушень, ніж в учнів молодших класів.