Типи і рівні узагальнень в учнів і-іv класів допоміжної школи

... У розумово відсталих учнів 1-ІV класів спо­стерігаються різні типи узагальнення, які визначаю­ться тими ознаками, на основі яких діти узагальню­ють об'єкти. В одних випадках це лише спільність ситуації, в других — випадкові наочно сприйняті ознаки або випадкові ознаки, що наочно не сприй­маються, в третіх — загальні суттєві ознаки наочно дані або приховані. У відповідності до цього у дітей спостерігаються ситуативні узагальнення, узагальнення-групування і понятійні узагальнення.

Найелементарніший тип узагальнення — ситуа­тивне..., проявляється при виконанні учнями завдань на класифікацію предметів. Найчастіше це відбуває­ться при необхідності вилучити з числа чотирьох об'єктів один... Особливістю ситуативного узагальнен­ня... є те, що об'єкти об'єднуються лише спільністю си­туації, без виділення якоїсь загальної ознаки. Наприк­лад, учню пропонують завдання: вилучити 4-й зайвий з набору картинок (коза, капуста, заєць, баран). Учень відповідає: "Тут зайвий заєць, тому що він дика твари­на. Ні, баран не підходить, тому що він капусту їсть"... Хлопчик не зміг виділити загальну ознаку, яка об'єднує предмети... Він виявився у полоні конкретної ситуації, яка виникла в його уяві, і діяв у відповідності до цієї ситуації. Експериментальний матеріал дає підстави стверджувати, що таке ситуативне узагальнення в учнів I-IV класів, проявляється лише при групуванні матеріалу, що об’єктивно сприяє активізації звичних для цих дітей асоціацій.

Домінуючий тип узагальнення — узагальнення-групування, в основі якого лежить виділення несут­тєвих ознак. Ознаки, які виділяють розумово відста­лі, різні: в одних випадках це ознаки, які можна без­посередньо сприйняти, в інших — це наочно не пре­дставлені ознаки. В залежності від того, яка ознака покладається в основу узагальнення, останнє набуває тієї чи іншої форми.

Форма наочного узагальнення розумово відста­лих відповідає наочно-дійовому узагальненню, вияв­леному в учнів І -ІІ класів масової школи... В основі такого узагальнення лежить виділення наочно даних властивостей об'єктів... Діти при цьому аналізують об'єкти, виділяють певні безпосередньо сприйняті якості і властивості предметів, порівнюють їх і на основі зовнішньої подібності об'єднують в одну гру­пу. Кожен предмет при такому узагальненні може потрапити тільки до однієї групи у відповідності з виділеною ознакою...

Прикладом групувань, що грунтуються на виді­ленні наочно сприйнятих ознак, може бути таке вико­нання учнем допоміжної школи завдання, у якому тре­ба було виділити зайвий предмет серед зелених — огір­ка, ялини, відра і жовтого лимона: "Тут не підходить лимон, він жовтий, а це все зелене". У даному випадку учень виділяє колір як критерій класифікації.

Наочне узагальнення-групування в учнів І-IVласів допоміжної школи набуває кількісних і якіс­них змін. Кількісна зміна проявляється в зменшенні частоти повторення такого типу узагальнення, який найчастіше зустрічається у 1-му (46%) і у 2-му (30%) класах, а у 3-му і 4-му класах зменшується відповідно до 16 і 11%.

Якісна зміна полягає у тому, що змінюється на­очна ознака, на яку орієнтуються діти. Якщо для першокласників та для другокласників домінуючою ознакою наочного узагальнення виступає колір, то для учнів 3-4 класів — форма.

Учні 3-4 класів виділяють такі зовнішні ознаки, які виявляються суттєвими і забезпечують правильне уза­гальнення. Наприклад, учню 4 класу запропонували розкласти на дві групи картинки з зображенням риб та комах. Розглянувши картинки, учень міркував таким чином: "Котрі під водою живуть і плавають — в одну груп}', котрі літають і повзають — в другу"... Учень гру­пував об'єкти на основі зовнішніх ознак, зокрема на ос­нові наявності певних частин тіла (крила, кінцівки). Оскільки у даному випадку ці зовнішні ознаки вияви­лись істотними, завдання було виконано вірно.

Разом з тим, не можна стверджувати, що учням 3-4 класів зовсім не характерна орієнтація на колір при групуванні предметів. Узагальнюючи однорідний мате­ріал, який має дві відмінних ознаки — величину і колір, всі розумово відсталі, незалежно від віку і тривалості навчання в школі, орієнтуються на колір. Наприклад, учням потрібно було розділити на 2 групи хусточки, які відрізнятись за кольором і величиною. Враховувати при цьому треба було тільки величину, оскільки саме ця ознака у прихованій формі мата місце у самій інст­рукції: дітям пропонувати картинку, на якій вгорі була зображена жінка, що розвішувала на мотузку велику хустку, а внизу дівчинка яка розвішувала на мотузку велику хустку. У кожному випадку додавалась неістотна ознака – колір: велика хустка була білою, а маленька жовтою… Всі досліджувані при виконанні завдання орієнтувались на колір.

...При сприйманні різнорідних предметів, які мають різні відмінні ознаки, учні ІІІ-ІУ класів допо­міжної школи здатні виділяти у якості значущих і суттєвих крім кольору й інші наочні ознаки.

Крім форми наочного узагальнення, у розумово відсталих учнів І-ГУ класів спостерігається форма об­разного узагальнення. Сутність такого узагальнення по­лягає в тому, що учні об'єднують групи предметів на підставі подібних, спільних ознак, які безпосередньо не сприймаються... До таких ознак відносяться:

а) матеріал, із якого зроблено об'єкти: Наприк­лад, діти відповідають: "Тут не підходить відро, воно залізне, а це все (лимон, огірок, ялина) не залізне";

б) властивості об'єкта: "Тут не підходить капус­та, тому що капуста нежива, а це все (коза, баран, заєць) живе";

в) місце розташування предметів: "Тут не підхо­дить поштова скринька. Посуд весь вдома на кухні стоїть, а скринька — на вулиці";

г) функції предметів: "Не підходить вудка, тому що на санчатах, лижах, ковзанах взимку катаються, а вудкою влітку рибу ловлять".

Правильність об'єднання об'єктів у випадку об­разного узагальнення у кожній конкретній ситуації визначається значенням тих ознак, які беруться уч­нем за критерій класифікації. Найбільш правильно діти об'єднують об'єкти, коли орієнтуються на фун­кціональні ознаки.

Неправильне узагальнення у розумово відсталих часто відбувається за рахунок неадекватного викори­стання виділеної ознаки, розширення її значущості. Наприклад, учень 1 класу допоміжної школи міркує таким чином: "Собака — домашня, їжак — домашній, ложка — теж домашня, вовк — дикий. Не підходить вовк"... Подібні узагальнення мають місце у тих ви­падках, коли у розумово відсталих активізуються неміцно засвоєнні знання. Внаслідок цього групи об'єктів з одного боку надмірно розширюються і до них залучаються предмети іншого роду, а з іншого боку — звужуються, оскільки однорідні об'єкти не включаються до складу групи.

У розумово відсталих дітей спостерігаються різ­ні рівні наочного і образного узагальнень. Рівень узагальнення у кожному конкретному випадку ви­значається ступенем узагальненості слова, яким по­значається виділена група предметів.

Перший, найнижчий рівень — перераховування предметів в групі. Виділивши суттєву ознаку, діти об'єднують об'єкти в одну групу, однак узагальнення не вербаіізується: вони не називають усю групу од­ним узагальнюючим словом — носієм поняття, а на­зивають кожен об'єкт даної групи. Наприклад: "Сю­ди не підходить ложка. Тому що це ложка, а це їжак, вовк, собака". Такий рівень узагальнення у першо­класників трапляється в 26% випадків, в учнів II класу — тільки в 6%, в учнів III-IV класів – у поодиноких випадках…

Для другого рівня узагальнень властиве позна­чення родовою назвою предметів однієї групи і пе­рерахування предметів другої групи... Наприклад: "Тут у мене риби, а тут муха, оса, бджола, мурашка". Цей рівень проявляється при виконанні завдання на виключення четвертого зайвого. Даючи родове ви­значення трьом предметам, віднесених до однієї гру­пи, діти не можуть зайвий 4-й предмет віднести до потрібного роду ("Це тварини, а це ложка")... Акти­візоване слово-назва одного предмета гальмує акти­візацію іншого слова-носія поняття... Чим більше знайомим виявляється конкретний предмет дітям, тим важче їм відійти від його власної назви і віднес­ти предмет до певного роду… При сприйманні одного об’єкта розумово відсталим важко виділити в ньому ту суспільну з відсутніми предметами ознаку, за якою можна було б підвести під узагальнююче поняття. Щоб допомогти дитині, … необхідно назвати декілька однорідних об’єктів… Так, якщо розумово відсталі не можуть сказати, що ложка – це посуд, достатньо запитати, як можна одним словом назвати «чашку», «ложку», «тарілку», щоб вони легко знайшли узагальнююче слово. Розумово відсталим легше відтворити необхідне слово в тих випадках, коли вони сприймають групу однорідних предметів. Вірогідно, що в основі цього лежить активізація асоціацій, утворених під час засвоєння даного поняття.

Третій рівень узагальнень характеризується визначенням обох груп виділених об'єктів. Цей рі­вень проявляється тільки при класифікації двох груп об'єктів. Він є більш високим, проте і він залишається ще узагальненням-комплексом або угрупуванням, а не стає узагальненням-поняттям, оскільки у ви­значеннях, які дають діти, немає правильних позначень-понять. У цих визначеннях більшою мірою відображає­ться ознака, за якою діти йдуть до об'єднання груп, ніж їх назви. Так, виділяючи при класифікації групи твари­ни та одяг, учень говорить: "Тут у мене будуть тварини, а тут предмети"... Узагальнення здійснюється... без орі­єнтації на родову назву.

Охарактеризовані рівні узагальнень ... є допонятійним типом узагальнення. Таке узагальнення пере­важає в учнів І-ІУ класів допоміжної школи. Проте в учнів IV класу під впливом корекційно-виховної роботи з'являється і понятійне узагальнення... Таке узагальнення здійснюється у розумово відсталих ді­тей при активізації засвоєних родових назв і тому можливе лише при узагальненні добре знайомих об'єктів... Поява такого узагальнення не означає, що мислительна операція досягла нового ступеня розвитку і стала характерною для розумово відсталої дитини..., оскільки воно не виключає можливості прояву примі­тивніших типів узагальнення. Понятійне узагальнення проявляється в 23% випадків в учнів IV класу, учні I-III класів так узагальнювати не вміють...

...Тип узагальнення і його рівень не можна ста­вити у пряму залежність від віку і розумового розвитку учнів. У однієї і тієї ж розумово відсталої дитини спостерігаються узагальнення різного рівня…