Особливості формування понять в учнів і-іVкласів допоміжної школи

[Розвиток мислительних операцій у розумово відсталих дітей вивчали А.І.Ліпкіна, Є.М.Кудрявце-ва, М.В.Звєрєва, В.Г.Петрова, І.М.Соловйов].

Нормальна дитина, аналізуючи об'єкт, спочатку виділяє основні його частини, а потім елементи, з яких ці частини складаються. Розумово відсталий виділяє лише ті частини, які впадають йому в очі, і при цьому кожну з них розглядає як рівнозначну.

Особливістю аналізу розумово відсталих є його хаотичність. Діти безсистемно називають частини об'єкта, тому одні частини перелічують декілька ра­зів, інші — не називають зовсім. Якщо непоміченими залишаються важливі, суттєві деталі об'єкта, сприй­мання предмета і уявлення про нього виявляються значно збідненими або неправильними...

Розумово відсталі діти, розглядаючи предмет, ви­діляють переважно ті ознаки, які сприймаються наочно, зокрема, колір, величину, блиск. Форму предмета ... і матеріал, з якого він зроблений, вони виділяють лише за більш сприятливих умов – при порівнянні однорідних предметів…Функціональні ознаки розумово відсталі самостійно не виділяють…

Під впливом корекційно-виховної роботи аналі­тична операція в учнів допоміжної школи удоскона­люється: збільшується кількість ознак, що виділяю­ться. Однак це збільшення йде за рахунок виділення якостей і властивостей об'єктів, що сприймаються зором. Кількість виділених функціональних ознак зростає лише при залученні аналізованих предметів у практичну діяльність.

Мислительно аналізуючи предмети, розумово від­сталі переважно помічають їхні загальні ознаки, проте значно менше — спеціальні або індивідуальні. Оскільки часто загальні ознаки бувають не суттєвими, а тільки спільними для різних груп предметів, то різнорідні предмети можуть бути віднесені дітьми до однорідних.

Недосконалість аналізу позначається на процесі порівняння. Не вміючи послідовно виділяти в предме­тах певні ознаки, розумово відсталі часто порівнюють неспівставні якості предметів. Наприклад, у одного предмета виділяють величину, а у іншого — форму. Порівняння підміняється описом кожного порівнювано­го предмета без виділення подібного і відмінного в них.

Розумово відсталі часто подібність приймають за тотожність, не помічаючи при цьому тих відмінностей, які є в подібному. Вони підмічають відмінність лише в різнорідних предметах, де відсутня виразна схожість як у зовнішній будові, так і у використанні.

Співвідносний аналіз їм більш доступний при порівнянні об'єктів одного виду, проте за умови на­явності видимих відмінностей (за кольором, величи­ною, формою).

Під впливом корекційно-виховної роботи у ро­зумово відсталих до третього року навчання розви­вається здатність порівнювати відповідні ознаки предметів незалежно від того, подібні вони чи ні.

Своєрідність розвитку названих мислительних операцій у розумово відсталих дітей негативно впли­ває на здійснення найбільш високої мислительної операції — узагальнення.

...Діти, що вступають до допоміжної школи, ще не вміють групувати предмети. Після отримання за­вдання класифікувати зображення знайомих їм пре­дметів, діти безсистемно перекладають їх з місця на місце Деякі з них групують предмети, проте це групування носить ситуативний характер.

У дітей, що провчились у допоміжній школі 1-2 роки, ситуативне об'єднання стає переважаючим, при цьому це об'єднання відображає просторово-часові зв'язки. Поруч з такою формою об'єднання в учнів 2-3 класів з'являється узагальнення за категоріями. яке грунтується на родових назвах (посуд, одяг, ме­блі, іграшки). Але цей принцип групування дуже не­стійкий, тому учні можуть в одну групу об'єднати різнорідні предмети.

...Своєрідність процесів узагальнення олігофре­нів передусім полягає у зниженні рівня узагальнен­ня, у тому, що діти при визначенні певних понять спираються на безпосередні уявлення про них, а не на загальні ознаки, вони не вміють із численних ознак предмета вибрати значущі, суттєві для даного поняття. В зв'язку з цим дають неповне або непра­вильне визначення поняття.

...В основі своєрідності узагальнення учнями до­поміжних шкіл лежить недосконалість інших мисли­тельних операцій: аналізу, синтезу, порівняння. Од­нак під впливом навчально-виховного процесу в спе­ціальній школі якість цих операцій у дебілів удоско­налюється, і одночасно набуває значних змін і про­цес узагальнення. Ці зміни свідчать про те, що влас­тиві розумово відсталим недоліки пізнавальної дія­льності піддаються корекції.