
- •Виникнення зв'язку між об'єктами при огляді
- •Розвиток сприймання в учнів перших трьох класів допоміжної школи
- •Впізнавання і називання предметів
- •Про розвиток впізнавання предметів
- •Сприймання величини предмета при зміні його віддаленості
- •Сприймання картини
- •Огляд і дія
- •Дотикове сприймання
- •Зміна зорових уявлень
- •Вплив словесного опису на збереження образу
- •Удосконалення зорових уявлень
- •Образи відтворюючого уявлення
- •Розвиток осмисленого запам'ятовування
- •Роль повторення в процесі запам'ятовування
- •Відтворення Загальна характеристика процесу відтворення
- •Особливості відтворення словесного матеріалу. Повнота відтворення
- •Точність відтворення
- •Форма відтворення
- •Послідовність відтворення
- •Виділення властивостей об'єктів
- •Аналіз об'єктів в учнів старших класів
- •Розвиток операцій порівняння предметів в процесі навчання
- •Порівняння уявних об'єктів
- •Розвиток операцій наочного узагальнення в процесі навчання
- •Розвиток операцій словесного узагальнення в процесі навчання
- •Особливості розумової діяльності при розв'язуванні задач
- •Визначення розумової відсталості
- •Відчуття та сприймання у розумово відсталих дітей
- •Особливості пам'яті у розумово відсталих дітей
- •Особливості процесу запам'ятання у розумово відсталих дітей
- •Особливості відтворення у розумово відсталих
- •Особливості розвитку мислення у розумово відсталих дітей
- •Розвиток самостійності мислення у розумово відсталих дітей
- •Недоліки моторики учнів допоміжної школи і корекція їх засобами фізичного виховання
- •Особливості формування понять в учнів і-іVкласів допоміжної школи
- •Типи і рівні узагальнень в учнів і-іv класів допоміжної школи
- •Умови, що впливають на якість узагальнень в учнів початкових класів допоміжної школи
- •Зміна процесу узагальнення під впливом навчання
Особливості формування понять в учнів і-іVкласів допоміжної школи
[Розвиток мислительних операцій у розумово відсталих дітей вивчали А.І.Ліпкіна, Є.М.Кудрявце-ва, М.В.Звєрєва, В.Г.Петрова, І.М.Соловйов].
Нормальна дитина, аналізуючи об'єкт, спочатку виділяє основні його частини, а потім елементи, з яких ці частини складаються. Розумово відсталий виділяє лише ті частини, які впадають йому в очі, і при цьому кожну з них розглядає як рівнозначну.
Особливістю аналізу розумово відсталих є його хаотичність. Діти безсистемно називають частини об'єкта, тому одні частини перелічують декілька разів, інші — не називають зовсім. Якщо непоміченими залишаються важливі, суттєві деталі об'єкта, сприймання предмета і уявлення про нього виявляються значно збідненими або неправильними...
Розумово відсталі діти, розглядаючи предмет, виділяють переважно ті ознаки, які сприймаються наочно, зокрема, колір, величину, блиск. Форму предмета ... і матеріал, з якого він зроблений, вони виділяють лише за більш сприятливих умов – при порівнянні однорідних предметів…Функціональні ознаки розумово відсталі самостійно не виділяють…
Під впливом корекційно-виховної роботи аналітична операція в учнів допоміжної школи удосконалюється: збільшується кількість ознак, що виділяються. Однак це збільшення йде за рахунок виділення якостей і властивостей об'єктів, що сприймаються зором. Кількість виділених функціональних ознак зростає лише при залученні аналізованих предметів у практичну діяльність.
Мислительно аналізуючи предмети, розумово відсталі переважно помічають їхні загальні ознаки, проте значно менше — спеціальні або індивідуальні. Оскільки часто загальні ознаки бувають не суттєвими, а тільки спільними для різних груп предметів, то різнорідні предмети можуть бути віднесені дітьми до однорідних.
Недосконалість аналізу позначається на процесі порівняння. Не вміючи послідовно виділяти в предметах певні ознаки, розумово відсталі часто порівнюють неспівставні якості предметів. Наприклад, у одного предмета виділяють величину, а у іншого — форму. Порівняння підміняється описом кожного порівнюваного предмета без виділення подібного і відмінного в них.
Розумово відсталі часто подібність приймають за тотожність, не помічаючи при цьому тих відмінностей, які є в подібному. Вони підмічають відмінність лише в різнорідних предметах, де відсутня виразна схожість як у зовнішній будові, так і у використанні.
Співвідносний аналіз їм більш доступний при порівнянні об'єктів одного виду, проте за умови наявності видимих відмінностей (за кольором, величиною, формою).
Під впливом корекційно-виховної роботи у розумово відсталих до третього року навчання розвивається здатність порівнювати відповідні ознаки предметів незалежно від того, подібні вони чи ні.
Своєрідність розвитку названих мислительних операцій у розумово відсталих дітей негативно впливає на здійснення найбільш високої мислительної операції — узагальнення.
...Діти, що вступають до допоміжної школи, ще не вміють групувати предмети. Після отримання завдання класифікувати зображення знайомих їм предметів, діти безсистемно перекладають їх з місця на місце Деякі з них групують предмети, проте це групування носить ситуативний характер.
У дітей, що провчились у допоміжній школі 1-2 роки, ситуативне об'єднання стає переважаючим, при цьому це об'єднання відображає просторово-часові зв'язки. Поруч з такою формою об'єднання в учнів 2-3 класів з'являється узагальнення за категоріями. яке грунтується на родових назвах (посуд, одяг, меблі, іграшки). Але цей принцип групування дуже нестійкий, тому учні можуть в одну групу об'єднати різнорідні предмети.
...Своєрідність процесів узагальнення олігофренів передусім полягає у зниженні рівня узагальнення, у тому, що діти при визначенні певних понять спираються на безпосередні уявлення про них, а не на загальні ознаки, вони не вміють із численних ознак предмета вибрати значущі, суттєві для даного поняття. В зв'язку з цим дають неповне або неправильне визначення поняття.
...В основі своєрідності узагальнення учнями допоміжних шкіл лежить недосконалість інших мислительних операцій: аналізу, синтезу, порівняння. Однак під впливом навчально-виховного процесу в спеціальній школі якість цих операцій у дебілів удосконалюється, і одночасно набуває значних змін і процес узагальнення. Ці зміни свідчать про те, що властиві розумово відсталим недоліки пізнавальної діяльності піддаються корекції.