Недоліки моторики учнів допоміжної школи і корекція їх засобами фізичного виховання

Учні допоміжної школи поряд з особливостями вищої нервової діяльності часто мають різноманітні недоліки моторики та фізичного розвитку. Всі ці відхилення в розвитку дітей є наслідком ураження їх організму різними патогенними чинниками.

Вади фізичного розвитку та порушення рухової діяльності більше виражені в учнів початкових кла­сів... В результаті корекційно-оздоровчих заходів не­доліки розвитку учнів поступово зменшуються і в старших класах учні мають уже кращі показники фі­зичного розвитку та рухової діяльності.

Найбільш частими відхиленнями у фізичному розвитку учнів допоміжної школи є порушення форм будови тіла, такі як патологічна форма грудної клітки..., викривлення хребта..., неправильна форма ніг..., функціональна недостатність черевного пресу..., атрофії окремих м'язів та ін. Часто трапляються діти із загальним відставанням фізичного розвитку [зріст, вага, окружність грудної клітки і т.п.]. Також є чи­мало дітей з неправильною осанкою та дітей з по­рушенням пропорцій будови тіла.

У більшості учнів допоміжної школи спостері­гаються різноманітні за своїм характером і глибиною порушення рухової діяльності...

Майже в половини учнів перших та других кла­сів мають місце недоліки акту ходьби... Так, у зага­льмованих дітей-олігофренів ходьба, як і всі їхні ру­хи, млява, повільна, розслаблена. Ці діти повільно переставляють ноги і волочать їх по підлозі, у них погано виражені енергійні рухи рук при ходьбі.

У збудливих дітей-олігофренів рухи під час хо­дьби нешвидкі, різкі, погано узгоджені між собою. Ці діти ривком переставляють ноги, роблять енергійні махи руками, смикають вперед тулуб і голову, мі­няють амплітуду та швидкість рухів.

В окремих учнів у зв'язку з денерваторними розладами спостерігається скованість і напруженість при

ходьбі. Вони роблять напружені, невеликої амп­літуди рухи кінцівками і закріплено тримають тулуб.

Грубі рухові порушення проявляються під час ,ходьби в дітей, які мають парези нижніх кінцівок.

Слід відмітити, що і ті учні допоміжної школи, . яких немає грубих розладів рухового апарату... не можуть за вказівкою вчителя зразу змінити, випра­вити акт ходьби...

... Під час бігу в учнів спостерігаються в основ­ному такі самі недоліки рухів, як і при ходьбі: рухи рук та ніг недостатньо узгоджені, рухи рук нерівно­мірні за напрямком та амплітудою, тулуб нерівномі­рно розгойдується.

Одним із типових недоліків моторики розумово відсталих дітей є недорозвинення у них диференці­йованих рухів пальців рук. Третина учнів перших класів навіть під контролем зору не може правильно розвести і звести пальці рук... Без контролю зору з цією вправою не справляється половина учнів.Ще більших труднощів зазнають учні, виконуючи ізо­льовані рухи пальцями... Першокласники не можуть протиставляти пальці одночасно на двох руках. Вони рухають пальцями тієї руки, на яку дивляться...

Недоліки у рухах пальців виявляються у розу­мово відсталих дітей... під час виконання ними пев­них вправ,... у побуті,... на уроках ручної праці. Так, значна частина учнів при одяганні з великими труд­нощами виконує ті дії, які вимагають диференційо­ваних рухів пальців рук, а саме застібання ґудзиків та зашнуровування черевиків.,. Деякі діти не маніпу­люють пальцями взагалі, а діють усією кистю.

Часто в учнів у ручних діях відмічається ще од­на особливість: ... діти виконують дії однією рукою (частіше правою). Друга рука лише утримує пред­мет, тобто виконує допоміжну роль. ... [Дітей з недо­ліками рухів пальців можна поділити на дві групи]. До першої належать ... першокласники, які ... не мо­жуть виконувати диференційованих активних рухів пальцями. ... До другої — учні, які не можуть вико­нувати активні ізольовані рухи, [одночасно на двох руках і без контролю зору]... Причиною цього недо­ліку є недосконалість регуляції довільних рухів...

[До кожної групи застосовується різна за зміс­том корекційна робота. Для дітей першої групи] до­цільно поєднувати вправи лікувальної гімнастики з медикаментозним лікуванням і фізіотерапевтичними процедурами. [У дітей другої групи удосконалюють довільну регуляцію рухів].

Характерною особливістю рухової діяльності учнів допоміжної школи є те, що вони з великими труднощами виконують рухи і, зокрема, фізичні вправи за словесною інструкцією. Понад 85% учнів перших класів допоміжної школи неспроможні ви­конати за словесною інструкцією навіть таку фізич­ну вправу, яка складається з рухів руками в основ­них напрямках... Ця особливість рухової діяльності учнів пояснюється недостатнім розвитком абстракції та словесних узагальнень, що пов'язано з недостатні­стю другої сигнальної системи...

Недосконалість дрібних рухів кисті та пальців рук у дітей допоміжної школи різко позначається і в навчальній діяльності, зокрема при письмі... Недолі­ки рухів проявляються у вигляді порушення просто­рової регуляції, повільного темпу, нечіткої регуляції сили натискування на перо... Такі діти надмірно на­пружують м'язи руки...

... Однією з характерних особливостей моторики учнів допоміжної школи є недостатня чіткість керу­вання рухами. У здійсненні довільного керування рухами провідна роль належить аналітико-синтетичній діяльності центральної нервової системи, а саме аналізу та синтезу аферентних імпульсів від рухо­вих, зорових, тактильних, вестибулярних та інших рецепторів... У дітей з розумовою відсталістю через первинний дефект ця діяльність виявляється недо­розвиненою. Тому точність рухів в учнів допоміжної школи значно нижча, ніж в учнів масової школи та­кого ж віку...

Таким чином, в учнів допоміжної школи мають місце різноманітні за своїм характером і глибиною порушення моторики. У частини з них відмічаються важкі порушення рухової функції у вигляді парезів, часткової атрофії м'язів, гіперкінезів. У окремих уч­нів ... спостерігається недорозвиток сили та швидко­сті рухів. Характерним порушенням моторики для більшості розумово відсталих є нездатність здійсню­вати чітку організацію і керування своїми рухами. Це виявляється у вигляді недоліків побудови цілес­прямованих рухових дій, поганої координації склад­них рухів, у недостатньому удосконаленні рухів у процесі їх повторення, в невмінні швидко перебудо­вувати і пристосовувати вивчені рухи до нових умов, у наявності значних утруднень при виконанні рухів за словесною інструкцією.

... Ефективним засобом корекції недоліків роз­витку моторики розумово відсталих дітей є спеці­ально підготовлені заняття з фізичної культури...

Корекція недоліків розвитку моторики розумово відсталих дітей у процесі фізичного виховання здій­снюється шляхом впливу на дитину з метою поліп­шення загального стану її здоров'я і активізації всіх функціональних можливостей організму з одного боку, і вибіркового впливу на уражену функцію та орган з метою їх виправлення і розвитку з другого боку.

... Наявність у розумово відсталих дітей рухових недоліків, які взаємно пов'язані і переплетені з не­доліками психічного розвитку дітей, свідчить про те, що для їх виправлення не можна обмежитись розвит­ком і вдосконаленням лише функцій рухового апарату, а треба також удосконалювати розумові, психічні про­цеси, за допомогою яких здійснюється організація дові­льних рухових дій і керування ними... Механізми корекційного впливу фізичних вправ на рухові недоліки, які виникли через пошкодження центральної нервової системи, полягають у тому, що під впливом системати­чного повторення активних рухів стимулюється діяль­ність відповідних відділів нервової системи, залучають­ся до роботи нервові механізми, які раніше не діяли, утворюються нові нервові шляхи...

... Методичні прийоми, що ефективно сприяють корекції моторики учнів допоміжної школи, умовно можна об'єднати в такі групи:

а) прийоми, які спрямовують увагу учнів на сприймання своїх рухів та їх диференціацію;

б) прийоми, які спонукають учнів до самооцінки своїх рухів;

в) прийоми, які сприяють вихованню самостій­ності в організації цілеспрямованих рухових дій;

г) прийоми, що сприяють розвитку регулюючої функції мовлення в руховій діяльності розумово від­сталих дітей.

Запитання

1. Назвіть об'єктивні та суб'єктивні умови, що впливають на вибірковість сприймання розумово відсталих дітей.

2. У чому полягає своєрідність сприймання учнів допо­міжної школи?

3. Яким є співвідношення продуктивності мимовільного та довільного запам'ятовування у розумово відсталих учнів?

4. Порівняйте ефективність механічного та логічного за­пам'ятовування у дітей з недорозвиненим інтелектом.

5. Охарактеризуйте мимовільне та довільне відтворення у розумово відсталих дітей.

6. Назвіть особливості повторення в учнів допоміжної школи.

7. Виділіть особливості розуміння змісту літературних творів школярами з вадами інтелекту.

8. Запропонуйте шляхи корекційної роботи, спрямованої на розширення словника розумово відсталих учнів

ОСОБЛИВОСТІ МИСЛЕННЯ УЧНІВ ДОПОМІЖНОЇ ШКОЛИ

К.: «Радянська школа», 1980. — 144 с.

ФОРМУВАННЯ ПОНЯТЬ У РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ

Поняття і умови їх утворення

Формування понять у розумово відсталих учнів — одне з основних завдань допоміжної школи. В зв'язку з недорозвитком вищих форм пізнавальної діяльності розумово відсталим дітям важко відходи­ти від конкретного, абстрагуватись від несуттєвих деталей, що безпосередньо сприймаються, і узагаль­нити головне, суттєве.

Формування абстрактно-загального відбувається при спеціально організованому навчанні і за відпові­дних умов. У процесі навчання учні знайомляться з рядом предметів, порівнюють їх між собою, виділя­ють спільне... Завдяки такій діяльності в учнів фор­муються поняття...

Формування узагальнень певною мірою зале­жить від сприймання та уявлення... Під впливом ба­гаторазового сприймання тих самих предметів та явищ в учнів поступово формуються уявлення про них. Кожне уявлення містить певне узагальнення. Наприклад, говорячи слово "м'яч", учень уявляє собі не конкретний м'яч, а певні істотні ознаки групи м'ячів, знайомих йому, при цьому він відволікається від багатьох індивідуальних ознак цих м'ячів.

В уявленні, на відміну від поняття, спільні ознаки переплітаються з конкретними, випадковими, індивідуальними.

Завдяки спеціальній роботі учні починають роз­різняти в поняттях основне, суттєве і другорядне зовнішнє, випадкове, окреме. При цьому вони засвоюють систему підпорядкованих ознак понять, позначають їх спеціальними термінами...

Утворення понять, їх правильність, точність, повнота залежать від рівня розвитку мислительних операцій... Щоб забезпечити узагальнення сприйнятих об'єктів, необхідна наявність певного рівня розвитку таких мислительних операцій, як аналіз, синтез, порівняння... Щоб виділити істотні ознаки груп предметів, необхідно відволіктись від неістотних другорядних, тобто здійснити абстрагування...

Вирішальну роль у процесі формування понять і відіграє слово як засіб спрямовування уваги на відповідну загальну ознаку, як засіб абстрагування. Узагальнюючи групу предметів, дитина позначає її словом...