Розвиток самостійності мислення у розумово відсталих дітей

У навчанні розумово відсталих дітей чільне міс­це належить читанню літературних творів. Це спри­яє значному розширенню обсягу знань...

... Розуміння оповідань розумово відсталими ді­тьми пов'язано з великими труднощами і часто від­бувається не так, як у дітей з нормальним психічним розвитком...

...Недостатній розвиток узагальнення та абстра­гування розумово відсталих дітей при осмисленні ними літературного твору виявляється в тому, що головна думка тексту не визначає собою процесу ро­зуміння... Вони не орієнтуються на основну думку, оскільки не спроможні виділити її. У таких випадках провідну роль у процесі розуміння оповідання віді­грає якийсь фрагмент тексту. Інколи цей фрагмент набуває самостійного значення, інколи включається дитиною в знайому конкретну ситуацію...

Часто розумово відсталі діти підмінюють за­вдання зрозуміти оповідання іншим — пригадати факти із свого життя.

Недостатність розвитку мислення позначається і на утворенні системи зв'язків при осмисленні літерату­рних творів... Учні... найчастіше встановлюють зв'язки лише між окремими, найбільш близькими елементами тексту... В процесі розуміння оповідань розумово від­сталими дітьми виявляється повна залежність осмис­лення тексту від конкретних наочних зв'язків. Сприй­маючи текст, розумово відсталі не виходять за межі конкретної ситуації... їм важко встановлювати системи внутрішніх зв'язків, тому у їхньому сприйманні причи­ни і наслідки часто міняються місцями.

Дітям-дебілам дуже важко зрозуміти мотиви дій або вчинків дійових осіб, задум автора... Особливо у тих ви­падках, коли в оповіданні є невідповідність між конкрет­ною стороною текст}' і внутрішньою мотивацією.

Спеціальним дослідженням... Н.М.Стадненко... доведено, що за відповідних умов ці діти спроможні зрозуміти досить складні оповідання, навіть такі, в яких йдеться про моральні якості людей... [Для до­слідження було використано оповідання В.Осєєвої "Печиво". Діти відповідали на питання самостійно і після певної допомоги. Самостійні відповіді показа­ли, що основна маса учнів не зрозуміла зміст опові­дання. Виявилась фрагментарність розуміння змісту. Учні розуміли окремі факти, але не співвідносили їх між собою. Вони не аналізували, а тільки намагались текстуально запам'ятати оповідання... Виділяючи ок­ремі факти, вони не інтерпретували їх, не розуміли підтексту. Більшість учнів при переказі тексту гово­рила: "Вова встав, поплескав себе по животі", але ні­хто не пояснив значення цього жесту. Спрощений аналіз змісту відбивався і на якості синтезу. Зв'язки між фактами були примітивними, зовнішніми... Екс­перимент дозволив сформулювати прийоми розвит­ку самостійності мислення розумово відсталих шко­лярів]... Для багатьох учнів третього і особливо чет­вертого класу такий прийом, як наближення назви оповідання до його ідеї, є ефективним і сприяє са­мостійному розумінню учнями оповідання... Здат­ність учнів користуватися назвою оповідання для тлумачення фактів, про які в ньому йдеться, співвід­носити його назву зі змістом тексту визначається не лише індивідуальними можливостями дітей, зокрема ступенем їх відсталості, але і підготовкою їх у про­цесі навчально-виховної роботи.

... Ефективною допомогою для [учнів] виявило­ся продовження оповідання... [Цей прийом] можна вважати ефективним засобом стимуляції мислення певної частини розумово відсталих дітей.

... Позитивно впливав... аналіз оповідання, який здійснювався під керівництвом педагога. Питання, що пропонувалися учням, допомагали їм наочно уявляти ситуацію, звертати увагу на важливі деталі, співвідносити дії персонажів, встановлювати взає­мозв'язок у їх діях, вчинках, почуттях... Цей вид до­помоги виявився найбільш ефективним для багатьох досліджуваних... Доцільно також використовувати такий прийом як зміну тексту. Метою такої зміни повинно бути розкриття підтексту, акцентування тих частин тексту, які могли б допомогти учням ясніше побачити ситуацію, що описується; більш яскраво уявити переживання персонажів, звернути увагу ді­тей на ледве помітні, але важливі штрихи...

... Встановлення вчителем зв'язків між елемен­тами тексту і реченнями може виступати в допоміж­ній школі як засіб боротьби з фрагментарністю сприймання, властивою розумово відсталим учням.

... Отже, в роботі над текстом у початкових кла­сах допоміжної школи можна з успіхом використо­вувати різноманітні прийоми активізації мислительної діяльності учнів, якщо ці прийоми відповідають можливостям учнів. Активізуючи розумову діяль­ність учнів, важливо враховувати не тільки недоста­тність мислення учнів, а й можливості кожного з них просуватися вперед. З цією метою доцільно да­вати учням завдання різної складності, враховуючи при цьому, якою за розміром і характером допомо­гою учень може скористатися.

Активізуючи мислення учнів, треба в міру по­легшувати їм мислительні задачі, але не можна зні­мати їх зовсім.

Виховання самостійності в процесі оволодіння новою лексикою учнями початкових класів

допоміжної школи

В учнів молодших класів допоміжної школи, як правило, буває бідний не тільки активний, а й паси­вний словник. Вони часто з цієї причини не розумі­ють зверненого до них мовлення, прочитаних творів. Засвоюючи нові слова, учні після багаторазових по­вторень запам'ятовують їх, проте користуються ними дуже обмежено і, здебільшого, у тих конкретних си­туаціях, стосовно яких вони були пояснені вчите­лем. Використати ж слова самостійно в нових обста­винах, навіть схожих з тими, в яких вони вивчались, учні найчастіше не можуть.

Однією з причин цього є недостатня активізація розумової діяльності учнів під час пояснення їм зна­чень нових слів. Дітям-олігофренам дуже бракує са­мостійності у навчальній і практичній діяльності. Враховуючи це, слід приділяти особливу увагу на всіх уроках... тим завданням, які учні можуть вико­нати самостійно. ...Можна використовувати спеці­альний прийом, який полягає у тому, що при пояс­ненні нових для учнів слів вчитель не розкриває сам їх зміст, а допомагає учням зробити це самостійно. Для цього педагог вводить нове для учнів слово в знайомий текст ...

Розумово відсталим важко не тільки пояснити [нове] слово, коли воно подане поза текстом, а й виділити, сприйняти його як невідоме. Нерідко діти стверджують, що знають слово, а пояснити його не можуть. У багатьох випадках учні неправильно по­яснюють значення слова, плутаючи його із схожим за звучанням відомим словом...

...Читання тексту сприяло створенню в свідомості ... дітей певного образу описаної в тексті ситуації і цей об­раз допоміг їм зрозуміти зміст певних слів... Отже, усві­домити значення слова дітям допомагає текст, який є їм зрозумілий, в якому описується відома їм ситуація...

Важливою умовою розуміння учнями слів є розмір самого тексту і кількість невідомих у ньому слів. [Текст повинен бути коротким, з одним-двома невідомими словами, в якому дається певне тлума­чення нового слова].

Ті слова, зміст яких [учням] було важко зрозу­міти навіть при введені їх у певний текст, [пояснює дітям педагог перед читанням текст)'; учням пропону­ють скласти з цим словом речення, тільки після цього читається текст]... Активність учнів під час засвоєння нових слів зумовлює ефективність засвоєння.