Особливості пам'яті у розумово відсталих дітей

... Органічна пошкодженість мозку розумово відсталих дітей не може не мати негативного впливу на розвиток пам'яті цих дітей.

Всі дослідження ... вчених... показують, що ... [пам'ять розумово відсталих дітей] за своєю якістю значно відрізняється від пам'яті дітей, що нормально розвиваються.

... Своєрідність пам'яті розумово відсталих дітей порівняно з нормою полягає [в зменшеній кількості матеріалу, що запам'ятовується]. Розумово відсталі діти, відтворюючи слова відразу ж після запам'ято­вування, називали на 20% менше слів, ніж діти, що розвиваються нормально. При віддаленому відтворенні заучених слів (через добу) ця різниця між розумово відсталими і нормальними дітьми була ще помітні­шою... Своєрідність пам'яті розумово відсталих дітей виявляється також у темпі запам'ятовування, його яко­сті, міцності зберігання, а також швидкості забування.

... Спеціальні дослідження вищої нервової дія­льності розумово відсталих дітей виявили особливість тимчасових нервових зв'язків, які лежать в ос­нові запам'ятання.

Однією з цих особливостей є повільність вироб­лення нервових зв'язків... Для того, щоб у дитини-олігофрена виробився нервовий зв'язок, потрібна знач­но більша кількість повторень, ніж у нормі. При вивченні навчального матеріалу це виявляється в тому, що учням допоміжної школи треба більше разів повто­рити його, щоб запам'ятати, ніж учням масової школи...

Тимчасові нервові зв'язки розумово відсталих дітей недостатньо міцні. Вони згасають значно швидше, ніж у дітей з нормальним психічним розви­тком. Тому учні допоміжної школи дуже швидко за­бувають вивчене... Крім того забування, у розумово відсталих дітей нерідко спостерігається як явище тим­часового характеру. Це найчастіше має місце у дітей з травматичним слабоумством і у загальмованих дітей... В основі такого забування лежить не згасання тимчасо­вих нервових зв'язків, а тимчасове зовнішнє гальму­вання кори великих півкуль головного мозку, яке є ре­зультатом перевтоми...

Оскільки причини забування в першому та дру­гому випадках різні, педагог повинен по-різному ставитись до цих явищ. Якщо діти забули матеріал, його треба повторити, а інколи і наново вивчити. У тих же випадках, коли виявляється забування як ре­зультат перевтоми, треба дати дітям відпочити. Без відпочинку в таких випадках ніяке повторення не від­новить забутого, а навпаки, ще більше загальмує діяль­ність кори і тим самим збільшить забвання.

Особливості процесу запам'ятання у розумово відсталих дітей

...Залежно від того, яку роль запам'ятання віді­грає у діяльності, його поділяють на мимовільне та довільне... Як зазначає П.І.Зінченко..., однією з істо­тних умов продуктивності мимовільного за­пам'ятання є дієве ставлення людини до матеріалу, що запам'ятовується. Успіх запам'ятання залежить від того, яке місце займає матеріал в діяльності людини... Найкраще запам'ятовується матеріал, який виступає об'єктом діяльності людини. Другою істотною умовою продуктивності мимовільного запам'ятання є мислительна активність людини у процесі діяльності. Так, ма­теріал, над яким людина активно працює, запам'ято­вується краще; той же, який дається в готовому вигля­ді, запам'ятовується значно гірше (ААСмірнов)...

Успіх довільного запам'ятання залежить насам­перед від чіткості постановки мети, від мотивації цього процесу..., від використання людиною раціо­нальних логічних прийомів запам'ятання (наприк­лад, складання плану)..., від використання відтво­рення, яке виступає засобом самоконтролю за пра­вильністю та міцністю запам'ятовування...

У людей, які розвиваються нормально,... довіль­не запам'ятання продуктивніше, ніж мимовільне.

Дослідженням Б.І.Пінського ... доведено, що у [розумово відсталих дітей] не спостерігається цієї закономірності... Учням допоміжних шкіл (5-7 кла­си) і для порівняння учням 4-5 класів масової шко­ли давались два рівнозначні за обсягом та складніс­тю змісту оповідання. В одному випадку дітям про­понувалось прочитати текст і сказати, що їм незро­зуміло. Після цього учень читав оповідання повтор­но і діставав завдання відтворити його. Оскільки учень не знав, що йому доведеться відтворювати текст, він запам'ятовував його мимовільно. Друге оповідання ці самі учні діставали із завданням двічі прочитати і запам'ятати його.

В учнів допоміжної школи немає істотної різни­ці в довільному та мимовільному запам'ятанні. Кіль­кість матеріалу, який вони запам'ятали мимовільно, не відрізнялася від обсягу того, що вони запам'ятали навмисно. Б.І.Пінський пояснює цей факт тим, що розумово відсталі діти, запам'ятовуючи матеріал, ко­ристуються недосконалими і малоефективними засо­бами і прийомами. Запам'ятовуючи матеріал, вони не намічали плану, не поєднували частини за зміс­том. Вони намагались запам'ятати кожне речення, кожне слово, і тому, зрозуміло, ефективність такого процесу була невисокою. Другою причиною, що впливає на продуктивність довільного запам'ятання розумово відсталих дітей... є те, що вони недиференційовано ставляться до тексту при наявності мнемічної задачі і без неї. У зазначених дослідах учні ма­сової школи по-різному сприймали текст в залежно­сті від установки. Коли давалось завдання за­пам'ятати матеріал, вони намагались утримати в пам'яті не лише загальну думку оповідання, але й окремі конкретні дані..., на які вони не звертали ува­ги при відсутності мнемічної задачі.

Інша картина спостерігалась у розумово відста­лих. Незалежно від задачі вони сприймають текст однаково... Читаючи оповідання, вони не виділяють в ньому основної думки, не абстрагуються від друго­рядного. Читаючи текст, вони однаково уважні до кожного фрагмента. Оскільки ж усе запам'ятати ду­же важко, діти часто запам'ятовують неістотні деталі. З цієї причини довільне запам'ятання розумово відсталих не покращується в тих випадках, коли їм да­ють замість окремих розрізнених речень ціле оповідан­ня... Недостатня осмисленість матеріалу є причиною того, що довільне запам'ятання у розумово відсталих не є більш продуктивним порівняно з мимовільним...

Задача запам'ятати часто негативно позначаєть­ся на якості запам'ятання у цих дітей. Не вміючи виділяти в матеріалі основного, діти всю увагу зосе­реджують на окремих словах, фразах і зовсім губ­лять цілісний зміст... Недостатня сформованість ін­тересу до матеріалу, що запам'ятовується, також по­значається на продуктивності запам'ятовування.

Розумово відсталі діти неспроможні зрозуміти ва­жливість знань, і тому найчастіше довільне за­пам'ятовування спонукається необхідністю виконувати вимога педагога. Дієвість такої мотивації значно менша, ніж тоді, коли дитина сама розуміє важливість знань. Отже, недостатня мотивація запам'ятання у розумово відсталих школярів є однією з причин зниженої проду­ктивності довільного запам'ятання. Причиною знижен­ня її є також те, що учні допоміжної школи дуже недосконало користуються засобами довільного запам'ятан­ня, зокрема переказуванням самому собі.

Оскільки учні допоміжної школи зазнають ве­ликих труднощів при осмисленні матеріалу, що за­пам'ятовується, вони віддають перевагу механічному запам'ятанню... При механічному заучуванні дитина запам'ятовує матеріал ізольовано, не пов'язуючи йо­го з іншим, вже відомим їй. Те, що запам'яталося в такий спосіб, не стає надбанням дитини, не збагачує її досвіду, швидко забувається.

Проте неправильно було б вважати, що у розу­мово відсталих дітей... зовсім не розвивається логіч­не запам'ятання...

Про можливість розвитку логічного запам'ятан­ня свідчать результати навчання і виховання розу­мово відсталих дітей. Ці результати показують, що ефективність розвитку логічного запам'ятання, а та­кож удосконалення довільного і мимовільного запам'ятання розумово відсталих дітей зумовлюється ме­тодами навчання.