Розвиток операцій порівняння предметів в процесі навчання

Вплив шкільного навчання проявляється пере­дусім в покращенні "техніки" порівняння, в пом'як­шенні тих особливостей, які яскраво проявляються у першокласників... [В учнів 3-го класу] не так часто зустрічаються "сповзання" з порівняння на опис од­ного з предметів. Значно менше випадків порівняння за несумісними ознаками. Збільшується кількість оз­нак, за якими порівнюються об'єкти...

... У розумово відсталих третьокласників уже немає спрощеного підходу, при якому предмети або подібні, або відмінні. [Виділяються одночасно як ознаки подібності, так і ознаки відмінності між пре­дметами]... В їхніх висловлюваннях частіше, ніж у першокласників, йдеться про подібні властивості предметів... В окремих випадках школярі виділяють функціональні властивості предметів... Розуміння того, що подібність предметів не означає їхньої тотожності, ще яскравіше проявляється в учнів 5-го класу...

Ознакою істотного зрушення в розвитку мис­лення розумово відсталих школярів є поява у від­повідях п'ятикласників узагальнюючих понять...

В учнів 5-го класу зростає тенденція до деталь­нішого вивчення предметів, що порівнюються. Ши­рше використовуються актуальні знання... Учні 5-го класу досить часто говорять про те, що у одного предмета відсутня ознака, яка є у іншого... Подібні висловлювання відсутні в учнів 1-3 класів.

Характеризуючи відмінності... п'ятикласники рідко задовільняються загальними термінами, таки­ми, як "різні", "несхожі". Намагаючись дати більш ди­ференційований опис, вони користуються означеннями, вживаючи проте одні і ті ж самі слова-антоніми... На­приклад: "У лисиці хвіст великий, а у ведмедя малий. У лисиці тулуб малий, а у ведмедя — великий"...

... Через незнання антонімів..., розумово відсталі учні часто протиставляють назви різнорідних ознак...: "У ведмедя кігті гострі, а у лисиці менші", "У лисиці хвіст пухнастий, а у ведмедя маленький".

... Завдяки навчанню діти починають говорити про подібність об'єктів..., відволікаючись від різниці між ними... В процесі порівняння розвивається абстракція...

Проте навіть учні 7-го класу не досягають такого рівня порівняння, при якому воно сприяє достатньо конкретному і повному пізнанню нових об'єктів...

Порівняння уявних об'єктів

... Учні 1-3-го класів допоміжної школи, [порів­нюючи уявні предмети], виділяли 3-4 ознаки, а учні 5-го та 7-го класів — 5-6 ознак. Найчастіше школярі говорили про призначення предметів, які порівнюва­лись. Учні 1-го та 3-го класу рідко говорили про ве­личину, матеріал, з якого зроблені предмети. Порів­няння учнів 5-го та 7-го класів збагатились за раху­нок висловлювань про властивості та частини об'єк­тів (зокрема, про форму, забарвлення, будову). Ці зміни є симптомом розвитку мислення розумово відсталих дітей...

Характеристика подібності обмежується в учнів 1-го та 3-го класів вказівкою на спільність функціональ­них та зовнішніх властивостей уявних предметів...

В учнів 5-го та 7-го класів... з'являються висло­влювання про наявність в об'єктів схожих частин...

В учнів 1-го та 3-го класів виявилось у шість разів менше висловлювань про подібність, ніж про відмінність об'єктів. У старшокласників висловлю­вання про подібність уявних об'єктів зустрічаються частіше, ніж в учнів молодших класів...

Отже, мислительне порівняння в його несклад­них формах є доступним для розумово відсталих ді­тей, розвивається в процесі навчання і сприяє сис­тематизації наявних знань...

Істотна відмінність учнів допоміжної школи від їх нормальних ровесників проявилась у тому, що вони залучали до порівняння уявних об'єктів лише один типовий образ кожного з них...

Порівняння уявних об'єктів розумово відстали­ми школярами бідніше, ніж порівняння об'єктів, що безпосередньо сприймаються...

Засоби, що сприяють підвищенню ефективності порівняння

Порівняння об'єктів, яке здійснювалось після практичних дій з ними

Виконання практичних дій з предметами ... по­мітно не вплинуло на порівняння предметів учнями 2-го класу, оскільки ... діти зовсім не пов'язували між собою ці два завдання. Порівнюючи предмети, вони не використовували даних, здобутих практич­ним аналізом.

Учні 4-го класу..., порівнюючи, використовували переважно ті дані, які були здобуті ними в процесі виконання практичних дій з предметами. Проте їхнє порівняння мало однобічний характер. Діти говори­ли про відмінності між об'єктами вдвічі частіше, ніж про їхню подібність...

Розумово відстаїі діти мають певні потенційні можливості розвитку мислительних процесів. Ці мож­ливості залишаються прихованими і проявляються у спеціально організованих, сприятливих умовах...

Важливо зазначити, що сам факт виконання практичного аналізу не забезпечує успішності порів­няння. Учні 4-го класу допоміжної школи знаходя­ться на такому рівні розвитку, при якому практич­ний аналіз ними предметів можливий за умови постійної допомоги з боку дорослого, що стимулює до осмислення дії...

Порівняння об'єктів за умови введення додаткового об'єкта

... В учнів 1-го класу допоміжної школи порів­няння пари об'єктів не збагачувалось від того, що до них приєднували третій об'єкт. Значні зрушення в цих умовах з'явились в учнів 5-го та 7-го класів.

...Залучення до порівняння третього об'єкта, який сильніше відрізнявся від кожного з членів пари, ніж вони між собою, призвело до значного збільшення рис подібності, помічених в парі об'єктів...

...Третій об'єкт з того ж самого класу предметів спо­нукає учнів до поглибленого аналізу будови предметів...

Узагальнення

Узагальнення та абстрагування в процесі класифікації об'єктів

... Для того, щоб дати загальну характеристику узагальненню розумово відсталих школярів, скорис­таємось матеріалом обстежень процесу класифікації ними зображень знайомих предметів... Діти, що починають навчання в допоміжній школі ... перебира­ють картинки, перекладають їх без всякої системи з місця на місце. Але інколи в них зустрічаються не­великі за об'ємом ситуативні об'єднання: стіл і сті­лець, панчохи і черевики... У дітей, що навчаються в допоміжній школі рік чи два, ситуативні об'єднання вже ширші за об'ємом. Так, вони об'єднують парту, книгу, зошит, олівець, тому що навчальні предмети лежать на парті...

... Дитина таким чином відтворює зв'язки між предметами, які вона спостерігає...

Вже в 3-му класі поряд з ситуативним з'являє­ться узагальнення за категоріями на основі засвоє­них дітьми родових назв (посуд, меблі, тварини)... Проте засвоєні узагальнення довго залишаються не­стійкими. Так, наприклад, коли учню 3-го класу за­пропонували укрупнити вірно складені ним групи об'єктів, то він не об'єднав диких та свійських тва­рин, а до диких тварин приєднав дерева та квіти, мотивуючи тим, що звірі живуть у лісі. На запитан­ня про те, чому він не об'єднав диких тварин зі свійськими, хлопчик відповів, що дикі тварини їх з'їдять. (М.С.Певзнер,1962)...

... Своєрідність узагальнень розумово відсталих школярів можна описати таким чином: для них є доступним ситуативне об'єднання предметів, яке ві­дображає просторово-часові зв'язки. Такі узагаль­нення стійкі і достатньо широкі за обсягом. їх пере­будова дається важко. Класифікації предметів за ка­тегоріями на основі суттєвих ознак відображають опосередкований характер мислення. Це учбові кла­сифікації, засвоєні дітьми у школі. Таке узагальнен­ня співіснує з ситуаційним, і не пронизує життєвого досвіду дитини загалом.