Аналіз об'єктів в учнів старших класів

У розумово відсталих старшокласників класах відбуваються значні зміни в аналізі об'єктів.

Найпомітніше змінюється повнота аналізу. Хоча загальна кількість виділених розумово відсталими школярами ознак предметів значно відстає від ана­логічних показників учнів масової школи, але вона збільшується в 7-му класі порівняно з першим біль­ше ніж втричі.

Повнота аналізу об'єктів у 7-му класі допоміжної школи зростає головним чином за рахунок загальних властивостей... Недорозвиток дрібного детального спе­ціального аналізу — суттєва відмінність розумово від­сталих школярів від учнів масової школи...

Порівняння

Особливості порівняння об'єктів учнями 1-го класу допоміжної школи

Недосконалість процесу порівняння, яке здійс­нюють молодші розумово відсталі школярі, проявля­ється перш за все в тому, що діти часто співвідно­сять між собою неспівставні ознаки предметів. Так, наприклад, порівнюючи двох дітей, учениця першого класу сказала: "Вони не схожі. У цього майка зелена, а у цього штанці коричневі. Цей у шкарпетках, а цей у черевиках"...

Труднощі співвідносного аналізу проявляються часто в тому, що учні допоміжної школи не задіюють в процесі порівняння обидва об'єкта... Розумово відсталий першокласник замість того, щоб порівню­вати предмети, визначає відношення міжчастинами одного предмета. Наприклад, порівнюючи дві росли­ни, учень встановлює подібність між пелюстками та листочками однієї з них.

В процесі порівняння виявляється властиве для розумово відсталих дітей явище "сповзання". При не­обхідності порівнювати два об'єкта, учні співставляють 2-3 відповідні їх частини, після чого "сповзають" на простіший вид діяльності, зокрема переходять до опису одного з предметів...

У дослідженнях, проведених М.В.Звєрєвою (1948), показано, що в уявленнях розумово відсталих першо­класників коло подібних предметів значно ширше, ніж в уявленнях учнів масової школи... Розумово відсталі першокласники ... ототожнюють подібні об'єкти...

...Спеціально створені умови допомагають дітям точніше виявляти відмінності між подібними пред­метами.

Характеристика відмінностей залежить від сту­пеня подібності предметів. Найлегше розрізняються розумово відсталими дітьми різнорідні об'єкти, тобто ті, які не мають виразної подібності ні за зов­нішньою будовою, ні за використанням. Проте учні часто обмежуються лише вказівкою на те, що пред­мети мають різні назви, призначення, а аналізу об'єктів при цьому не здійснюють...

Здійснити порівняльний аналіз найлегше в тому випадку, коли ... співставляються об'єкти одного виду, які відрізняються між собою однією або декількома ознаками... Так, наприклад, порівнюючи дві різних ча­шки, учениця 1-го класу сказала: "Це чашки. Не схожі. Одна велика, друга маленька. Колір різний." [Розумово відсталим школярам легше знаходити ознаки відмінно­сті між предметами, ніж ознаки подібності].

Характеризуючи властивості предметів, учні пер­шого класу допоміжної школи користувались обмеже­ною кількістю прикметників. Найчастіше школярами використовувались такі: "великий", "маленький", "хоро­ший", "поганий". Іноді діти обмежувались вкрай зага­льними характеристиками. Наприклад, порівнюючи пляшки, вони вказують: "У них пробки різні".

Порівнюючи об'єкти, розумово відсталі діти від­мічають переважно властивості, які сприймаються за допомогою зору...

Отже, в учнів 1-го класу допоміжної школи процес порівняння є дуже своєрідним. Дітям важко здійснюва­ти співвідносний аналіз об'єктів. Вони спрощено розу­міють відношення подібностей, неправомірно ототож­нюють схожі об'єкти, відмічають лише виразні відмін­ності, не помічаючи тонких. Властивості розумово від­сталим першокласникам недоліки аналізу та синтезу ... позначаються і на процесі порівняння, і, разом з тим, саме порівняння допомагає їх подолати.