Виділення властивостей об'єктів

... Розумово відсталі діти виділяють ... значно меншу кількість різноманітних властивостей об'єктів порівняно з нормальними однолітками... Так, напри­клад, розглядаючи кружку, учні першого класу до­поміжної школи відмічають 1-2 її властивості, учні масової школи — 4-5.

Не всі властивості предметів виявляються уч­нями першого класу допоміжної школи з однаковою легкістю. Найчастіше вони називають ті властивості, які можна виділити шляхом безпосереднього зорово­го сприймання. Властивості, які можна виявити за допомогою дотикового сприймання, навіть за макси­мально сприятливих умов учнями молодших класів не відмічаються.

Із усієї сукупності сприйнятих з допомогою зо­ру властивостей школярі переважно вказують на ве­личину та колір предмета, блиск, плямистість. Мате­ріал, з якого зроблено предмет, його форма не вка­зуються; їх виділяють лише в умовах порівняння однорідних предметів, що відрізняються за цими властивостями (О.І.Ліпкіна, 1953).

Так, наприклад, розглядаючи ґудзик, учень 1-го класу допоміжної школи описав його таким чином: "Він білий, маленький". Першокласник масової шко­ли виділив 5 властивостей (матеріал, форму, колір, об'єм, наявність отворів).

Властивості предмета загалом відмічаються ро­зумово відсталими першокласниками дуже рідко і з великими труднощами. Проте, якщо у дітей запита­ти про можливості використання предмета, то вони виявляють в ньому і функціональні властивості...

Характеризуючи той чи інший об'єкт, першо­класники допоміжної школи називають його постійні ознаки, спільні для всіх предметів подібного класу, а своєрідні риси пропускають. Нормальні учні вияв­ляють властивості предметів більш тонко...

... Відсутність у словниковому запасі розумово відсталих учнів слів, потрібних для характеристики частин та властивостей предметів, заважає пізнанню, не дає можливості дітям осмислити значення кожної частини та її зв'язків з іншими частинами.

Розвиток аналізу та синтезу в учнів молодших класів

У розумово відсталих учнів поступово удоскона­люється уміння поділяти об'єкти на частини і виділяти деталі, тобто вони починають сприймати предмети більш диференційовано. їхню увагу перестають приваб­лювати у предметі лише його периферичні виступаючі частини; у них виробляється вміння виділити... основні частини об'єктів... Послідовність виділення частин та­кож упорядковується. З'являються спроби розділяти об'єкт спочатку на декілька великих частин, кожна з яких потім поділяється на дрібніші.

Аналіз збагачується і завдяки виділенню властиво­стей предметів... Кількість названих ознак предмета збільшується за рахунок властивостей, які сприймають­ся з допомогою зору. [Матеріал, форма, колір]...

...З'являється тенденція до конкретнішого ви­значення тієї чи іншої властивості... Судження дру­гокласників щодо виділених ознак ще дуже недиференційовані і неточні. Так, предмети, зроблені з різ­них металів,... діти називають залізними. Учні 3-го класу вже не задовільняються подібними відповідя­ми. Вони роблять спроби уточнити, з якого саме ме­талу зроблені речі...

... [Розумово відсталі учні] поступово навчаються відрізняти форму від величини... Першокласники про­тиставлять "великому" — "тоненьке" або "вузьке", "ма­ленькому" — "широке", тобто неправомірно об'єднують величину та форму предмета. Учні 2-го класу вже по­чинають розмежовувати ці дві категорії...

...У висловлюваннях [розумово відсталих учнів] про предмети з'являються [хоч і в дуже незначній кількості] назви властивостей, які сприймаються з допомогою дотику.

Допомогти дітям мобілізувати наявні знання і спрямувати їх на детальне вивчення об'єкта можуть додаткові конкретні запитання...

Особливо успішно відбувається виділення ознак у предметів, які залучені до практичної діяльності...