РОЗДІЛ 2

ОСОБЛИВОСТІ ПІЗНАВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ

ОСОБЛИВОСТІ РОЗУМОВОГО РОЗВИТКУ УЧНІВ ДОПОМІЖНОЇ ШКОЛИ

За редакцією Ж.І.Шиф, М.: АПН РРФСР, 1961. — 184 с

.

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ РОЗУМОВО

ВІДСТАЛИХ ШКОЛЯРІВ В ДОСЛІДЖЕННЯХ

РАДЯНСЬКИХ АВТОРІВ

(замість вступу)

Психологія розумово відсталих дітей як галузь психологічної науки сформувалась в Росії після Жо­втневої революції. До цього часу вивчення особливо­стей психіки розумово відсталих дітей здійснювалось переважно представниками медичної науки... Науко­ве керівництво педагогічною роботою у цій сфері було покладено на Експериментальний дефектологі­чний інститут (директор І.І.Дашошевський), де на­прикінці двадцятих років на чолі з проф. Л.С.Вигот-ським було розпочате планомірне і систематичне вивчення психологічних особливостей розумово від­сталих дітей.

...Перша у світі експериментально-психологічна лабораторія з вивчення психології аномальних дітей була створена в 1935 р...., її очолив Л.В.Занков... Ра­дянські психіатри (Г.Ю.Сухарєва, 1936; М.С.Певз-нер, 1956) зробили значний внесок в клінічне ви­вчення розумово відсталих дітей. .Уокрема, детально вивчені питання етіології і патогенезу захворювань у цих дітей, запропоновані принципи класифікації, що дозволяють групувати дітей-олігофренів не лише за глибиною дефекту, а й за сукупністю ознак, що по­легшують підхід до їх виховання і лікування. Здійс­нено клінічний опис дітей, що відносяться до різних груп, простежена динаміка їхнього розвитку в про­цесі навчання (МС.Певзнер, В.І.Лубовський, 1963). Ретельно вивчаються питання відмежування розумо­во відсталих дітей від інших аномалій, що мають по­дібні з ними риси, уточнюються принципи відбору дітей у допоміжні школи...

Наприкінці 50-х років в Інституті дефектології АН РРФСР під керівництвом О.Р.Лурія проводи­лось вивчення деяких особливостей вищої нервової діяльності дітей-олігофренів...

Найдетальніше вивчена пізнавальна сфера здат­них до навчання олігофренів — особливого контин­генту учнів допоміжних шкіл. Дослідження з психо­логії розумово відсталих дітей мають виразну педа­гогічну спрямованість і дають матеріал, який сприяє розробці дидактичних принципів і методичних шля­хів навчання і виховання розумово відсталих дітей...

У роботах радянських психологів показано, що дітям-олігофренам властива недостатність розвитку, яка охоплює їхню психіку загалом. Проведені дослі­дження показали, що основні найбільш загальні за­кономірності розвитку психіки нормальної дитини виявляються і в процесі розвитку розумово відсталих дітей, але мають своєрідні риси. Виявлено, що не всі сторони психіки однаковою мірою ушкоджені, що не­доліки проявляються тим різноманітніше, чим складні­ша природа психічної діяльності і чим вищий її рівень.

Дослідженнями І.М.Соловйова (1940, 1941, 1953) виявлені значні недоліки в чуттєвому пізнанні розумо­во відсталих дітей. У дітей, що навчаються в молодших класах допоміжної школи, сповільнені процеси сприй­мання; проявляється слабкість аналізу і синтезу в про­цесі впізнавання предметів і встановлення просторових відношень, що свідчить про неповноцінну участь мину­лого досвіду в процесах сприймання; відмічені трудно­щі перебудови сприймання в змінених умовах; виявлені вузькість, неповнота і недостатня осмисленість сприй­мання реального оточення і сюжетних картин, а також сповільнений розвиток спостережливості.

Всі ці недоліки проявляються також у більш складних видах розумової діяльності, основою яких виступає сприймання... Разом з тим, одержані дані, за якими сприймання учнів допоміжної школи помітно розвивається до 4-5 класів завдяки специфічному навчанню... Чим раніше починаються цілеспрямовані корекційно-виховні заходи, тим значніші успіхи дося­гаються у розвитку сприймання олігофренів.

Вивчення процесів запам'ятовування і відтво­рення, проведене Л.В.Занковим... (1935. 1939. 194ПЛ показало..., що при запам'ятовуванні наочного і сло­весного матеріалу учні молодших класів допоміжної школи відчувають великі труднощі... Це пов'язано ... з тим, що вони ще не володіють прийомами осмис­леного запам'ятовування. Виявилось, що до серед­нього шкільного віку за умови спеціального навчан­ня у олігофренів з'являються значні успіхи в осмис­леному запам'ятовуванні... [Л.В.Занков довів, що] у розвитку пам'яті розумово відсталих дітей проявля­ються ті ж самі закономірності, що і у нормальних дітей. Це удар по розповсюдженій до цього часу ста­рій концепції (Р.Моог, 1959), за якою олігофренії користуються своєю збереженою механічною пам'ят­тю, але не здатні до осмисленого запам'ятовування...

Вивчення збереження в пам'яті і забування зо­рових уявлень у дітей-олігофренів молодшого та се­реднього шкільного віку (І.М.Соловйов, 1940, 1941) показало, що у них ці уявлення менш чіткі та дифе­ренційовані, ніж у нормальних однолітків. Уявлення розумово відсталих дітей надзвичайно інтенсивно змінюються при забуванні, їх своєрідність згладжує­ться. Образи схожих об'єктів різко уподібнюються один одному, а інколи повністю ототожнюються. Дуже інтенсивно забуваються і уподібнюються та­кож знання про схожі предмети і явища, одержані в словесній формі (М.М.Нудельман, 1940, 1941). На­слідком забування і уподібнення стає спрощення на­бутих знань у свідомості цих дітей. Це позначається на їхній мислительній діяльності, для виконання якої необхідна актуалізація повноцінного досвіду. Через інтенсивне забування і уподібнення схожих ... правил учні допоміжної школи часто відчувають труднощі в процесі розв'язання навіть нескладних інтелектуальних задач, які вимагають використання уже набутих знань.

... [Разом з тим] процеси забування матеріалу виявляються менш інтенсивними, а збереження стає більш повноцінним, якщо в учнів допоміжної школи цілеспрямовано виховувати вміння порівнювати і узагальнювати подібні явища, об'єкти, правила.

Порушення у сфері мислення дітей-олігофренів більш значні, ніж в інших елементарніших видах пізна­вальної діяльності. У ряді робіт описані недоліки наоч­ного мислення, що знижують ефективність практичної діяльності цих дітей (Б.І.Пінський, 1956, 1962; Г.М.Ду-льнєв, 1952, 1961; Ж.І.Шиф, 1960, 1961).

Вивчення того, як діти-олігофрени виконують практичні завдання, які вимагають взаємодії образів предметів з уявленнями, показало своєрідність їх на­очного мислення і уяви, викликану недостатньою динамічністю образів сприймання і пам'яті в молод­шому шкільному віці (Ж.І.Шиф, 1961)...

Відмічено, що діти-олігофрени відчувають труд­нощі, коли вони повинні образно уявити собі щось розказане їм або самостійно ними прочитане. В цьо­му проявляється недостатній вплив мовлення на розвиток наочного мислення цих дітей (А.І.Ліпкіна, 1961; Е.Безор, 1964)...

В дослідженнях пізнавальної діяльності дітей-олігофренів, проведених під керівництвом І.М.Соло­вйова, показані особливості наочного і словесно-ло­гічного мислення цих дітей. Встановлено, що в мо­лодшому шкільному віці аналіз предметів у них вкрай неповний і недостатньо диференційований (А.І.Ліпкіна, 1953; О.М.Кудрявцева, 1961), порівнян­ня предметів формується з труднощами (М.В.Звєрє-ва, А.І.Ліпкіна, 1953)..., узагальнення об'єктів надмі­рно широкі (Л.В.Занков," 1935; Ж.І.Шиф, 1940, 1960; В.Г.Петрова, 1956; В.Л.Василевська, 1960).

В усіх цих роботах показано, що при інтенсив­ній корекційно-виховній роботі до середнього і особ­ливо до старшого шкільного віку мислительні опе­рації цих дітей розвиваються. Аналіз об'єктів стає повнішим і більш диференційованим. В зв'язку з цим збагачується і ... порівняння об'єктів, удоскона­люються і диференціюються наочні узагальнення і в якійсь мірі формуються системи узагальнень.

Успіхи у розвитку мислення, в здійсненні скла­дних форм аналізу і синтезу, порівнянь та узагаль­нень сприяють розвитку сприймання, пам'яті, під­вищують можливості засвоєння знань, виконання інтелектуальних завдань і значно удосконалюють практичну діяльність дітей-олігофренів.

Численні дослідження присвячено вивченню мов­лення і словесного узагальнення розумово відсталих ді­тей (Г.М.Дульнєв, 1948, 1952; М.П.Феофанов, 1955, 1956; В.Г.Петрова, 1959, 1961; В.Я.Василевська, 1960).

Пізня поява мовлення і затримка у розвитку різ­них його сторін обмежує спілкування олігофренів з оточуючими. Це значно затримує зростання їх пізна­вальних інтересів, обмежує можливості набування знань, опосередкованих словом. Виявлено значні роз­ходження між пасивним та дуже бідним активним сло­вником цих дітей... Навіть у середньому і старшому шкільному віці ... вони рідко користуються в активному мовленні як узагальненими, так і спеціальними визна­ченнями (ЖЇ.Шиф, 1960; О.М.Кудрявцева, 1961).

У своєму мовленні діти-олігофрени використо­вують невелику кількість граматичних конструкцій, оскільки їхні висловлювання стосуються вузького кола об'єктів і відношень (М.П.Феофанов, 1956)...

В дослідженнях, присвячених вивченню будови і мотивації діяльності розумово відсталих дітей (Б.І.Пінський; 1954, 1956, 1960, 1962), показано, що труднощі у них викликає осмислення задачі, ... під­корення своїх дій поставленій меті. Вивчались особ­ливості трудової діяльності розумово відсталих дітей (Г.М.Дульнєв, 1961; В.І.Карвяліс, 1962; О.А.Ковальо­ва, 1963; Н.Г.Мерсіянова, 1962; Б.І.Пінський, 1962). Були виявлені труднощі орієнтації дітей у завданні, недостатня критичність в процесі виконання роботи, сповільнене оволодіння контрольно-вимірювальними навичками. Поряд з цим показано корекційно-виховне значення праці для розумового і морального розвитку дітей-олігофренів, формування у них гото­вності до трудової діяльності, позитивного ставлення до праці, трудових умінь і навичок...

Відношення між накопиченням знань і розумо­вим розвитком у дітей-олігофренів значно складні­ші, ніж у нормальних дітей. У перші роки навчання, не зважаючи на інтенсивний педагогічний вплив, розвиток олігофренів відбувається повільно. Помітні зрушення у розвитку спостережливості і осмислено­го запам'ятовування виявляються в ПІ-ІУ класах... У підлітковому віці досягнуті успіхи закріплюються, проте чітко виступає розходження між накопичени­ми знаннями і неумінням ними самостійно користу­ватись... Новий якісний етап у розумовій діяльності олігофренів спостерігається в старшому шкільному віці. Певною мірою долається прірва між накопиченням і використанням знань, підвищується чутливість до про­тиріч, зростає розумова активність, формується трудова і громадська спрямованість особистості...

...Виховання складних форм розумової діяльності у дітей-олігофренів досягається найкраще в тому випад­ку, коли воно не обмежується використанням наочних засобів, а пов'язує навчання з різноманітними видами осмисленої практичної і трудової діяльності...

... Завдання навчання розумово відсталих дітей зарубіжні автори зазвичай розуміють дуже вузько, маючи на увазі лише тренування — багаторазове по­вторення. Так, наприклад, професор А.Д.Кларк ... ви­вчав питання про кількість повторів, необхідних для того, щоб навчити розумово відсталу дитину вико­нанню певних, дуже нескладних перцептивно-моторних завдань, проте вплив такого тренування на загальний розвиток цих дітей не цікавив дослідника. Відомий французький дослідник Клод Колер ... вивчав ефект, який дає тренування дрібних рухів рук, необхідних для здійснення розумово відсталими підлітками елементарних трудових операцій на кон­вейєрі, але не займався питанням про вплив такого тренування на загальний розвиток дітей-олігофренів.

Під впливом робіт радянських авторів виникли дослідження англійського вченого О'Коннора, при­свячені питанням взаємовпливу мовлення і дії у глибоко відсталих дітей (1963).

Проте більшість провідних дефектологів капіта­лістичних країн ... спираються в своїх дослідженнях на тести та епізодичні спостереження і не вивчають розвитку розумово відсталих дітей. У цьому плані заслуговують на увагу дві роботи з психології розу­мово відсталої дитини, що з'явились за останні роки (Р.Моог, 1958; №гтап ЕШз, 1963).

Робота, написана швейцарським психологом П.Моором, являє собою складний за характером на­рис психології розумово відсталої дитини... Переко­наний послідовник А.Адлера, П.Моор стверджує, що у розумово відсталих бідні потяги до того, щоб посі­сти в житті певне місце, що вони не здатні усвідо­мити свої права і нести відповідальність за свої вчинки, і наголошує на необхідності давати їм релігійне виховання і виробляти звичку до внутрішньої слухняності... П.Моор розглядає умови, необхідні для інтелектуальної діяльності..., [до яких] відносить працездатність, моторику і мовлення... Розглядаючи передумови інтелектуальної діяльності, він відмічає дефекти уваги та спостережливості, сповільненість сприймання. Говорячи про пам'ять, він детально зу­пиняється на поодиноких випадках феноменального механічного запам'ятовування віршів, пісень і під­креслює неможливість для цих дітей осмисленого запам'ятовування. Характеризуючи власне інтелекту­альну діяльність, відмічає труднощі абстракції, ком­бінування, міркування і некритичність мислення, стверджує, що учбові заняття не приносять особли­вої користі розумово відсталій дитині через її не­вміння самостійно користуватись ними, і тому вва­жає їх непотрібним для неї баластом.

...Психолог ... будує свою концепцію, протистав­ляючи позитивній характеристиці нормальної дити­ни негативну характеристику розумово відсталої, і користується для доведення своїх положень лише окремими довільно підібраними ілюстраціями. Своє­рідність розумово відсталих описується без ураху­вання віку, середовища, в якому вони росли, виливу на них навчання...

У нашій книзі захищається положення про те, що розумово відстала дитина розвивається, що про­відна роль у ЇЇ розвитку належить спеціальному навчанню, і підкреслюється, що навчальна робота повинна бути корекційно-виховною...

Щоб науково обгрунтувати вимоги, які ставля­ться в процесі навчальної роботи перед учнями до­поміжної школи, треба знати своєрідні риси їхньої психіки..., враховувати основні тенденції їхнього роз­витку. Без цього вимоги, що висуваються, завжди виявляються або заниженими, або завищеними...

Розділ І

ОСОБЛИВОСТІ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ [ВНД] РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ШКОЛЯРІВ

Розумово відсталі діти ... неоднорідні за своєю клінічною характеристикою, за причинами, які по­рушили нормальний розвиток..., а також за часом, коли розвиток було порушено. Серед учнів допомі­жної школи є діти, що страждають плинними захво­рюваннями головного мозку (епілепсія, шизофре­нія...), є також діти, які перенесли ушкодження го­ловного мозку в дошкільному, або молодшому шкі­льному віці. Ушкодження можуть бути пов'язані з травмою головного мозку або інфекційним захворю­ванням, яке викликало органічні зміни центральної нервової системи (наприклад, енцефалітом). Проте основну масу учнів допоміжної школи складають ді-ти-олігофрени. Це діти, які в період внутрішньоут-робного розвитку або в самому ранньому дитинстві перенесли шкідливий вплив, який викликав ушко­дження центральної нервової системи. Таким впли­вом можуть бути деякі захворювання матері під час вагітності, що позначаються на розвитку плоду, тра­вма під час пологів або асфіксія, а також важкі за­хворювання самої дитини в перші місяці її життя, що призводять до органічних змін мозку...

Вже на ранніх етапах розвитку дітей-оліго-френів... виявляються порушення функцій централь­ної нервової системи [ЦНС]...

У дітей-олігофренів значні відхилення в розвитку рефлекторної діяльності можуть бути виявлені дуже рано. При глибокій олігофренії (ідіотії) навіть безумов­ний харчовий рефлекс може бути зниженим. Нату- ральні умовні рефлекси при олігофренії в ранньому ві­ці формуються сповільнено, а вироблення штучних умовних рефлексів різко ускладнене або навіть немож­ливе. Значно слабше, ніж у нормальних дітей, проявля­ється орієнтовний рефлекс на нові подразники.

При олігофренії порушується і зміна безумовних рефлексів в процесі розвитку. Деякі з цих рефлексів, які зникають у здорової дитини до кінця першого року життя, у дітей-олігофренів проявляються значно довше. Так, наприклад, безумовний смоктальний рефлекс ін­коли зберігається до двох-трьохрічного віку. При гли­бокому ступені розумової відсталості (ідіотії) такий ре­флекс може взагалі не гальмуватись.

Внаслідок органічних змін ЦНС у дітей-олігофренів відмічаються порушення в роботі усіх аналізаторів...

Недорозвиток мозку і пов'язані з ним порушен­ня динаміки нервових процесів призводять до того, що кірковий аналіз і синтез подразників ... в тій чи іншій мірі порушується. Крім того, у багатьох розумо­во відсталих дітей робота аналізаторів порушена внас­лідок наявності дефектів периферичних відділів. До та­ких дефектів зорового аналізатора належить, наприк­лад, порушення рефракцій, ністагм, косоокість, зміни дна ока. Так, за даними американського психолога Ло­ве, у третини досліджуваних розумово відсталих дітей спостерігається короткозорість. Краттер і О'Коннор від­мічають серед розумово відсталих великий процент по­рушень кольорового зору...

Значно частіше, ніж у нормальних школярів спостерігається у розумово відсталих порушення слуху. За даними Кодмана, частота зниження слуху у розумово відсталих дітей у 3-4 рази вища, ніж у нормальних.

Спостерігаються також дефекти у роботі шкір­ного аналізатора, що призводить до порушення від­чуття дотику...

Мейєр-Гросс та інші вважають, що у розумово відсталих дітей підвищені пороги больових відчуттів, а цілий ряд дослідників відмічають, що підвищення порогів спостерігається за усіма видами чутливості.

У дуже багатьох дітей олігофренів спостерігаю­ться дефекти рухового аналізатора, які проявляють­ся в різних порушеннях моторики. Ці порушення, зокрема, призводять до затримки у розвитку нави­чок ходіння... Особливо часто у [розумово відсталих дітей] спостерігаються порушення мовленнєво-рухо­вого аналізатора, тобто порушення аналізу та син­тезу тонких рухів органів мовлення, необхідних для правильної артикуляції. У багатьох дітей-олігофренів спостерігаються різноманітні дефекти мовлення, по­рушується його нормальний розвиток. Затримка мо­вленнєвого розвитку спостерігалась деякими дослід­никами у 71% учнів допоміжної школи...

Патологічні зміни мозку дітей-олігофренів по­значаються... на діяльності другої сигнальної систе­ми, призводять до її недорозвитку. В діяльності дру­гої сигнальної системи цих дітей ... різко проявляю­ться і деякі порушення нейродинаміки...

Однією з перших особливостей, виявлених при дослідженні ВНД дітей-олігофренів, виступає слаб­кість замикаючої функції кори великих півкуль го­ловного мозку. Проявляється ця слабкість по-різному, в залежності від складності зв'язків, що формуються. Найпростіші умовні зв'язки можуть бути вироблені у дітей-олігофренів так само швидко, як і у нормальних школярів того ж віку. Так, на­приклад, умовна рухова реакція у вигляді натиску на кнопку у відповідь на простий світловий сигнал (поява червоного світла...) виробляється у дитини олігофрена на вербальному підкріпленні (наказ "на­тисни") так само швидко, як у нормальних школярів (після 1-3 сполучень). Проте зміцнюються навіть та­кі прості умовні зв'язки у дітей олігофренів повіль­ніше ніж у нормальних школярів; деякий час ці зв'язки залишаються нестійкими, легко порушують­ся. Утворення стійких слідів збудження в корі голо­вного мозку вимагає великої кількості сполучень, інакше сліди згасають. Ця знижена міцність умовних зв'язків ... складає основу своєрідності пам'яті розу­мово відсталих дітей, накладає відбиток на весь про­цес їхнього навчання...

При виробленні складніших зв'язків слабкість замикаючої функції проявляється в сповільненому їх утворенні. При цьому сповільненість тим виразніша, чим складніші зв'язки.

Сповільнене утворення умовних зв'язків у дітей-олігофренів в значній мірі визначається швид­ким згасанням орієнтовного рефлексу на нові подра­зники. При нормальному розвитку наявність орієн­товного рефлексу виступає необхідною умовою ви­роблення тимчасових зв'язків, він підтримує висо­кий рівень збудження кори, необхідний для зами­кання зв'язків. При відсутності орієнтовного рефле­ксу на подразник умовна реакція на нього не ут­ворюється. У дітей-олігофренів, як показало до­слідження Н.П.Парамонової, вироблення умовної ре­акції можливе і без збереження орієнтовного рефле­ксу, але тоді воно відбувається інакше — різко спо­вільнене, вимагає декількох десятків сполучень умо­вного сигналу з підкріпленням. Саме таким чином відбувається у дітей-олігофренів вироблення віднос­но складних систем умовних зв'язків.

Суттєвою патологічною особливістю нейродинаміки дітей-олігофренів виступає також надмірно широка генералізація подразнення. Якщо після ви­роблення першої ж умовної реакції... дитині пред'я­вити нові подразники, ... то всі вони зазвичай гене­ралізуються з позитивним сигналом, тобто "з місця" починають викликати таку ж умовну реакцію, як і по­зитивний сигнал. Якщо в учнів масової школи така ге­нералізація мата місце лише у відповідь на подразники найбільш близькі до позитивного сигналу..., то у дітей-олігофренів генерадізованими, неправомірно узагальне­ними з позитивним сигналом виявляються будь-які сві­тлові ... і навіть звукові подразники...

Патологічно широка генералізація подразників проявляється в процесах сприймання і мислення ро­зумово відсталих дітей. На ній ґрунтуються ті не­правомірно широкі узагальнення..., з якими часто доводиться зустрічатись педагогу допоміжної школи. В основі цієї надмірної генералізації лежать пору­шення концентрації нервових процесів, патологічно широка їх іррадіація. Процес збудження викликаний умовним подразником, не концентрується в пункті, де він спочатку виник, а широко розповсюджується по корі великих півкуль, захоплюючи ділянки, від­далені від тієї, куди вперше прийшло збудження, викликане умовними сигналами. З наведених фактів можна бачити, що іррадіація розповсюджується на­віть за межі одного аналізатора...

...Пропонуючи нормальній дитині подразники, які значно відрізняються від позитивного..., ми одержуємо диференціацію цих подразників з місця. Дитина не реагує на новий сигнал, цей сигнал не доводиться підкріплювати як негативний.

Інша картина спостерігається в цій ситуації у розумово відсталих дітей. Не можна... сказати, що розумово відстала дитина не розрізняє [кольори], але в даній експериментальній ситуації виступає практичне нерозрізнення цих подразників в зв'язку з виробленою умовною реакцією. Значення умовного сигналу генералузіється, розповсюджується на всі знову введені подразники.

Проте... вироблення таких простих диференціацій, як диференціація світлових сигналів за кольором відбу­вається у розумово відсталих дітей порівняно швидко, зазвичай в межах 2-3 сполучень диференційного сигна­лу з негативним підкріпленням. Ускладнене, значно сповільнене вироблення спостерігається... у випадку тонких і складних диференціацій, при яких відмін­ною сигнальною ознакою виступає неосновна ознака (наприклад, тривалість світлових сигналів або їхнє місце в ряду...). У деяких учнів перших-третіх класів допоміжної школи такі диференціації взагалі не вда­ється виробити. В тих випадках, коли вони все ж таки утворюються, то виявляються нестійкими, лег­ко розгальмовуються... Причиною труднощів вироб­лення складних диференціацій у дітей-олігофренів виступає ослаблення активного внутрішнього галь­мування. Разом з тим легке розгальмовування дифе­ренціацій, особливо під впливом сторонніх подраз­ників, свідчить про прояв сильного зовнішнього, па­сивного гальмування. Сильне зовнішнє гальмування лежить в основі відволікання дітей-олігофренів...

Ряд своєрідних особливостей психіки дітей-олігофренів визначається патологічною інертністю нервових процесів... Вона проявляється у вигляді рухових персеверадій, а також в труднощах пере­ключення з одного виду рухів на інший. Так, на по­чатку вироблення умовної реакції (стискання кистю руки гумового балона) у відповідь на який-небудь сигнал рухи стискання у розумово відсталих вияв­ляються незвично тривалішими порівняно з тим, що спостерігаються у нормальних дітей... Це пов'язано з інертністю збудження при переключені від групи м'язів-згиначів кисті руки до групи розгиначів.

Інертність нервових процесів проявляється та­кож у вигляді зайвих рухових реакцій персеверативного характеру...

Проте значно більшу роль у своєрідності психіки розумово відсталих дітей грають прояви інертності тимчасових зв'язків взагалі... Умовні зв'язки у дітей-олігофренів часто перетворюються на інертні стереоти­пи, набувають "застійного" характеру. Особливо силь­но проявляється інертність зміцнених словесних зв'язків. Ця інертність негативно позначається на процесі утворення нових, особливо складних умов­них зв'язків, найбільше ускладнюючи їх вербаліза-цію, тобто словесне узагальнення і висловлювання...

...В експериментальних умовах така інертність проявляється особливо сильно при формуванні тимча­сових зв'язків, що містять складні диференціації, якщо їх формують після того, як були утворені простіші умовні зв'язки. В цих випадках нові зв'язки залишаю­ться різко сповільненими, але вже будучи виробленими, тобто, коли діти вже правильно діють у відповідності до сигналів, ці умовні реакції і диференціації вербалі-зуються неадекватно. Замість адекватного словесного звіту діти відтворюють вербальні стереотипи, що скла­лись при утворенні попередніх простіших зв'язків... Ра­зом з тим, якщо такі відносно складні зв'язки формую­ться не після простих, а перед ними..., то вони можуть бути виробленими значно швидше...

Така інертність умовних зв'язків лежить в осно­ві труднощів переключення, переходу від однієї дія­льності до іншої...

...В процесі навчання і розвитку дітей-олігофренів особливості нейродинаміки значно змінюються. Хоча основні показники вищої нервової діяльності і не дося­гають вікової норми, проте вони значно покращуються. У дітей-олігофренів старшого шкільного віку значно зростає сила нервових процесів — збудження і гальму­вання, завдяки чому значно розширюються можливості утворення нових зв'язків, стає можливим вироблення складніших диференціацій, [прискорюється] угворення умовних зв'язків... Покращується концентрація нерво­вих процесів, в зв'язку з чим [звужується] ... генералі­зація подразників, стає стійкішим орієнтовний рефлекс. ...Це сприяє більш повноцінній взаємодії першої та дру­гої сигнальних систем. Завдяки цьому стає можливим адекватне словесне узагальнення, [адекватна вербаліза-ція вироблених умовних зв'язків і диференціацій]... Значно зростає стійкість слідів нервових процесів у ко­рі головного мозку...

Розділ II

СПРИЙМАННЯ РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ШКОЛЯРІВ

Огляд оточуючого

Уповільненість сприймання предметів і її значення для огляду

...Дослідження показали, що в учнів першого класу допоміжної школи процес сприймання прохо­дить значно повільніше, ніж у нормальних школя­рів... При короткочасних, тривалістю в 22 мілісекунди, демонстраціях зображень знайомих предметів дорослі впізнавали правильно 72% предметів, нор­мальні діти — 57%, розумово відсталі — не впізнава­ли правильно жодного. При збільшенні часу демонс­трації до 42 мілісекунд дорослі впізнавали всі пред­мети, нормальні першокласники — 95%, розумово відсталі першокласники — лише 55%.

Очевидно більша тривалість сприймання пред­мета розумово відсталими школярами відбувається за рахунок уповільненості процесів аналізу та синте­зу в ... корі головного мозку... Зниження рухливості кіркових процесів, яке проявляється в уповільненос­ті сприймання у розумово відсталих першокласни­ків, повинно буди визнано патологічним.

Учень першого класу допоміжної школи..., огля­даючи обстановку, сприймає менше об'єктів, [ніж його нормальний ровесник]...

Вузькість сприймання

...Порівняно з нормальними дітьми розумово відсталі сприймають чітко в кожний даний момент значно меншу кількість об'єктів...

Недиференційованість відчуттів у першо­класників і її значення при огляді дійсності

...Пошкодження кори головного мозку у олігоф­ренів обумовлює зниження тонкості аналізу. Гостро­та зору, а також розрізнення кольорів у них значно нижчі, ніж у нормальних дітей... [Діти-олігофрени] не відділяють об'єкти, які мало відрізняються за ко­льором... Низька гострота зору в свою чергу є пере­шкодою для виділення малих за величиною об'єктів. З тієї ж причини два або декілька сусідніх предмети

не сприймаються окремо… М.М.Нудельман (1953)пропонував учням допоміжної школи розглянути і опи­сати сприйнятий через вікно міський пейзаж... Першо­класники, відмічаючи великі і найближчі об'єкти, про­пускали малі і ті, що нечітко виділяються. Багатопред­метна ділянка дійсності виявляється у сприйманні ро­зумово відсталої дитини... "малопредметною"...

...Внаслідок слабкості зорового аналізу розумово відсталі першокласники досягають чіткого бачення контуру тільки в найсприятливіших умовах сприй­мання; ... при віддаленості, при недостатньому освіт­ленні контури виявляються розмитими..., форма предмету сприймається спрощено. Наприклад, діти не розрізняють зубів пилки і бачать її рівною...

Виникнення зв'язку між об'єктами при огляді

...Якщо нормальні школярі після показу карток з зображенням в одному випадку крапками, в друго­му — лініями, в третьому — предметами, не лише відмічали їх наявність, але і говорили про їхнє розташування один щодо одного і навіть замальовували це розташування на папері, то розумово відсталі розповідали, які об'єкти вони бачили, проте ні зо­бразити, ні показати, ні розповісти, в яких саме зв'язках знаходились об'єкти, не могли або робили це вкрай спрощено...

Досліди, в яких учням допоміжної і масової шкіл показували протягом короткого проміжку часу прості фігури, утворені з окремих крапок..., виявили, що ... [на відміну від нормальних] розумово відсталі діти не бачили складних спеціальних зв'язків, що об'єднували елементи в одне ціле, а сприймали лише окремі елементи.

... Учні допоміжної школи потребують більше часу для сприймання сукупності елементів...

... Надзвичайно важко сприймаються зв'язки між об'єктами периферичним зором... Те, що нор­мальні діти бачать разом одразу, олігофрени сприй­мають послідовно..., а це несприятлива для встанов­лення зв'язків умова...

... Чуттєве відтворення ділянки дійсності, що виникає у розумово відсталого першокласника в ре­зультаті огляду, виявляється спрощеним, предмети об'єднуються дуже простими зв'язками... (наприклад, "було те і те")...

... [Першокласники допоміжної школи] важко орієнтуються в шкільному приміщенні, часто поми­ляються відшукуючи двері свого класу, своє місце в класі... Недоліки орієнтування обумовлені тут знач­ною мірою недосконалістю огляду.

Розвиток сприймання в учнів перших трьох класів допоміжної школи

За три роки перебування у допоміжній школі процес сприймання у дітей прискорюється...

[За даними К.І.Вересотської (1940)]... якщо першокласники при демонстрації кожного об'єкта протягом 22 мілісекунд не сприймають правильно жодного, то третьокласники сприймають 27% пред'я­влених предметів; при демонстрації тривалістю 27 мілісекунд першокласники сприймають 7% предме­тів, а третьокласники — 57%.

Разом з тим... швидкість сприймання залежить від складності... об'єкта. За три роки шкільного на­вчання у дітей значно прискорюється процес сприй­мання простих предметів і набагато менше приско­рюється сприймання складніших об'єктів... Відносно прості об'єкти хоч і впізнаються вірно, сприймають­ся без тонкого аналізу окремих частин і властивос­тей, тобто недостатньо диференційовано; ... через не­досконалість аналізу порівняно складні об'єкти сприймаються спрощено і впізнаються неправильно, як менш складні...

... В процесі навчання розширюється зона ясно­го бачення... Цьому сприяє висока осмисленість сприймання...

Дослідження показали, що протягом перших трьох років навчання... сприймання розумово від­сталих дітей розвивається в усіх без винятку напря­мках. Покращується розрізнення кольорів, сприй­мання робиться не таким звуженим, зв'язки, що ви­никають в процесі сприймання стають багатшими і складнішими..., підвищується якість огляду...

Про впізнавання

Особливості впізнавання предметів

... Загальне впізнавання предметів, що спираєть­ся на значні відмінності між ними, є простішим, і тому доступнішим для розумово відсталих дітей, ніж специфічне впізнавання.

Проте у розвитку розумово відсталих дітей і за­гальне впізнавання має свої особливості... Предмети різного роду розпізнаються ними як однорідні. [На­приклад, білку впізнають як кицьку, компас — як годинник]... В якості певного знайомого предмета розумово відсталими впізнається надмірно широке коло предметів (О.М.Кудрявцева, 1954)...

...Відмінності між об'єктами — подразниками по­винні бути дуже значними для того, щоб могли поро­джувати контрастний ефект у розумово відсталих шко­лярів (О.А.Герсамія, 1962)... [Разом з тим] при відносно малих відмінностях між об'єктами посилення мотивації діяльності позитивно впливає на розрізнення...

Розумово відсталі діти об'єднували геометричні фігури різного виду (прямокутники і квадрати) зна­чно частіше, ніж фігури різного роду (чотирикут­ники і трикутники)...

Таким чином, ... розумово відсталі відносять до певного виду більш широке коло предметів, ніж нормальні діти...

В одному з проведених дослідів М.М.Нудельман показав розумово відсталим і нормальним першоклас­никам... зображення добре відомих предметів... Потім діти знаходили ці предмети в ряду зображених, де були тотожні, подібні і відмінні заданим предмети.

... Розумово відсталі діти значно частіше впізна­вали об'єкти помилково і робили при цьому більш грубі помилки, ніж нормальні діти. Коло об'єктів, що визнавались тотожними кожному зразку, було ширше, ніж у нормальних дітей... Інакше кажучи, при впізнаванні предметів розумово відсталі діти не помічають дрібних відмінностей і визнають тотож­ними такі об'єкти, які нормальна дитина вважає ли­ше подібними.

Таким чином, ... впізнавання об'єктів розумово відсталими має своєрідні риси, які проявляються і при впізнаванні загального і при впізнаванні індиві­дуального в предметі. Чим більші до розумово від­сталих дітей вимоги, щодо специфічності впізнаван­ня, тим вони діють менш досконало.

У роботі К.І.Вересотської (1940) розумово від­сталим і нормальним дітям показували 12 предметів, кожен з них демонструвався багато разів аж до пов­ного впізнавання, при цьому тривалість показу кож­ного разу зростала. При повторних показах образ об'єкта змінювався..., збагачувався деталями, ставав більш чітким. Це, природно, викликало зміни впіз­навання як у нормальних, так і у розумово відсталих першокласників. Проте виявилось, що ці уточнюючі зміни у впізнаванні об'єкта у розумово відсталих відбувались втричі рідше, ніж у нормальних: у сере­дньому не через два покази, а через шість.

... Проводилось спостереження за тим, як пер­шокласники масової та допоміжної шкіл... впізнають ряд малюнків, що зображують один і той же предмет з різним ступенем завершеності (їм показували ку, при цьому на першій картці була зображена лише спина, на другій додавався хвіст, на наступні черевце, далі — лапи і т.д.)... Нормальні діти кожного разу по-новому і більш правильно впізнавали об'єкт. Розумово відсталі діти, навпаки, впізнавали однаково значну кількість зображень, різних своєю деталізацією.

Спостереження свідчать про те, що хоча р мово відсталі діти бачать зміни образу об'єкта і відмічають їх, це не призводить до змін у впізнаванні…

Предметний світ відображається у свідомості розумово відсталого першокласника менш диференційовано ніж у свідомості першокласника масової школи. Це проявляється в менш диференційованому сприйманні та впізнаванні предметів дітьми-олігофренами. Різнорідні об'єкти впізнаються ними як одне ні. Об'єкти одного роду здаються розумово відсталій, дитині часто менш різноманітними... Об'єкти, які і нормальні діти відносять до різних видів, виявляються розумово відсталих одновидовими. В середині вид групи вони вбачають менше різновидностей предметів. Відносно менша диференційованість сприймання предметів виступає характерною особливістю відображення дійсності при дитячому слабоумстві.

... Розумова відсталість виражається в слабкості впізнавання загального, особливого та індивідуального в предметі... Дослідження О.М.Кудрявці (1961) свідчать, що нормальні та розумово відсталі діти, [впізнаючи предмет], починають з називання загального в предметі: "Це олівець"... Але далі спостерігаються відмінності у відповідях дітей. Нормальні першокласники повідомляють про загальні властивості предмета, відмічають його особливою інколи вказують і на своєрідні ознаки. Першокласники допоміжної школи задовільняються загальним позначенням... Їх необхідно спонукати... до того, і предмет був осмислений більш детально. Проте цьому випадку їхні висловлювання відносяться лі до самих загальних властивостей предмета... Учні допоміжної школи часто задовольняються впізнанням загального в предметі, не сприймаючи в ньому нічого особливого. Вони відмічають лише загал постійні ознаки предмета... Нормальні діти, навпаки, згадують про загальні властивості лише мимохідь про щось само собою зрозуміле і вбачають головне завдання у виділенні особливих властивостей і частин. Тому в тих випадках, коли першокласник допоміжної школи правильно впізнає предмет, вчителю треба мати на увазі, що це впізнання часто може бути недостатньо конкретним.