- •1. Поняття, закономірності виникнення та розвитку міжнародних економічних організацій.
- •2.Критерії визначення міжнародних економічних організацій.
- •3. Класифікація міжнародних економічних організацій
- •4. Сутність та види міжнародних організацій: загальна характеристика.
- •5. Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (проон).
- •8. Інституціональні засади діяльності продовольчої і сільськогосподарської організації оон (фао).
- •9. Основні напрямки діяльності міжнародного фонду сільскогосподарського розвитку (мфср).
- •10. Міжнародна морська організація
- •11. Міжнародна організація цивільної авіації (ікао).
- •12. Всесвітня організація з туризму (вот).
- •13. Організаційна структура Організації економічного співробітництва і розвитку (оеср).
- •14. Офіційна мета та основні напрямки діяльності (оеср).
- •Спеціалізовані комітети та агентства (оеср).
- •Місце та роль «групи семи» в структурі (оеср).
- •17. Роль міжнародних державних організацій в розвитку світогосподарських зв’язків
- •18. Організаційна структура міжнародних недержавних організацій
- •19. Основні форми діяльності міжнародних недержавних організацій
- •Консультативні зв’язки міжнародних недержавних організацій з міждержавними економічними організаціями.
- •Регіональні недержавні організації.
- •22. Міжнародна торгова палата в системі координації міжнародних економічних відносин..
- •23. Міжнародні економічні організації системи оон.
- •24. Регіональні комісії та постійні комітети оон Регіональні комісії
- •Постійні комітети оон
- •25. Система міжнародних організацій з регулювання світової торгівлі.
- •26. Світова організація торгівлі (сот) та її організаційна структура
- •27. Порядок приєднання до системи гатт/сот
- •28. Основні принципи діяльності сот
- •31. Основні напрямки діяльності юнктад
- •Міжнародний торговий центр юнктад/сот
- •Механізм регулювання світових товарних ринків
- •Класифікація міжнародних організацій з регулювання товарних ринків
- •Загальна характеристика Світового банку
- •36. Мета створення та основні напрямки діяльності Міжнародного банку реконструкції і розвитку (мбрр).
- •37. Міжнародна асоціація розвитку (мар)
- •38. Міжнародна фінансова корпорація
- •39. Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (багі)
- •40. Мета створення, напрямки діяльності та механізм кредитування Міжнародного Валютного фонду (мвф).
- •41. Джерела фінансування мвф.
- •42.Критерії взаємовідносин мвф з країнами з перехідною економікою
- •43.Банк міжнародних розрахунків
- •44.Регіональні банки і фонди розвитку
- •45.Передумови та доцільність вступу України до сот.
- •46.Співробітництво України з Міжнародним валютним фондом.
- •47. Особливості взаємовідносин України з Світовим банком.
- •48. Засади співробітництва між Україною і Європейським банком реконструкції і розвитку (ебрр).
14. Офіційна мета та основні напрямки діяльності (оеср).
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) була створена на базі Європейської організації економічного співробітництва, заснованої для управління допомогою з боку США та Канади в рамках Плану Маршала по реконструкції Європи після Другої Світової війни.
Починаючи з 1961 року, моменту свого створення, ОЕСР ставить за мету посилювати економіку країн-членів, щоб зробити її більш ефективною, просувати ринкову економіку, розвивати вільні обміни, сприяти зростанню як індустріально розвинутим країнам, так і тим, що розвиваються.
Основними напрямами діяльності ОЕСР є:
• сприяння ефективному використанню економічних і фінансових ресурсів, дослідженням і професійній підготовці в галузі науки і техніки;
• проведення політики забезпечення економічного зростання, а також внутрішньої і зовнішньої фінансової стабільності;
• зменшення або усунення перешкод на шляху обміну товарами, послугами, а також поточних платежів, подальша лібералізація руху капіталів;
• сприяння розвитку країн, що розвиваються.
ОЕСР не надає фінансування. Організація є місцем вивчення та дискусій і здійснює пошуки та аналіз, які допомагають урядам визначити стратегію виходу на формальні угоди між країнами-членами і які будуть реалізовуватися національними інституціями чи в інших міжнародних домовленостях. Ця часто непомітна робота, на думку країн-членів ОЕСР, є основною і дуже ефективною, оскільки, починаючи зі збору та аналізу даних і до колективної дискусії щодо політики, яка проводиться. Взаємне вивчення урядами, багатостороннє спостереження та здійснення відповідного тиску (погоджуйтеся чи реформуйтеся) є найефективнішими засобами ОЕСР.
Визначаючи перешкоди на шляху ефективності, зростання та інновацій, ОЕСР часто спонукає уряди приймати складні політичні рішення з тим, щоб підвищити ефективність їх економік.
Дискусії, які іноді виникають в надрах самої ОЕСР, приводять до угод між урядами щодо застосування єдиних «правил гри» в питаннях міжнародного співробітництва. Ці дискусії можуть також виливатися або у формальні угоди, наприклад, щодо боротьби з корупцією, експортних кредитів, руху капіталів, прямих іноземних інвестицій, або у норми та моделі міжнародної фіскальної політики чи рекомендації та директиви щодо захисту навколишнього середовища.
Спеціалізовані комітети та агентства (оеср).
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) була створена на базі Європейської організації економічного співробітництва, заснованої для управління допомогою з боку США та Канади в рамках Плану Маршала по реконструкції Європи після Другої Світової війни. Починаючи з 1961 року, моменту свого створення, ОЕСР ставить за мету посилювати економіку країн-членів, щоб зробити її більш ефективною, просувати ринкову економіку, розвивати вільні обміни, сприяти зростанню як індустріально розвинутим країнам, так і тим, що розвиваються.
Функціональними структурними підрозділами ОЕСР є комітети, до складу яких у якості експертів входять представники галузевих міністерств та відомств держав-членів, а також не членів організації. До складу ОЕСР входить понад 20 спеціалізованих комітетів: з економічної політики; економіки та розвитку; з руху капіталів; з торгівлі; фінансових ринків; податкової політики; політики щодо споживчого ринку міжнародних інвестицій та ін. Ці комітети визначають загальноекономічну політику країн-учасниць, здійснюють нагляд за їх економічним та фінансовим станом, готують річний економічний огляд по всіх країнах ОЕСР. У рамках комітетів створюються робочі групи зі спеціалізованих питань, наприклад, Робоча група з суднобудування, Робоча група з питань розвитку малого і середнього бізнесу та підприємництва.
У 2011 році антимонопольний комітет України набув статусу спостерігача в Комітеті з питань конкуренції ОЕСР.
Організаційно до ОЕСР входять також напівавтономні структури, зокрема, Міжнародне енергетичне агентство, Агентство ОЕСР з ядерної енергетики, Європейська конференція міністрів транспорту, Центр розвитку, Центр з питань досліджень та інновацій в галузі освіти, Клуб Саеля.
Автономним органом у межах ОЕСР є Міжнародне енергетичне агентство (MEA), створене в 1974 році, за участю всіх країн-учасниць ОЕСР, за винятком Ісландії та Мексики. Головними його цілями є: - співпраця з питань розвитку і застосування різних джерел енергії; - заходи з підвищення ефективності їх використання; - удосконалення системи подолання порушень у постачанні електроенергії, тощо. Агентство з ядерної енергії (АЯЕ), утворене в 1958 році за участю країн-учасниць ОЕСР, за винятком Нової Зеландії та Республіки Корея. Мета діяльності цієї організації - співпраця між урядами країн-учасниць у використанні ядерної енергії як безпечного, економічного джерела.
Клуб дю Саеля - агентство, створене для обміну ідеями і консультацій між країнами регіону Саель в Західній Африці і агентствами країн-членів ОЕСР, які займаються програмами надання допомоги зарубіжним державам.