
- •1. Поняття, закономірності виникнення та розвитку міжнародних економічних організацій.
- •2.Критерії визначення міжнародних економічних організацій.
- •3. Класифікація міжнародних економічних організацій
- •4. Сутність та види міжнародних організацій: загальна характеристика.
- •5. Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (проон).
- •8. Інституціональні засади діяльності продовольчої і сільськогосподарської організації оон (фао).
- •9. Основні напрямки діяльності міжнародного фонду сільскогосподарського розвитку (мфср).
- •10. Міжнародна морська організація
- •11. Міжнародна організація цивільної авіації (ікао).
- •12. Всесвітня організація з туризму (вот).
- •13. Організаційна структура Організації економічного співробітництва і розвитку (оеср).
- •14. Офіційна мета та основні напрямки діяльності (оеср).
- •Спеціалізовані комітети та агентства (оеср).
- •Місце та роль «групи семи» в структурі (оеср).
- •17. Роль міжнародних державних організацій в розвитку світогосподарських зв’язків
- •18. Організаційна структура міжнародних недержавних організацій
- •19. Основні форми діяльності міжнародних недержавних організацій
- •Консультативні зв’язки міжнародних недержавних організацій з міждержавними економічними організаціями.
- •Регіональні недержавні організації.
- •22. Міжнародна торгова палата в системі координації міжнародних економічних відносин..
- •23. Міжнародні економічні організації системи оон.
- •24. Регіональні комісії та постійні комітети оон Регіональні комісії
- •Постійні комітети оон
- •25. Система міжнародних організацій з регулювання світової торгівлі.
- •26. Світова організація торгівлі (сот) та її організаційна структура
- •27. Порядок приєднання до системи гатт/сот
- •28. Основні принципи діяльності сот
- •31. Основні напрямки діяльності юнктад
- •Міжнародний торговий центр юнктад/сот
- •Механізм регулювання світових товарних ринків
- •Класифікація міжнародних організацій з регулювання товарних ринків
- •Загальна характеристика Світового банку
- •36. Мета створення та основні напрямки діяльності Міжнародного банку реконструкції і розвитку (мбрр).
- •37. Міжнародна асоціація розвитку (мар)
- •38. Міжнародна фінансова корпорація
- •39. Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (багі)
- •40. Мета створення, напрямки діяльності та механізм кредитування Міжнародного Валютного фонду (мвф).
- •41. Джерела фінансування мвф.
- •42.Критерії взаємовідносин мвф з країнами з перехідною економікою
- •43.Банк міжнародних розрахунків
- •44.Регіональні банки і фонди розвитку
- •45.Передумови та доцільність вступу України до сот.
- •46.Співробітництво України з Міжнародним валютним фондом.
- •47. Особливості взаємовідносин України з Світовим банком.
- •48. Засади співробітництва між Україною і Європейським банком реконструкції і розвитку (ебрр).
5. Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (проон).
Програма була створена рішенням Генеральної Асамблеї ООН в 1965 р., її діяльність фінансується з добровільних внесків держав, тому зберігається їхній контроль над фінансуванням операцій. Це впливова міжнародна організація, що має численний апарат фахівців. Її штаб-квартира розташован у Нью-Йорку. У більш ніж 100 країнах миру вона має свої постійні представництва. Діяльність ПРООН у цей час ведеться майже у всіх країнах, що розвиваються. Її направляє Рада керуючих, у який входять представники близько 50 держав, що обираються ЭКОСОС строком на три роки. Головними критеріями надання Допомоги по цій програмі виступають такі ключові показники, як чисельність населення й обсяг ВВП розраховуючи на душу населення країни-одержувача допомоги. Допомога надається по п'ятирічних орієнтовних завданнях по конкретних проектах в основному в трьох формах: напрямок фахівців, доставка встаткування й підготовка національних кадрів. Частка фінансування ПРООН становить від 50 до 100%, залежно від рівня розвитку країни. Сильні зв'язки ПРООН з Міжнародним банком реконструкції й розвитку, з яким вона координує свою діяльність. Орієнтація ПРООН чітко проглядається в тім обставині, що більшість її програм у країнах, що розвиваються, майже завжди виявляється під контролем західних фірм. У веденні Ради керуючих ЦРООН діють кілька автономних добровільних фондів допомоги; найбільш великий з них - це фонд ООН в області народонаселення (ЮНФПА).
6. Мета і напрям діяльності Організації Об’єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО). Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку, ЮНІДО— спеціальна установа ООН, створена у 1966 р., мета якого полягає у сприянні промисловому розвитку та прискореній індустріалізації країн, що розвиваються шляхом мобілізації національних і міжнародних ресурсів. Цілями ЮНІДО є: сприяння промисловому розвитку і співробітництву на глобальному, регіональному, національному і галузевому рівнях; сприяння індустріалізації країн, що розвиваються, в тому числі в галузі розробки природних ресурсів і розвитку інфраструктури; надання допомоги країнам з перехідною економікою і країнам, що розвиваються, в реструктуризації і приватизації в промисловості; надання технічної допомоги. ЮНІДО сприяє налагодженню і зміцненню контактів між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються, заохочує діяльність, яка сприяє залученню інвестицій, підтримуючи процес передачі технології країнам, що розвиваються, і обміну технологіями. В рамках ЮНІДО створено Банк промислової і технологічної інформації по проектах, який може надавати необхідну країнам інформацію на їхній запит. Головними органами ЮНІДО є:
1. Генеральна конференція, яка проводиться один раз на два роки і визначає принципи і політику діяльності ЮНІДО, затверджує бюджет, здійснює контроль за використанням фінансових ресурсів;
2. Рада з промислового розвитку (РПР), що складається з 53 членів ЮНІДО (33 - представники країн, що розвиваються, 15 — від розвинутих країн, 5 — від країн з перехідною економікою), яка розробляє принципи і політику ЮНІДО, розглядає і приймає програму діяльності Організації, обговорює питання координації діяльності системи ООН у галузі промислового розвитку, контролює ефективність використання ресурсів Організації, готує і подає на розгляд Генеральної Асамблеї ООН через ЕКОСОР щорічну доповідь про діяльність ЮНІДО; 3. Секретаріат; 4. Представництва ЮНІДО на місцях.
Допоміжними органами ЮНІДО є Комітет з програм і бюджету в складі 27 членів і технічні комітети.
До складу ЮНІДО входять 168 держав. Україна також є членом цієї організації з 1985 р. Штаб-квартиру ЮНІДО розміщено у Відні (Австрія).
7. Мета створення і особливості діяльності Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ). МАГАТЕ є провідним світовим міжнародним урядовим форумом науково-технічної співпраці в області мирного використання ядерної технології. Статут Міжнародної агенції з атомної енергії (МАГАТЕ) ухвалили 26 жовтня 1956 року на міжнародній конференції, яку проводили в штаб-квартирі ООН. Агентство почало існувати у Відні з 29 липня 1957 року. 14 листопада 1957 року Генеральна Асамблея ухвалила угоду щодо відносин між МАГАТЕ і ООН. Згідно з Статутом двома основними цілями діяльності є контроль за мирним використанням атомної енергії і забезпечення того, що допомогу М не буде використано у військових цілях. МАГАТЕ надає поради і практичну допомогу урядам різних країн щодо здійснення програм використання атомної енергії. Головна ціль цих програм — сприяти передачі навичок і знань для того, щоб країни могли здійснювати атомні програми ефективніше і безпечніше. Агентство пропонує радників й обладнання, навчає спеціалістів. М збирає інформацію стосовно кожного аспекту ядерних технологій і поширює її за допомогою своєї Міжнародної ядерної інформаційної системи у Відні. Найважливіший напрям діяльності М-забезпечення нерозповсюдження ядерної зброї, на МАГАТЕ покладена перевірка виконання зобов'язань його учасників. Контрольні функції Агентства — так звані гарантії — мають за мету не допустити в країнах, що не володіють ядерною зброєю, переключення атомної енергії з мирного застосування на створення ядерної зброї. Контроль М розповсюджується на десятки країн світу, включаючи держави з розвиненою ядерною промисловістю. У добровільному порядку під гарантії Агентства поставили ядерні установки США, Великобританія, Франція, Китай, Росія. Гарантії М розповсюджуються також на 95% ядерних установок за межами п'яти вищеназваних держав. Досі діє 225 угод про гарантії з 141 державою. Керівними органами М є Генеральна конференція, Рада керівників, Секретаріат. Регулярний бюджет на 2010 рік становить € 315 400 000. Станом на 2010 року агенство нараховувало 151 країну учасницю. М і Мухаммед аль-Барадаї отримали Нобелівську премію миру у 2005 р. «За зусилля по запобіганню використання атомної енергії у військових цілях і з забезпечення її застосування в мирній справі в максимально безпечних умовах» .