1. Поняття, закономірності виникнення та розвитку міжнародних економічних організацій.

2. Критерії визначення міжнародних економічних організацій.

3. Класифікація міжнародних економічних організацій.

4. Сутність та види міжнародних організацій: загальна характеристика.

5. Програма розвитку Організації Об»єднаних Націй (ПРООН).

6. Мета і напрям діяльності Організації Об»єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО).

7. Мета створення і особливості діяльності Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ).

8. Інституціональні засади діяльності продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

9. Основні напрямки діяльності міжнародного фонду сільскогосподарського розвитку (МВСР).

10. Міжнародна морська організація (ММО).

11. Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО).

12. Всесвітня організація з туризму (ВОТ).

13. Організаційна структура Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР).

14. Офіційна мета та основні напрямки діяльності (ОЕСР).

15. Спеціалізовані комітети та агентства (ОЕСР).

16. Місце та роль «групи семи» в структурі (ОЕСР).

17. Роль міжнародних державних організацій в розвитку світогосподарських зв»язків.

18. Організаційна структура міжнародних недержавних організацій.

19. Основні форми діяльності міжнародних недержавних організацій.

20. Консультативні зв»язки міжнародних недержавних організацій з міждержавними економічними організаціями.

21. Регіональні недержавні організації.

22. Міжнародна торгова палата в системі координації міжнародних економічних відносин..

23. Міжнародні економічні організації системи ООН.

24. Регіональні комісії та постійні комітети ООН.

25. Система міжнародних організацій з регулювання світової торгівлі.

26. Світова організація торгівлі (СОТ) та її організаційна структура.

27. Порядок приєднання до системи ГАТТ/СОТ.

28. Основні принципи діяльності СОТ.

29. Оновні напрямки діяльності СОТ.

30. Конференція ООН з торгівлі й розвитку (ЮНКТАД).

31. Основні напрямки діяльності ЮНКТАД.

32. Міжнародний торговий цент ЮНКТАД/СОТ (МЦТ).

33. Механізм регулювання світових товарних ринків.

34. Класифікація міжнародних організацій з регулювання товарних ринків.

35. Загальна характеристика Світового банку.

36. Мета створення та основні напрямки діяльності Міжнародного банку реконструкції і розвитку (МБРР).

37. Міжнародна асоціація розвитку (МАР).

38. Міжнародна фінансова корпорація (МФК).

39. Багатостороннє агентство з інвестиційних гарантій (МІГА).

40. Мета створення, напрямки діяльності та механізм кредитування Міжнародного Валютного фонду (МВФ).

41. Джерела фінансуванн МВФ.

42. Критерії взаємовідносин МВФ з країнами з перехідною економікою.

43. Банк міжнародних розрахунків.

44. Регіональні банки і фонди розвитку.

45. Передумови та доцільність вступу України до СОТ.

46. Співробітництво України з Міжнародним валютним фондом.

47. Особливості взаємовідносин України з Світовим банком.

48. Засади співробітництва між Україною і Європейським банком реконструкції і розвитку (ЕБРР).

1. Поняття, закономірності виникнення та розвитку міжнародних економічних організацій.

Міжнародні економічні організації (МЕО) є різновидом міжнародних організацій і інституційними механізмами координації та регулювання співробітництва практично в усіх галузях міжнародних економічних відносин. Зазначена роль МЕО робить співробітництво з ними одним із головних чинників, який є об’єктивно необхідним для реалізації як завдання, встановленого в основних напрямах, так і економічного розвитку країни в цілому. Не мають самостійних економічних інтересів. їх діяльність не спрямовується на пряме одержання прибутків. Ці організації існують для того, щоб забезпечити розвиток економічного співробітництва держав. Один з ефективних шляхів побудови багатостороннього економічного співробітництва — створення міжнародних економічних організацій, покликаних сприяти укладенню багатосторонніх договорів, формуванню міжнародних механізмів з нагляду і контролю за їх виконанням, розробленню та встановленню норм, спрямованих на правове регулювання міжнародних економічних відносин, та ін. Перші міжнародні економічні організації (комісії, спілки, комітети, асоціації) виникли ще у XIX ст. Так, були створені комісії з питань експлуатації міжнародних річок, таких як Рейн (1814 р.) і Дунай (1856 р.), Всесвітня поштова спілка (1874 р.), Міжнародний комітет мір та ваг (1875 р.), Міжнародна асоціація залізничних конгресів (1885 р.) та ін.

Активно відбувався процес створення міжнародних організацій і після Другої світової війни, коли на Землі, поряд з капіталістичною, виникла соціалістична система. 24 жовтня 1945 р. була створена міжнародна, міждержавна організація — ООН.

2.Критерії визначення міжнародних економічних організацій.

Підходи до визначення поняття МО. Критерії віднесення орган. до категорії „міжнародна”

Стосовно сутності міжнародної організації існують два підходи: звужений (інституціональний) та розширений. Відповідно до першого трактування міжнародна організація — це стабільний інститут багатосторонніх міжнародних відносин, який створюється, щонайменше, трьома сторонами (державами) і має погоджені учасниками цілі, компетенцію та свої постійні органи, а також інші специфічні політико-організаційні норми (статут, процедура, членство, порядок прийняття рішень).

Належність до міжнародних організацій визначають такі критерії:

—об'єднання різнонаціональних сторін (держав, юридичних

та фізичних осіб);

— погоджені, спільні, постійні цілі;

—наявність міжнародного установчого документа;

—постійні організаційні інституції;

— політико-організаційні норми; .

— юридична рівність учасників;

— відповідність цілей створення та діяльності загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права.

При цьому всі міжнародні організації є різними, а елементами, що відрізняють одну від одної, є: сфера діяльності, цілі, характер компетенції, організаційна структура, членство, процедурні аспекти.

Відповідно до другого підходу міжнародна організація — це будь-яка група або асоціація, яка у своїй діяльності виходить за межі однієї країни і має постійну структуру органів. Таке розширене тлумачення припускає віднесення до міжнародних організацій транснаціональних корпорацій, так званих «революційних груп» і навіть кримінальних угруповань.