2. Відмінності мови Java від інших мов програмування

Мова Java – це об’єктно-орієнтована мова програмування, що веде свою історію від відомої мови C++. Але, на відміну від останньої, Java є мовою, що інтерпретується. Програми, написані на ній, здатні працювати в різних місцях мережі і не залежать від платформи, на якій виконуються написані на ній додатки. Java свідомо уникає арифметики з покажчиками й іншими ненадійними еле­ментами, якими буяє C++, тому, розробляючи на ній додатки, ми позбавляємося багатьох проблем, звичайних при створенні програмного забезпечення.

Для відлагодження програм мовою Java підійде будь-який з пакетів: Microsoft Visual J++, Symantec Cafe, Java Add-On зі складу Borland C++ 5.0 чи Sun Java WorkShop. У термінах мови Java маленький додаток, що вбудовується в сторінку Web, називається аплетом. Власне кажучи, створення аплетів – основне застосування для Java. Аплети здобули собі звання справжніх прикрас для Web. Аплет може бути і вікном анімації, і електронною таблицею, і усім, що тільки можна собі уявити.

3. Основні типи даних мови Java.

Можна було б очікувати, що в об’єктному світі Java всі типи даних належать деякому класу. Але розробники Java дещо відійшли від такого ортодоксального підходу і залишили майже незмінними стандартні типи даних мови C++, назвавши їх базовими. Інша категорія – об’єктні типи даних, до яких належать класи, масиви й інтерфейси. Звичайно, основну увагу ми будемо приділяти саме об’єктним типам, але перед усім коротко опишемо базові типи даних. Базові типи даних. Ідентифікатори мови Java повинні починатися з букви будь-якого регістра або символів "_" і "$". Далі можуть йти і цифри. Наприклад, _Java - правильний ідентифікатор, а 1_$ - ні. Коментарі. У стандарті мови Java існує три типи коментарів:/*Comment*/ //Comment /** Comment*/ Цифрові літерали схожі з аналогічними в мові C++. Правила для цілих чисел прості: якщо в цифри немає суфікса і префікса, то це десяткове число;у вісімкових числах перед цифрою стоїть нуль;для шістнадцяткових чисел префікс складається з нуля і букви X (0x чи 0X). при додаванні до цифри букви L числу присвоюється тип long (довге ціле).Числа із плаваючою крапкою. Для них передбачено два види описів: звичайне й експонентне. Цілочисельні типи. У мові Java з'явився новий 8-бітний тип byte. Тип int, на відміну від аналогічного в C++, має довжину 32 біти. А для 16-бітних чисел передбачений тип short. У відповідності з усіма цими змінами тип long збільшився, ставши 64-бітним. Класи. Говорячи про класи, необхідно ще раз пригадати один з трьох основних принципів ООП – успадкування. Використовуючи його, можна створити головний клас, який визначає властивості, спільні для набору елементів. В термінології Java клас, який успадковується, називається суперкласом (superclass). Клас, який виконує успадкування, називається підкласом (subclass). Тому підклас – це спеціалізована версія суперкласу.

Інтерфейси – це варіант множинного успадкування, яка є в C++, але відсутня в Java. Іншими словами, клас в Java не може успадкувати поведінку одразу кількох класів, але може реалізовувати одразу декілька інтерфейсів. Також клас може бути одночасно і нащадком одного класу, і реалізовувати один або кілька інтерфейсів.

В чому відмінність інтерфейсів від класів? Класи описують об’єкт, а інтерфейси визначають набір методів і констант, які реалізуються іншим об’єктом. Інтерфейси мають одне головне обмеження: вони можуть описувати абстрактні методи та поля final, але не можуть мати жодної реалізації цих методів. В прикладному відношенні інтерфейси дозволяють програмісту визначити деякі функціональні характеристики, не турбуючись про те, як потім ці характеристики будуть описані.

Наприклад, якщо деякий клас реалізує інтерфейс java.lang.Runnable він має містити метод run(). Тому java-машина може «всліпу» викликати метод run(), для будь якого Runnable-класу. Неважливо, які дії він при цьому виконує – важливо, що він є.