7.3. Дошлюбна чистота

Уже неодноразово було стверджено, що „стосунки статевої інтимности зарезервовані для подружжя, тому що тільки в ньому запевнюється бажаний Богом нерозривний зв’язок між єднальним і дітородним значенням статевости, яка встановлена для підтримування, зміцнення і вираження остаточної спільноти життя – «одне тіло»” (пор. Мт 19, 5)²⁸³. З цього випливає, що в дошлюбному періоді статеві стосунки нелегітимні і від них треба відмовитися (зберегти незайманість). Подружжя християн священне, і до нього слід ввійти чистими, тобто вільними від гріха (чистота серця, намірів, думок). Незайманість, чистота, цнотливість – попри все, що зараз на цю тему говорять у світі, – має велике значення і ціну, оскільки є справжнім приготуванням до того, аби бути цілісним даром любови в подружжі. Можливо, і через те зараз маємо такий занепад подружніх і сімейних цінностей, що люди так легко відмовляються від цієї чесноти, що якраз дозволяє зрозуміти власну статевість як покликання до любови та дарування життя, яка розвиває справжню зрілість особи і чинить її здатною шанувати і плекати «весільне значення» тіла.

7.3.1. Сучасна немодність чистоти

Сьогодні серед молоді багато застережень щодо передподружньої чистоти. Це не завжди виникає зі злої волі людини. Варто зауважити, що дуже часто причиною ранніх сексуальних контактів є суспільно-культурна ситуація, в якій виростають молоді люди. Існує низка мітичних переконань щодо статевих стосунків уже серед підлітків: усього треба спробувати, це дає кайф, відчуття дорослости, усі це роблять, статеві стосунки морально нейтральні тощо. Дуже часто молода людина копіює поведінку інших через набажання відрізнятися від своїх однолітків. Іншим фактом, який має вплив на молоду людину, є суспільство пермісивного типу, яке настільки еротизує середовище, що людина почувається наче під тиском сексу. Дехто твердить, що випадкові дошлюбні чи позашлюбні статеві стосунки є наслідком спонтанних почуттів і статевого потягу, яких людина не в силі опанувати, і для підтвердження прийнятности такої поведінки існують різні теорії²⁸⁴. Можливі наслідки дошлюбного співжиття: венеричні захворювання, психологічні рани, небажана вагітність.

Тут варто принаймні коротко проаналізувати два закиди супроти чистоти, які часто можна почути, і спробувати відповісти на них.

7.3.1.1. “Чистота неможлива”

Коли б це справді було саме зречення без жодного позитивного ставлення, а отже, без зв’язку з правдивою любов’ю, вона дійсно була б неможлива. Сексуальний потяг – це, без сумніву, величезна сила в людині, і тому над ним можна запанувати лише в ім’я цінности, в ім’я любови. Як любов без жертви є просто ілюзією, так жертва без любови є абсурдом. Завдяки любові стають легкими складні речі. Тим більше, коли ця любов є любов’ю – агапе, участю в одвічній любові Бога через Ісуса Христа.

З цього випливає богословський аргумент для підтвердження можливости чистоти. Бог не вимагає від людини неймовірного, чогось неможливого для виконання. Кожне завдання і заклик виростає з попереднього обдарування – із благодаті. Якщо Бог ставить людині заклик до чистоти, то робить це в контексті повернення до “початку”, до первинної невинности, і водночас людина мусить бути переконана, що чистота можлива.

До цього аргументу слід додати ще психологічний момент. Передовсім треба пам’ятати про потрійний вимір людської статевости, тому не ототожнювати її тільки з тілесним виміром. Коли людина про це пам’ятає, вона перестає абсолютизувати статевий потяг. Людина не приречена на реалізацію статевого потягу як на якийсь фатум – вона може ним відповідально керувати.

7.3.1.2. “Чистота шкідлива для психічної рівноваги людини”

Тут варто було б згадати все сказане вище про позитивне розуміння чистоти та її плоди для життя людини. Не може бути шкідливим для психічної рівноваги те, що дозволяє людині реалізувати її найглибше призначення і водночас її фундаментальне прагнення, тобто пережиття повної і відповідальної любови. Звичайно, людина ніколи в житті не зможе задовільнити всіх своїх прагнень, тим більше, що дуже часто, залежно від настрою, вони протилежні. Тому необхідно зробити свідомий вибір відповідно до єрархії цінностей для утримання життєвої рівноваги. У житті людини багато залежить від мотивів, заради яких вона щось робить або від чогось відмовляється, бо це дає силу досягти рівноваги, навіть якщо людина не має можливости реалізувати всі свої потреби. Тому дуже важливим є стосунок чистоти до ціложиттєвого покликання людини. Це дозволяє визначити конкретні завдання у цій сфері та віднайти фундамент системи мотивацій впорядкованого сексуального життя.

7.3.2. „Реабілітація” чистоти та аргументи “за”

Про «реабілітацію чистоти» писав К. Войтила в праці «Любов і відповідальність». Він звернув увагу на те, що «коли якусь чесноту шляхом ресентименту позбавили багатьох прав у людській душі, у волі і серці людини, то це сталося насамперед із цнотливістю. Супроти неї створено цілу аргументацію, аби показати, що вона не те що некорисна для людини, а, навпаки, – шкідлива для неї»²⁸⁵. Сьогодні більш ніж коли-небудь слід реабілітувати чесноту чистоти, тобто повернути їй належне місце в людській душі, для того щоб по-справжньому любити.

Сьогодні в США є багато програм, які спрямовані на те, аби вчити дітей стриманости, опанування статевого потягу, щоб передавати моральні цінності, вчити відповідальности. Суспільство змогло побачити, який плід принесли попередні програми, спрямовані на сексуальну свободу і вседозволеність, – величезне зростання вагітностей серед неповнолітніх. Аби така абстиненційна програма була ефективна, треба було ліквідувати суперечливу інформацію на тему стриманости. Щоб вплинути на поведінку молодої людини, не досить лише забороняти. Треба подати чіткі і зрозумілі аргументи “за” дошлюбну незайманість та чистоту.

Підлітки та молодь часто вдаються до сексуальних контактів не тому, що мають дуже сильний статевий потяг, а тому, що в них не задоволені емоційні потреби близькости. Фізична близькість обіцяє їм задовольнити цю потребу. Але наслідком таких стосунків є розчарування, внутрішня порожнеча, саморуйнування. Інші психологічні й емоційні наслідки доподружнього статевого співжиття: відчуття провини, страх, ненависть до себе, розчарування, духовне страждання, яке випливає з усвідомлення, що тебе використали, загальмування розвитку особистости та міжособових зв’язків. Підлітки використовують презервативи, які мають захистити їх від небажаної вагітности, проте ці засоби ніколи не захистять їхнього серця. Багато хто відкриває, що контрацепція жодним чином не захищає від емоційної прив’язаности. Досвід та емоції, які людина переживає в сексуальному акті, залишають тривалий слід у пам’яті. Спогади про сексуального партнера, обставини, почуття залишаються тривалий час (бо людська пам’ять – це не комп’ютерний диск, який можна сформатувати) і навіть посилюються, якщо стосунки розриваються.

Передподружній секс, в якому є стільки захоплення іншою особою, може створювати враження, що дівчина і хлопець прекрасно пізнали одне одного й насправді взаємно себе віддають. Насправді це не так. Найчастіше ці пари настільки поглинуті фізичними відчуттями, пов’язаними зі статевим актом, що інші аспекти їхнього зв’язку просто не мають змоги розвиватися. Буває, що сексуальна активність є спробою втечі від іншого роду взаємин. У такій ситуації під впливом емоційного і фізичного захоплення люди одружуються, хоча щойно пізніше виявляється безвідповідальність одного з них або обох, духовна порожнеча, брак глибокого взаєморозуміння.

Якщо молоді люди не одружуються, то після розриву цих стосунків вони дуже страждають і, щоб заглушити біль, розпочинають нові стосунки. Кожен розрив таких стосунків і кожні нові, які знову розриваються, послаблюють людську здатність створити тривалі й міцні взаємини. Дехто боїться, що в наступному зв’язку знову буде зранений, тому надягає “маску” або не входить у нього цілковито. Такі люди просто не спроможні комусь довіритися, а секс стає хвилинною приємністю. Та коли двоє людей не в силі цілковито довіряти одне одному, то сексуальний акт втрачає своє суттєве значення, яке іноді важко віднайти навіть у подружжі, де чоловік і жінка бажають, аби сексуальному життю повернути належне місце.

Дехто розпочинає активне статеве життя через тиск середовища, вплив ЗМІ, розбиті сім’ї. Слід говорити, що дошлюбні стосунки мають руйнівний вплив на людське життя (згадаймо різні програми на тему наркоманії: успіх мали ті, які однозначно й послідовно вчили, що взагалі не потрібно приймати наркотиків).

Ефективна програма має подавати зрозумілі, конкретні вказівки. Молода людина потребує поради, допомоги у відкритті змісту, ким вона є і як має будувати правильні, добрі зв’язки з іншими людьми. Слід давати ці вказівки на зрозумілому рівні. Це нелегко. Набагато легше роздати молоді презервативи чи заохотити до використання інших контрацептивів, ніж вчити поваги до себе, належного ставлення до сексуальности, подружжя та сімейних цінностей²⁸⁶.

У згаданих програмах подають позитивні аргументи, які промовляють „за” дошлюбну незайманість. Це світські аргументи, які промовляють до кожної людини, незалежно від віровизнання.

28 позитивних аргументів “за” дошлюбну стриманість:

1. Захищає від страху, як і наслідків зараження хворобами, що передаються статевим шляхом.

2. Захищає від страху перед небажаною вагітністю.

3. Звільняє від загроз, що виникають внаслідок застосування різних методів контролювання народжуваности (внутрішньоматкові спіралі).

4. Звільняє від загрози постабортного синдрому.

5. Захищає від сексуальної залежности (коли сексуальна приємність стає самоціллю, людина починає бути залежною від неї).

6. Звільняє від примусового одруження.

7. Звільняє від необхідности постійно доводити, на що людина здатна.

8. Захищає від порівнянь після одруження.

9. Захищає найделікатніший статевий орган, яким є наш розум.

10. Захищає перед хибними почуттями.

11. Захищає від підтримування “поганих” зв’язків.

12. Захищає від прикрих пережиттів, пов’язаних із необхідністю віддавати дитину на всиновлення.

13. Дозволяє уникнути емоційних ран.

14. Створює підставу для довіри.

15. Дозволяє розвинути повагу до життя.

16. Дозволяє зосередитися на формулюванні та реалізації життєвих цілей.

17. Звільняє від почуття провини.

18. Дозволяє розвинути позбавлену егоїзму чутливість.

19. Покращує міжособове спілкування.

20. Дозволяє розвивати терпеливість і вміння панувати над собою.

21. Поглиблює особливий зв’язок, який існує тільки в подружжі.

22. Дозволяє сформувати позитивні принципи, які служать розвиткові стосунків.

23. Дає свободу і дозволяє радісно проживати життя.

24. Дає один із найбільших дарів правдивої любови – незайманість.

25. Збільшує почуття власної цінности.

26. Може бути доброю “перевіркою” для любови.

27. Допомагає стати винахідливим (різні способи вираження любови).

28. Це вияв сили характеру²⁸⁷.