1.2.1.3. Етичний ситуаціонізм

Втративши чітке розпізнання об’єктивного критерію добра, притлумивши в собі почуття вини і морального зла, підходячи конвенційно до правил моральної поведінки, людина змушена автономно й самовільно розв’язувати різні конфлікти, які приносить життя, керуючись при цьому сплетінням обставин і ситуаційних умов. Саме вони стають вирішальною нормою, вказують напрям дії і накладають обов’язок, вирішують моральні розв’язки, далекі від об’єктивних вимог морального порядку. Добром стає те, що людині hic et nunc відповідає, подобається, пасує. Очевидно, що за такого підходу виникає граничний моральний суб’єктивізм. Маємо тут справу з ситуативною етикою, деструктивну роль якої виявляє нам „Veritatis splendor”¹⁹.

1.2.1.4. Подвійні стандарти

Цей вияв моральної кризи стосується, зокрема, віруючих людей. Відомо, що віра в Бога має виявитися в конкретній поведінці, адже віра без вчинків мертва (пор. Як 2, 17). Проте багато з тих людей, які називають себе християнами і навіть досить регулярно відвідують церкву, не можуть сказати, що віра в Бога має визначальний вплив у їхньому житті. Тоді вони або Божі заповіді і вчення Церкви приймають вибірково, або живуть у внутрішньому роздвоєнні, тобто за подвійними стандартами, що означає: одні переконання і поведінка в церкві, інші – вдома і на роботі.

1.2.2. Здеформований погляд на статевість та її суть

Усі обговорені вище явища і тенденції мають своє віддзеркалення у погляді на статевість, а також на подружжя та сім’ю²⁰. Церква має знати ці людські проблеми, аби краще на них відповісти й відповідно спрямувати своє проповідування, тим більше, що вплив певних тенденцій і явищ, особливо через засоби масової інформації, ускладнює прийняття повного християнського заклику стосовно статевости, подружжя і сім’ї.

1.2.2.1. «Сексуальна революція» – пропаганда сексуальної свободи

У багатьох середовищах, навіть у тих, де люди виразно декларують свою належність до Церкви, можна зауважити пермісивні позиції в житті. «Сексуальна революція», яка відбулася в 60-х роках минулого століття в західних країнах, уже належить до історії. Однак основні її ідеї живуть до сьогодні, зокрема коли йдеться про те, аби в ім’я свободи відділити сексуальні стосунки від подружжя, а в самому подружжі – відділити їх від дітородження. Це стимул до розвитку контрацептивного виробництва, а надалі – збільшення кількості абортів. Маємо змогу також побачити наслідки „сексуальної революції”: це передусім втрата віковічних сімейних цінностей, а крім того – зовнішній, поверхневий, інколи жорстокий секс (порнографія, секс-шопи), який сучасна цивілізація приймає і пропагує (ЗМІ).

„Сексуальна революція” намагалася визволити жінку від дискримінаційних обмежень у статевих стосунках та від „тягаря материнства” (адже за наслідки переважно відповідальна жінка), даючи їй гормональні контрацептивні та абортивні препарати. Крайні феміністки боролися за жіночі права і свободу, обстоюючи також право на аборти. Як підсумок – криза і жіночости, і чоловічости, незрозуміння свого покликання бути чоловіком чи жінкою, зневіра в гармонійні стосунки між ними.

1.2.2.2. «Десакралізація» та комерціялізація статевости

Можна говорити про сучасну „десакралізацію” статевости. Йдеться не лише про те, що її відірвано від надприродного покликання людини і що багато хто вже не бачить у ній дару Творця. Статевість відірвано від інтегрального погляду на людську особу і зведено тільки і виключно до статевого потягу. Статевість стає в такому разі „товаром” для обміну між людьми.

Із цим пов'язане явище комерціялізації людської статевости. Створено потужну „промисловість” дозвілля, що приносить великі прибутки, метою яких є торгівля людською статевістю (людьми) на різний спосіб. Багато людей в такому підході до власної сексуальности вбачає шанс на вигідніше життя, більший заробіток або швидке кар’єрне зростання.

Треба зважити на те, що на молодих людей, які хочуть жити в чистоті і зберегти незайманість до шлюбу, очікують неабиякі труднощі. На кожному кроці не бракує сексуальних стимулів (наприклад, реклами різних предметів чи продуктів із сексуальним підтекстом). Зауважуємо надмір сексуальних стимулів, які нагромаджуються в людині і творять штучні потреби та нездійсненні сексуальні очікування. Із надміром таких стимулів підліток чи молода людина не завжди в силі впоратися. Наслідком є автоеротизм, який у наш час є більш інтенсивним та універсальним явищем, ніж раніше²¹.