Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
HKryshtal_skrypt_2009_vypr.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1.36 Mб
Скачать

6.6. Проблема розлучень. Сепарація

6.6.1. Причини розлучень

Нерідко трапляється, що ті, які одружувалися з любови й обіцяли вірність одне одному назавжди при свідках і перед вівтарем, – розходяться. Кожен розрив стосунків, тим більше таких близьких та інтимних, залишає рани в обох партнерів і тим більше травмує дітей, якщо вони вже є. Причини розлучень бувають різні. Тут неможливо їх проаналізувати, зрештою, ситуація кожного подружжя унікальна, і її треба б було розглядати індивідуально. Та попри все можна виділити декілька основних причин, які доводять до розриву між чоловіком і дружиною:

  • незрозуміння природи любови, як і самого подружжя;

  • помилкове сприйняття стану закоханости за любов, яка, по суті, вимагає жертви і ціложиттєвої праці заради коханої особи. Коли ж почуття згасають, люди стверджують, що між ними вже нічого немає;

  • короткий термін знайомства перед шлюбом, брак глибшого пізнання партнера;

  • поспішність одруження через неплановану вагітність;

  • особова незрілість обох партнерів або одного з них;

  • незнання принципів спілкування і невміння провадити подружній діялог;

  • професійна діяльність, яка забирає весь час і стає своєрідною формою втечі від домашніх клопотів та подружніх і батьківських обов’язків;

  • тривала розлука (з приводу виїзду на заробітки);

  • спільне проживання із сім’єю одного із членів подружжя і пов’язані з цим конфлікти;

  • зрада одного із членів подружжя273.

До причин морального і психологічного характеру треба додати ще культурний елемент, яким є сьогоднішня постмодерна ментальність. Вона виявляється в переконанні, що так, як не існує абсолютної правди, так само не існує непорушних, об’єктивних моральних засад. Добром стає те, що “для мене” є добре, і то добре “в цю мить”. Тоді маємо справу з моральним релятивізмом, ситуаційною етикою і відсутністю критеріїв моральної оцінки. Вся увага зосереджена на спонтанності та доброму самопочутті (наприклад, ми разом, бо нам так добре, але коли цей стан закінчиться і виникнуть проблеми, – ми розійдемося). Такій настанові сприяє толерантність суспільства стосовно розлучень, життя на віру, конкубінату. Згадана ментальність сприяє егоїстичній настанові у міжособових стосунках.

Державне законодавство передбачає розлучення у випадку, якщо чоловік і дружина прийняли таке рішення і воно підтверджене судовим шляхом. Однак Церква завжди навчала і навчає, що подружжя нерозривне. Кодекс Канонів Східних Церков говорить про те, що «Священний подружній вузол після довершення подружжя не може бути розв’язаним ніякою людською владою і з жодної причини, крім смерті»274. У Церкві немає розлучень, тому християни, які важно прийняли таїнство подружжя, навіть якщо розривають цивільний шлюб, залишаються зв’язані шлюбом перед Богом і Церквою. Вони не можуть прийняти таїнства шлюбу вдруге. Повторне цивільне одруження позбавляє можливости брати участь у таїнствах (Сповіді та Єврахистії). Це проблема т.зв. “несакраментальних подруж”.

У деяких випадках, коли на це є серйозні підстави та аргументовані свідчення, Церковний Суд може ствердити неважність встановленого шлюбу, тобто такого, що через певні перешкоди ніколи не існував.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]