- •4.3.2. Статевість як дар і завдання водночас
- •5. Жіночість і чоловічість: інтегральна концепція статевости
- •5.3.4. Сутність і сенс статевости
- •6. Подружжя
- •6.3.4.3. Подружня чесність
- •7. Приготування до подружжя
- •7.3.1. Сучасна немодність чистоти
- •8. Невпорядкованість і викривлення в сексуальній сфері
- •9. Статеве виховання
- •9.2.1. Позитивний та правдивий погляд на людську статевість
- •1. Статева і подружня етика та „знаки часу”
- •1.1. Значення людської статевости в індивідуальному та суспільному житті
- •1.1.1. Основні поняття
- •1.1.2. Три підходи до людської статевости
- •1.1.2.1. Біологічний редукціонізм
- •1.1.2.2. Суспільний конструктивізм
- •1.1.2.3. Персоналістичний підхід
- •1.2. Сучасний контекст для вивчення статевої та подружньої етики
- •1.2.1. Загальна криза у сфері моралі
- •Моральний пермісивізм
- •1.2.1.2. Розвиток релятивізму
- •1.2.1.3. Етичний ситуаціонізм
- •1.2.1.4. Подвійні стандарти
- •1.2.2. Здеформований погляд на статевість та її суть
- •1.2.2.1. «Сексуальна революція» – пропаганда сексуальної свободи
- •1.2.2.2. «Десакралізація» та комерціялізація статевости
- •1.2.2.3. Статевість як розважальна сфера
- •1.2.2.4. Мітологізація сексу
- •1.2.3. Причини здеформованого погляду на людську статевість
- •1.2.3.1. Хибне розуміння свободи
- •1.2.3.2. Брак доброго статевого виховання в сім’ї
- •1.3. Важливість християнської статевої та подружньої етики в контексті сучасної кризи подружжя та сім’ї
- •1.3. 1. Відкрити персоналістичний та етичний виміри статевости
- •1.3.2. Цілісність людської особи
- •2. Джерела християнської статевої і подружньої етики
- •2.1. Боже Об’явлення
- •2.1.1. Біблія – запрошення для людини
- •2.1.2. Віра в Боже Об’явлення та роздуми над вірою
- •2.2. Традиція і вчення Церкви
- •2.2.1. Традиція – живе вчення Церкви
- •2.2.3. Турбота Церкви про людину, подружжя та сім’ю
- •2.3. Природа людської особи (природний моральний закон)
- •2.3.2. Закон, записаний в серце людини
- •2.3.3. Пошана цінности особи як основна норма міжлюдських взаємин
- •3. Статева і подружня етика: короткий історичний екскурс
- •3.1. Статева і подружня етика в позахристиянських культурах та релігіях
- •3.1.1. Релігія і стать
- •3.1.2. Культи плідности в Єгипті, Вавилоні та Ханаані
- •3.1.2.1. Єгипет
- •3.1.2.2. Вавилон
- •3.1.2.3. Ханаан
- •3.2. Великі нехристиянські релігії
- •3.2.1. Іслам
- •3.2.2. Буддизм
- •3.3. Статева і подружня етика в Старому та Новому Завітах
- •3.3.1. Біблійні свідчення про поганські культи плідности
- •3.3.2. Біблійна концепція сексуальности
- •3.3.3. Основні норми старозавітної статевої та подружньої етики
- •3.3.3.1. Заборона перелюбу
- •3.3.3.2. Заборона розпусти
- •3.3.3.3. Нечистота в Старому Завіті
- •3.3.3.4. Заручини і весілля
- •3.3.4. Новий Завіт та вимоги Христа щодо подружжя
- •3.3.4.2. Блаженні чисті серцем
- •3.3.4.3. Цінність дівицтва і піднесення гідности жінки
- •3.3.4.4. Правила життя в посланнях св. Павла
- •3.4. Статева і подружня етика на початку християнства. Патристична доба
- •3.4.1. Поапостольські Отці та апологети
- •3.4.2. Східні Отці Церкви
- •3.4.4. Етичні вимоги до подружнього життя
- •3.5. Дальший розвиток статевої та подружньої етики
- •3.5.1. Онтологічно-сакраментальна парадигма (середньовіччя)
- •3.5.2. Юридично-моральна парадигма (Тридентський Собор)
- •3.5.4. Вчення Церкви про подружжя та сім’ю у хх сторіччі
- •4. Богословсько-антропологічні основи християнської статевої та подружньої етики
- •4.1. Богословський погляд на людину
- •4.1.1. Людина – духовно-тілесна єдність
- •4.1.3. Покликання до життя у спільноті
- •4.1.4. Дар свободи для того, щоб любити
- •4.1.5. Покликання до любови
- •4.1.6. Людина та її досвід гріха
- •4.1.7. Людська особа та її гідність у перспективі спасіння через Христа
- •4.2.1. Єдність двох перспектив у погляді на тілесність (творча і спасенна)
- •4.2.1.1. Тіло – первинне таїнство створення
- •4.2.1.2. Тіло для святости
- •4.2.1.3. Тіло Христа – джерело зцілення
- •4.2.1.4. Тіло не для розпусти, а для Господа
- •4.2.2. Вчення Католицької Церкви про тіло
- •4.2.2.1. Етичні вимоги ставлення до людського тіла
- •4.2.2.2. Статевість: чотири аспекти людської тілесности
- •4.2.2.2.1. Антропологічне значення тіла
- •4.2.2.2.2. Богословське значення тіла
- •4.2.2.2.3. Тіло – знак любови
- •4.2.2.2.4. Тіло – знак плідности
- •4.2.3. Хибні погляди на тілесність
- •4.2.3.1. Дуалізм
- •4.2.3.2.Матеріялізм
- •4.2.3.3. Наслідки дуалізму та матеріялізму
- •4.2.3.4. Сучасні вияви маніхейства
- •4.3. Передумови статевої та подружньої етики
- •4.3.1. Позитивний підхід до статевости
- •4.3.2. Статевість як дар і завдання водночас
- •5. Жіночість і чоловічість: інтегральна концепція статевости
- •5.1. Структура статевости
- •5.1.1. Біологічна основа статевої відмінности
- •5.1.1.1. Генетична стать
- •5.1.1.2. Гонадальна стать
- •5.1.1.3. Формування статевих шляхів та органів
- •5.1.1.4. Пубертатний період
- •5.1.2. Психологічний вимір статевости
- •5.1.2.1. Психологічний аспект статевого дозрівання
- •5.1.2.2. Психологічні прояви статевої відмінности
- •5.1.3. Духовний вимір статевости
- •5.1.4. Динамізм людської статевости
- •5.2. Статевість і любов
- •5.2.1. Різні види любови
- •5.2.2. Статевість – мова любови в подружжі
- •5.2.3. Хибні уявлення про любов
- •5.2.4. Етичний вимір любови
- •5.2.5. Виховання для любови
- •5.3.2. Інтимний характер стосунків чоловіка та жінки. Єдність і винятковість
- •5.3.4. Сутність і сенс статевости
- •6. Подружжя
- •6.1.1. Реалізація покликання до любови в подружжі
- •6.1.2. Особливості подружньої любови
- •6.1.3. Подвійна мета шлюбу: благо подругів і дітородження
- •6.2. Подружжя як таїнство
- •6.2.1. Християнське подружжя – образ стосунків між Христом і Церквою
- •6.2.2. Дійсний знак діла спасіння
- •6.2.3. Розвиток богослов’я таїнства подружжя
- •6.2.4. Екзистенційний вимір таїнства подружжя
- •6.3. Єдність і нерозривність подружжя – основні риси подружнього союзу
- •6.3.1. Подружня любов – джерело єдности і нерозривности
- •6.3.2. Єдність подружжя
- •6.3.3. Нерозривність подружжя
- •6.3.4. Основні обов’язки подругів: любов, вірність і подружня чесність
- •6.3.4.1. Відповідальність за розвиток любови в подружжі
- •6.3.4.2. Вірність у подружжі
- •6.3.4.3. Подружня чесність
- •6.4. Моральні аспекти подружнього єднання
- •6.4.1. Обов’язок статевих актів у подружжі
- •6.4.2. Суть і обставини подружного акту
- •6.4.3. Подружня чистота
- •6.4.4. Значення і місце сексуальної насолоди в подружньому житті
- •6.5. Моральні аспекти дітородження (прокреації)
- •6.5.1. Відповідальне батьківство і материнство
- •6.5.1.1 Належне розуміння відповідального батьківства
- •6.5.1.2. Відповідальність за потенційне та дійсне батьківство і материнство
- •6.5.1.3. Виховання дітей
- •6.5.2. Заперечення відповідального батьківства і материнства
- •6.5.2.1. Моральний вимір використання контрацепції в подружжі
- •6.5.2.1.1. Види контрацепції
- •6.5.2.1.2. Моральна оцінка контрацепції
- •6.5.2.1.3. Різниця між контрацепцією та мрп
- •6.5.2.2. Стерилізація
- •6.5.2.3. Аборт
- •6.5.2.4. Штучне запліднення
- •6.6. Проблема розлучень. Сепарація
- •6.6.1. Причини розлучень
- •6.6.2. Сепарація
- •7. Приготування до подружжя
- •7.1. Три етапи підготовки до подружнього життя
- •7.2. Покликання до чистоти
- •7.2.1. Біблійне розуміння чистоти
- •7.2.2. Чеснота чистоти (цнотливости)
- •7.3. Дошлюбна чистота
- •7.3.1. Сучасна немодність чистоти
- •7.3.3. Моральна оцінка дошлюбних статевих стосунків
- •7.3.4. Як зберегти дошлюбну чистоту?
- •8. Невпорядкованість і відхилення в сексуальній сфері
- •8.1. Критерії оцінок у сексуальній сфері
- •8.1.1. Психологічно-медичні критерії
- •8.1.2. Соціяльно-юридичні критерії
- •8.1.3. Моральні критерії
- •8.2.2. Класифікація 2 (і. Розен).
- •8.2.4. Класифікація 4 (відповідно до суттєвих аспектів людської статевости).
- •8.3. Сексуальні відхилення та їхні причини
- •8.4. Розгляд окремих проблем статевої етики
- •8.4.1. Мастурбація
- •8.4.1.1. Причини мастурбації (автоеротизму)
- •8.4.1.2. Наслідки мастурбації
- •8.4.1.3. Етична оцінка мастурбації
- •8.4.2. Петинг
- •8.4.2.2. Етична оцінка петингу
- •8.4.3. Гомосексуалізм
- •8.4.3.2. Причини гомосексуалізму
- •8.4.3.2.1. Біологічні передумови
- •8.4.3.2.2. Вплив середовища
- •8.4.3.2.3. Психодинамічні й особисті передумови
- •8.4.3.3. Моральна оцінка гомосексуалізму
- •8.4.3.4. Терапія гомосексуалізму
- •8.4.4. Транссексуалізм353
- •8.4.4.1. Проблема транссексуалізму та її ознаки
- •8.4.4.2. Етичний вимір хірургічної зміни статі
- •8.4.5. Порнографія
- •8.4.5.1. Наслідки порнографії
- •8.4.5.2. Моральна оцінка порнографії
- •9. Статеве виховання
- •9.1. Мета статевого виховання
- •9.2. Статеве виховання в сім’ї
- •9.2.1. Позитивний і правдивий погляд на людську статевість
- •9.2.2. Відколи починати статеве виховання і як його здійснювати?
- •9.2.3. Цілеспрямованість сексуальних зацікавлень
- •9.2.4. Виховання для любови
- •Бібліографія
- •Евдокимов п. Женщина и спасение мира. Минск 1999.
3.5. Дальший розвиток статевої та подружньої етики
3.5.1. Онтологічно-сакраментальна парадигма (середньовіччя)
Починаючи з VІІІ століття в Церкві особливу увагу починають приділяти звершенню подружжя і його канонічній вазі (дійсності). Це мало вплив на розуміння сутности подружжя, конститутивного елементу нерозривности подружжя та моменту його фактичного виникнення. В цьому контексті на особливу увагу заслуговує дискусія між Паризькою та Болонською школами. Паризька школа (наприклад, Петро Ломбард) приймала позицію, що конститутивний елемент подружжя – це подружня згода (прихильником такої думки був вже св. Августин, який підкреслював, що подружжя може існувати і без тілесного зв’язку, на основі самої лише згоди, як подружжя Пресвятої Діви Марії та Св. Йосифа). Отож, бачимо, що середньовіччя наново відкриває римське право, що його виразив Ульпініян: „Nuptias non concubitus sed consensus (vel affectus) facit”111. Болонська школа (наприклад, Роландо Бардінеллі) висловлювала думку про подружнє єднання як момент початку подружжя. Власне, в середньовіччі співіснують ці дві позиції: „matrimoniо (solo) rato” i „matrimonio rato e consumato”. Закінчив дискусію Бардінеллі: ставши папою (Олександр ІІІ): він визнає подружню згоду вирішальним фактором для укладення подружжя і водночас визнає можливість розірвати не доповнений статевим актом союз силою диспензи112.
Середньовіччя (зокрема ХІІІ сторіччя) становить важливий етап у розвитку богослов’я подружжя. У цей період формується ідея сакраментальности подружжя. Дискусія охоплює питання природи цього таїнства, матерії, форми та служителя. Таїнство подружжя є дієвим знаком благодаті. Ломбард і Бонавентура вважали, що благодать цього таїнства лікує пожадливість, яка є спокусою до невірности і гріха. Проте подальші дослідження, зокрема Альберта Великого й Томи Аквінського, приводили до твердження, що подружжя генерує благодать, яка робить людей здатними до вчинення добра: in ordine ad bonum113.
Ствердження сакраментальности подружжя є важливим моральним пунктом. Саме в середньовіччі юридично-моральні аспекти нерозривности подружжя та інші етичні аспекти подружнього життя отримують нову орієнтацію. Назагал подружня мораль дуже ригористична і сувора. Багато богословів цього часу вважали гріхом здійснення подружнього акту. Сферу тілесних стосунків вважали принизливою і такою, в якій людина легко допускається гріха. Тому в цій ділянці існувало багато обмежень і заборон.
Реакцією на ці течії було богослов’я Альберта Великого й Томи Аквінського, які представляють статеві подружні стосунки в позитивному світлі. Альберт Великий підкреслював природність і цнотливість сексуальности, подружніх стосунків і насолоди, яка супроводжує виконання природних функцій. Подружній акт є добрим і необхідним, і, крім наміру дітородження, в ньому наявне також сакраментальне значення114.
Тома Аквінський поділяв позитивний погляд на сексуальність. Він відкидає теорію про моральну недосконалість подружнього єднання. Відкидає також і тезу, що розмноження через статеве єднання є наслідком гріха Адама і Єви115. Питання статевої моралі св. Тома розглядає в контексті чесноти поміркованости. Тома Аквінський підкреслює два важливі аспекти подружнього життя: 1) приязнь (maxima amicitia) і 2) cуспільне благо (officium civilitatis), а отже, вагомість подружжя не лише в індивідуальному, але й суспільному аспектах.
Упродовж віків для вираження сутности подружжя використовували вчення про блага св. Августина (fides, proles, sacramentum). Згодом „категорію благ” доповнили „категорією цілей” подружжя. Саме в середньовіччі починають говорити про три цілі подружжя: дітородження і виховання дітей, remedio concupiscentiae (лік від пожадливости) і сакраментальне значення. Саме таке пояснення цілей знаходимо в Томи Аквінського. На перше місце в єрархії цілей подружжя він ставить плідність і виховання дітей. Цій меті, з огляду на вищість спільного блага, підпорядковується все інше. Це не означало нехтування партнерством у подружжі чи любов’ю його членів. Взаємна любов подругів зводиться до допоміжного чинника, який полегшує співжиття і гарантує тривалість сімейного середовища, необхідного до виховання дітей116.
Отож бачимо, що на цьому етапі подружжя стає по-особливому „церковною” дійсністю, і то з двох причин: з юридичного погляду, а також з погляду літургійного звершення. Відсутнє ще, правда, накладення юридичної формули для стверження важности подружжя: це буде випрацювано щойно після Тридентського собору. У складний період схоластики, а також у наступний період до складу понять про статевість входить ще один важливий чинник. Тоді в суспільстві виникає потреба започаткувати університети та розвивати науки. Оскільки для науки бракувало відповідних джерел, вчені зверталися до заново відкритої грецької філософії і грецьких природничих наук. Плоди, які з цього виникали, сьогодні нас просто дивують. Наприклад, зі старогрецької біології запозичено погляд, що в чоловічій спермі міститься людський зародок. Послідовно вважали, що мастурбація є вбивством людини в першій стадії життя і ставили її на рівні з абортами. Не меншим порушенням вважалися також поцілунки чи еротичні жести серед осіб, які не були пов’язані подружжям.
Коли на початку XVII сторіччя моральне богослов’я відокремилося від інших богословських наук, як реакція на загальний занепад звичаїв, розвивається ригористична система. Тоді домінує переконання, що стосовно шостої заповіді існують тільки важкі порушення. Статеве співжиття в подружжі виправдовували три мотиви: „подружній обов’язок”, що випливає з подружнього контракту, народження дітей та „небезпека нестриманості”. На основі цих трьох мотивів богослови базували моральність статевого акту. У деяких випадках були тенденції виправдовувати статевий акт єдиним мотивом – народженням дітей.