97. Соціальна спільність людей, об’єднаних спільною трудовою діяльністю в рамках певної організації для досягнення спільної мети та пов’язані між собою відносинами співробітництва – це:

1. Суб’єкт управління.

2. Об’єкт управління.

3. Соціальна група.

4. Трудовий колектив.

98. Які причини найчастіше призводять до виникнення неформальної групи?

1. Почуття причетності, потреба у допомозі.

2. Спільні інтереси.

3. Потреба в спілкуванні, симпатії, антипатії.

4. Всі перераховані причини.

99. На які типи поділяються формальні групи в організації?

1. Управлінська команда, оперативний персонал, робітники.

2. Групи керівників, робочі групи та комітети.

3. Профспілка, мала соціальна група, трудовий колектив.

4. “Клубок”, “ланцюг”, “зірка”.

100. З яких етапів складається процес формування трудового колективу?

1. Початковий, становлення, стабілізації, консолідації, завершення.

2. Зародження, бурління, нормалізації, стабілізації, реорганізації.

3. Формування номінальної групи, формування активного ядра, виникнення ідейного співробітництва, досягнення зрілості.

4. Знайомство учасників, етап згуртованості, конфліктності, нормалізації стосунків, ідейного співробітництва .

101. Які стадії притаманні процесу розвитку групи?

1. Утворення номінальної групи, асоціації, кооперації трудового колективу.

2. Знайомство, адаптація, групова збалансованість, нормальне функціонування.

3. Формування номінальної групи, активного ядра, виникнення лідера, досягнення зрілості.

4. Формування, психологічна напруженість, нормалізація, діяльність.

102. Які головні ознаки притаманні існуванню неформальних груп?

1. Лідерство, неформальний контроль, психологічна сумісність між членами.

2. Позитивний психологічний мікроклімат, наявність одного лідера, невелика чисельність .

3. Наявність соціального контролю, опір змінам та наявність неформальних лідерів.

4. Створюються за рішенням вищого керівництва для виконання певних функцій.

103. Що таке управлінська команда?

1. Невелика чисельність працівників, що поділяють спільні цілі та цінності, приймають відповідальність за кінцеві результати.

2. Група спеціалістів, які належать до різних сфер діяльності та працюють спільно над вирішенням певних питань.

3. Будь-яка мала соціальна група, якій притаманна ознака психологічної сумісності її членів.

4. Спільність людей, які взаємодіють один з одним таким чином, що кожен впливає на інших і сам перебуває під їх впливом.

104. В якій послідовності етапів здійснюється процес формування управлінської команди?

1. Знайомство, адаптація, збурення, групова збалансованість, нормальне функціонування, реорганізація.

2. Реорганізація, адаптація, збалансованість, нормальне функціонування, збурення.

3. Знайомство, збурення, нормальне функціонування, адаптація, групова збалансованість і реорганізація.

4. Збурення, реорганізація, знайомство, нормальне функціонування, адаптація, групова збалансованість.

105. Які чинники сприяють ефективній роботі групи?

1. Темперамент, характер, емоційність, конформізм, нонконформізм, конфліктність.

2. Потреби, установки, інтереси та ідеали працівників.

3. Розмір та склад, ролі та статус членів, згуртованість, групові норми, конфліктність.

4. Здібності, навички, біологічні характеристики, соціальні ролі, соціальний статус членів.

106. На які різновиди поділяються трудові колективи за рівнем згуртованості?

1. Згуртовані, розгруповані, роз’єднані.

2. Конфліктні, неконфліктні, розчленовані.

3. Демократичні, автократичні, ліберальні.

4. Значно згуртовані, малозгуртовані, незгуртовані.

107. На які види поділяється соціально-психологічний клімат колективу підприємства?

1. Всі відповіді вірні.

2. Здоровий і нездоровий.

3. Сприятливий і несприятливий.

4. Позитивний і негативний.

108. Який фактор сприяє груповій згуртованості осіб?

1. Відокремленість інтересів та цілей членів групи.

2. Конфронтація між працівниками організації.

3. Дисципліна та певний порядок у діяльності .

4. Психологічна сумісність членів групи.

109. Який показник розраховується з метою визначення здатності групи зберігати свою структуру як єдине ціле?

1. Частковий коефіцієнт плинності кадрів.

2. Коефіцієнт стабільності кадрів.

3. Індекс згуртованості.

4. Індекс інтеграції.

110. З яких розділів складається план соціального розвитку колективу організації?

1. Удосконалення соціальної структури колективу; гарантії життєвого рівня; підвищення соціальної активності працівників.

2. Удосконалення умов праці, її охорона та зміцнення здоров’я працівників; удосконалення рівня матеріального забезпечення.

3. Удосконалення стосунків між працівниками та покращення соціально-психологічного клімату.

4. Підвищення якості трудового життя персоналу; удосконалення виробничих та побутових умов праці на підприємстві.

111. Що таке ділове оцінювання персоналу?

1. Процес встановлення відповідності якісних характеристик персоналу вимогам посади або робочого місця.

2. Порівняння здібностей різних кандидатів на посаду і вибір найбільш придатного до неї.

3. Оцінювання професійних можливостей персоналу.

4. Пошук найефективнішої кандидатури, якості якої максимально точно задовольняють вимоги даної посади.

112. На які види поділяється процес ділового оцінювання персоналу?

1. Попередній, поточний та завершуючий.

2. Об’єктивний та суб’єктивний.

3. Оцінювання кандидата на вакантну посаду та поточне періодичне оцінювання співробітників організації.

4. Оцінювання керівниками, колегами по роботі, підлеглими та самооцінювання.

113. До основних груп показників ділового оцінювання персоналу належать такі:

1. Ефективності, результативності, продуктивності.

2. Результативності праці, професійної поведінки, особистих якостей.

3. Працездатності, терплячості, надійності.

4. Загальні, спеціальні, планові, прогнозовані.

114. На які дві групи поділяються методи ділового оцінювання персоналу?

1. Первинні та вторинні.

2. Традиційні та нетрадиційні.

3. Внутрішні та зовнішні.

4. Поверхові та доскональні.

115. На які три групи поділяють всі методи вибору показників оцінювання працівників?

1. Якісні, кількісні та комбіновані.

2. Прості, складні та середньої складності.

3. Бальні, коефіцієнтні та експертні.

4. Усні, письмові та візуальні.

116. Що визначає поняття «атестація персоналу»?:

1. Процес перевірки знань всіх категорій працівників організації.

2. Традиційний метод оцінювання персоналу спеціально створеною комісією організації із застосуванням стандартних критеріїв.

3. Визначення рейтингу та статусної позиції працівника в організації.

4. Діяльність, що здійснюється з метою вивільнення персоналу або переміщення на вищу посаду.

117. Які категорії працівників не підлягають проведенню чергової атестації?

1. Висококваліфіковані спеціалісти.

2. Керівники вищого рівня управління.

3. Спеціалісти-інженери, допоміжний персонал.

4. Молоді спеціалісти, жінки, які знаходяться у відпустці по догляду за дітьми до 3-х років.

118. З яких етапів складається процес проведення атестації?

1. Не поділяється на етапи.

2. Первинний, вторинний, етап завершення.

3. Знайомство з кандидатами, оцінювання їх поведінки та якостей, підведення підсумків та застосування санкцій.

4. Підготовчий, оцінювання працівника та його трудової діяльності, проведення атестації та прийняття рішення за її результатами.

119. Які види оцінок використовуються для осіб, які проходять атестування?

1. “Відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”.

2. “Добре”, “задовільно”, “незадовільно”.

3. “Відповідає посаді”, “частково відповідає посаді”, “не відповідає посаді”.

4. “Підвищити посадовий оклад”, “понизити посадовий оклад”, “здійснити надбавки (знижки) до посадового окладу”.

120. Який документ підтверджує проходження працівниками четвертого етапу атестаційної процедури?

1. Атестаційний протокол.

2. Атестаційне підтвердження.

3. Атестаційна картка.

4. Жодного документу не складається.

121. Що визначає професійний розвиток персоналу?

1. Процес підготовки працівників до виконання ними нових завдань, зайняття нової посади та вирішення нових проблем.

2. Просування по службі з умовою зміни сфери діяльності в межах окремих функціональних підрозділів.

3. Зайняття такої посади, що забезпечує адекватну до якостей працівника заробітну плату.

4. Поступова впрацьованість працівника в робітниче середовище.

122. Що може бути критерієм вибору виду навчання для працівника?

1. Чисельність працівників, яких потрібно навчати.

2. Доходи (економічні результати) і витрати на навчання.

3. Методика проведення навчання.

4. Очікуваний результат і можливість контролю за процесом навчання.

123. На які основні групи поділяється процес навчання персоналу?

1. Навчання кадрів, переміщення та ротація.

2. Навчання без відриву від виробництва, передача провідного досвіду, перепідготовка кадрів.

3. Заочне навчання, ротація, підготовка кадрів.

4. Підготовка кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів.

124. На які дві основні групи поділяються методи навчання персоналу?

1. Групове та індивідуального навчання.

2. Навчання на робочому місці та поза робочим місцем.

3. Заочне навчання та без відриву від виробництва.

4. Попереднє навчання та перспективне навчання.

125. Які є методи навчання працівників на робочому місці?

1. Самоосвіта, вирішення практичних ситуацій, проведення семінарів та лекцій, рольові ігри.

2. Копіювання, наставництво, інструктаж, підготовка в проектних групах.

3. Інструктаж, тренінги, самостійне навчання, ділові та рольові ігри, навчальні кіно- та відеофільми.

4. Метод мозкової атаки, програмовані курси професійного навчання, виконання функцій дублера.

126. Які є методи навчання працівників поза робочим місцем?

1. Навчальні ситуації, виробничий інструктаж, ротація персоналу, обмін досвідом.

2. Заочне навчання, проведення семінарів, тренінги та ділові ігри, семінари та робочий інструктаж.

3. Читання лекцій, програмовані курси навчання, ділові ігри, робоча група, моделювання.

4. Навчання без відриву від виробництва, проходження спеціалізованих курсів, тренінги, самоосвіта.

127. Який метод навчання є найбільш близьким до реальної професійної діяльності?

1. Кейси.

2. Інструктаж.

3. Ділові ігри.

4. Лекція.

128. Що означає поняття “ротація” кадрів?

1. Пояснення прийомів роботи досвідченими працівниками.

2. Об’єднання персоналу у певні групи для проходження ними навчання.

3. Послідовна робота на різних посадах, в тому числі і в інших підрозділах.

4. Навчання для підвищення загальної кваліфікації.