- •Поняття права Європейського Союзу. Співвідношення права Європейського
- •Право Європейського Союзу як сфера наукового пізнання та навчальна дисципліна. Европейское право – учебная дисциплина
- •Наука европейского права
- •«Право єс» — особливості предмету, методологія та система курсу.
- •Передумови європейської інтеграції.
- •Європейський Союз: поняття, умови членства країн. Територія єс. Особливості режиму.
- •Условия для получения членства в ес
- •Географические критерии
- •Демократия
- •Верховенство закона
- •Права человека
- •]Уважение и защита прав меньшинств
- •Экономические критерии
- •Юридическое выравнивание
- •Основні етапи формування єс.
- •Конституційний Договір єс. Європейський Конвент.
- •Структура єс до та після прийняття Лісабонського Договору. Принцип єдиної правосуб’єктності.
- •Устройство Европейского Союза Европейский Союз
- •Реформа єс згідно Лісабонського Договору.
- •Прйнцип єдиної правосуб’єктності Європейського Союзу.
- •План Монне - Шумана.
- •Європейське об’єднання вугілля та сталі. Причини створення.
- •Основные черты еоус
- •Институты еоус
- •Створення Європейського Економічного Співтовариства.
- •Основные институты еэс
- •Створення Європейського Співтовариства з атомної енергії.
- •Деятельность Евратома по содействию прогрессу в области атомной энергии
- •Єдиний Європейський Акт, причин прийняття та особливості.
- •Європейське політичне співробітництво.
- •Створення Європейського Союзу ( єє ).
- •Європейський Союз та Рада Європи: загальне та особливе.
- •Маастрихтська угода - загальна характеристика.
- •Амстердамська угода - загальна характеристика.
- •Субсидиарность и пропорциональность
- •Реформа єс у зв’язку з розширенням єс. Ніццька угода 2001 року. Мета, предмет і зміст Ніццького договору.
- •Загальна характеристика Ліссабонського Договору 2007 р. Структура та загальний зміст.
- •Інституційні зміни в Євросоюзі відповідно до Лісабонської угоди
- •Цілі, цінності та загальні принципи функціонування Європейського Союзу.
- •Основоположні принципи взаємодії Європейського Союзу з державами- членами.
- •Поняття та сутність права єс.
- •А також договори, що доповнюють їх:
- •Принципи правової системи єс.
- •«Прецедентне» право єс, причини його виникнення, особливості.
- •«Первинне» право єс — поняття структура.
- •«Вторинне» право єс -джерела, особливості дії актів.
- •Структура європейського права: вертикальна та горизонтальна.
- •Компетенція Європейського Союзу: структура і зміст.
- •Категорії компетенції Європейського Союзу.
- •Основоположні принципи компетенції Європейського Союзу.
- •Механізм «просунутого співробітництва» як спосіб делегування державами- членами додаткової компетенції органам Союзу. Положения о продвинутом сотрудничестве
- •Додаткові механізми зміцнення солідарності держав-членів між собою та єс в цілому.
- •Система інститутів, органів, установ Європейського Союзу. Основні тенденції розвитку організаційного механізму Союзу на сучасному етапі.
- •Реформа організаційного механізму Європейського Союзу відповідно до Ніццького договору 2001 р;, та Лісабонського Договору 2007 р.
- •Європейський парламент: порядок формування, структура, компетенція.
- •Порядок роботи Європарламенту. Сесії і загальні парламентські процедури. Способи прийняття рішень.
- •Повноваження Європарламенту. Особливості реалізації законодавчих, фінансових, контрольних та консультативних повноважень Європарламенту.
- •Європейська Рада: порядок формування, структура, компетенція.
- •Європейська Комісія: формування, склад, повноваження.
- •Функції Європейської Комісії.
- •Рада Європейського Союзу: структура та особливості функціонування.
- •Загальна і спеціальна Рада єс. Внутрішня організація Порядок роботи і прийняття рішень Ради єс. Повноваження Ради єс: обсяг і зміст.
- •Судова система Європейського Союзу: загальні принципи побудови. Ніццький договір 2001 р. І реформа судоустрою і процесу.
- •Особливості статусу генеральних адвокатів. Гарантії незалежності членів Суду єс. Пленум і палати Суду єс.
- •Юрисдикція Суду єс. Справи прямої юрисдикції. Преюдиціальні запити національних судів.
- •Правовий статус Трибуналу (Загального суду). Спеціалізовані трибунали - як судові органи першої інстанції.
- •Система контрольних органів Європейського Союзу, її розвиток на сучасному етапі. Європейська рахункова палата - інститут фінансового контролю єс.
- •Система фінансових установ Європейського Союзу, її основні елементи. Європейський центральний банк (єцб): місце в організаційному механізмі єс, правовий статус.
- •Особливості статусу установ Європейського Союзу. Правовий статус Європейського поліцейського відомства (Європол).
- •Особливості статусу установ Європейського Союзу. Правовий статус Європейського управління співпраці судових органів (Євроюст).
- •Омбудсман Європейського Союзу. Причини введення посади Омбудсмана в Європейському Союзі. Повноваження Омбудсмана.
- •Особливості законодавчого процесу єс.
- •Механізм відповідальності держав-членів за порушення загальних принципів конституційного устрою єс.
- •Відповідальність держав-членів перед індивідами за порушення права Європейського Союзу .
- •Відповідальність єс.
- •Інкорпорація в правову систему Європейського Союзу Конвенції про захист прав людини й основних свобод 1950 р.
- •Хартія Європейського Союзу про основні права 2000 p., особливості та характеристика.
- •Джерела правового статусу людини і громадянина в єс.
- •Принципи правого статусу людини і громадянина в єс.
- •Гарантії прав та свобод людини та громадянина в єс.
- •Спільна зовнішня політика політика безпеки, як особливий напрям зовнішньополітичної діяльності єс.
- •Реформа правових механізмів зовнішньополітичної діяльності, спільної зовнішньої політики та політики безпеки.
- •Компетенція єс з питань спільної зовнішньої політики і політики безпеки.
- •Спільна оборонна політика єс. Інституційний механізм та повноваження.
- •Доктрина верховенства права єс над національним правом держав членів.
- •Правопорядок Євросоюзу та правопорядок України.
- •Організаційно-правовий механізм співпраці України з Європейським Союзом
- •Гармонізація законодавства України з правом єс.
- •Правові інструменти співпраці України з єс. Правові засади співробітництва Україна - єс
- •Основні свободи внутрішнього ринку: поняття, сутність, юридичне закріплення.
- •Принцип вільного руху товарів: поняття, зміст. Принципів вільного руху робочої сили: поняття, зміст.
- •Раздел II свободное передвижение товаров
- •Глава 1 таможенный союз
- •Работники
- •Свобода заснування. Право фізичних осіб на підприємницьку діяльність. Право на підприємницьку діяльність юридичних осіб.
- •Принцип вільного надання послуг: поняття, зміст. Принцип вільного руху (переміщення) капіталу.
- •Капиталы и платежи
- •Принцип свободи платежів: поняття, зміст. Капиталы и платежи
- •Європейська комісія як основний інститут, відповідальний за проведення антимонопольної політики єс: повноваження, взаємодія з національними органами влади, пропозиції з реформи.
- •Поняття, цілі і завдання політики в області конкуренції. Основні загрози для вільної конкуренції.
- •Колективні та індивідуальні антимонопольні дії. Заборона угод, що порушують конкуренцію на внутрішньому ринку єс.
- •Контроль за злиттями підприємства. Поняття концентрації. Умови і критерії визначення концентрації, що порушує правила конкуренції. Процедура і наслідки заборони концентрації.
- •2) Антиконкурентные соглашения между субъектами хозяйствования и
- •3) Недобросовестная конкуренция, в частности:
- •Поняття корпоративного права, розходження в регулюванні на національному рівні.
- •Проблеми розвитку регулювання єс в сфері корпоративного права.
- •Поняття і порядок створення «європейських» юридичних осіб.
- •Регулювання транскордонного банкрутства.
Право Європейського Союзу як сфера наукового пізнання та навчальна дисципліна. Европейское право – учебная дисциплина
В российских высших юридических учебных заьедениях до сих пор, как правило, не преподавался курс европейского права. Он еще не вошел в официально утвержденную обязательную программу дисциплин, подлежащих изучению будущими юристами. Соответственно ни в одном из юридических вузов не было кафедр европейского права, не было и учебников и учебных пособий по этому предмету. Непривычной была сама идея его преподавания.
Разумеется, студенты получают некоторые знания в сфере европейского права. Отдельные проблемы, особенно связанные с созданием европейских сообществ и Европейского союза, рассматриваются в курсе международного права. Но делается это как бы походя, главным образом в связи с изучением региональных международных организаций. Определенное внимание проблемам сообществ и европейского права уделяется в рамках новой самостоятельной юридической учебной дисциплины, посвященной правовому регулированию международных экономических отношений. Однако и здесь тема европейского права растворилась в массе других проблем. В последнее время ряд общих вопросов развития европейских сообществ и Европейского союза, в частности проблема конфедерализма и федерализма, стал затрагиваться в курсах общей теории государства и права, а об институтах и праве сообществ и Европейского союза в сопоставительном плане начали говорить в курсах внутригосударственного (национального) права, что, кстати, значительно облегчает их восприятие. Впрочем, удельный вес проблем европейского права не был, да и не может быть сколь-нибудь значительным, хотя здесь, пожалуй, больше аналогии с национальным правом, чем с международным.
Примеры можно продолжить, но и приведенных выше достаточно для вывода о том, что, хотя некие знания в сфере европейского права студентам давались, они, эти знания, могли носить лишь отрывочный, далеко не систематизированный, а то и просто поверхностный характер. И если с таким положением раньше приходилось мириться, отчасти в силу инерции старых подходов, а то и по причине шатаний в системе высшего юридического образования, то по мере наведения определенного порядка и обновления программ наступает время пересмотра прежних позиций. Нельзя не замечать, что знание европейского права постепенно превращается в условие квалифицированной и продуктивной работы российского юриста во многих сферах правового развития. В активные деловые отношения России с Европейским союзом и государствами-членами включаются как сама Федерация, так и ее субъекты, как государственные учреждения и предприятия, так и частный бизнес.
В самое последнее время ситуация в сфере высшего юридического образования начала меняться в лучшую сторону. В некоторых вузах, например в Академическом правовом университете при Институте государства и права Российской Академии наук, европейское право включено в программу обучения в качестве обязательного предмета. При Московском государственном институте международных отношений создается Центр европейского права. Можно ожидать, что на такой путь встанут многие другие юридические вузы России. Появился ряд интересных публикаций по проблемам европейского права. Большая работа по изучению европейских проблем, в том числе правовых, проводится в Институте Европы Российской Академии наук. Эти и другие меры позволяют наладить подготовку специалистов по европейскому праву, которые становятся все более нужными в нашей стране.
Многоаспектность европейского права, его комплексный характер, включение в его состав не только отдельных норм, но и объемных разделов из других отраслей права, как публичного, так и частного, наглядно подтверждают трудности, стоящие на пути преподавания. В наше время очень трудно – если вообще возможно – быть одновременно специалистом по конституционному, административному, гражданскому, таможенному, налоговому, антимонопольному, трудовому, банковскому, страховому, международному и многим другим отраслям права. Между тем не только природу европейского права, но и особенно его функционирование невозможно раскрыть без того, чтобы не обращаться ко всему объемному разноотраслево-му нормативному материалу.
Европейское право как учебная дисциплина для российских студентов, бесспорно, должно отличаться по своему содержанию и стилю от своих аналогов, изучаемых в университетах стран, входящих в Европейский союз. В России, которая не является и, очевидно, еще длительное время не будет являться государством – членом Европейского союза, преподавание европейского права должно концентрироваться главным образом на общих проблемах Союза, а также на тех «внешних» проблемах, которые связаны с развитием отношений между ним и Россией. Однако это не означает, что проблемы внутренней организации и особенно правового регулирования многообразной деятельности европейских сообществ и Европейского союза должны полностью отойти на второй план и излагаться упрощенно. Дело обстоит иначе.
Изучение европейского права в России имеет многофункциональное назначение. Разумеется, углубленные знания о сообществах и Европейском союзе нужны сегодня в первую очередь тем, чья деятельность в той или иной мере протекает в сфере торговых отношений между Россией и ЕС. С расширением связей России с Европейским союзом и его государствами-членами численность тех, для кого знание европейского права составляет обязательное условие успешной деятельности, будет постоянно расти. Процесс ратификации Соглашения о партнерстве и сотрудничестве России с Европейским союзом идет к концу, а значит Соглашение вскоре будет действовать в полную силу.
Без знания европейского права сегодня невозможно грамотно заниматься вопросами европейской и мировой политики. Назначение и реальную роль сообществ, Европейского союза, других региональных организаций в Европе можно раскрыть, только хорошо понимая их правовой статус, внутреннюю структуру, права и обязанности, формы и методы деятельности. Не случайно историки, политологи, экономисты в своих работах уделяют правовым аспектам интеграционных процессов самое пристальное внимание.
