- •Поняття права Європейського Союзу. Співвідношення права Європейського
- •Право Європейського Союзу як сфера наукового пізнання та навчальна дисципліна. Европейское право – учебная дисциплина
- •Наука европейского права
- •«Право єс» — особливості предмету, методологія та система курсу.
- •Передумови європейської інтеграції.
- •Європейський Союз: поняття, умови членства країн. Територія єс. Особливості режиму.
- •Условия для получения членства в ес
- •Географические критерии
- •Демократия
- •Верховенство закона
- •Права человека
- •]Уважение и защита прав меньшинств
- •Экономические критерии
- •Юридическое выравнивание
- •Основні етапи формування єс.
- •Конституційний Договір єс. Європейський Конвент.
- •Структура єс до та після прийняття Лісабонського Договору. Принцип єдиної правосуб’єктності.
- •Устройство Европейского Союза Европейский Союз
- •Реформа єс згідно Лісабонського Договору.
- •Прйнцип єдиної правосуб’єктності Європейського Союзу.
- •План Монне - Шумана.
- •Європейське об’єднання вугілля та сталі. Причини створення.
- •Основные черты еоус
- •Институты еоус
- •Створення Європейського Економічного Співтовариства.
- •Основные институты еэс
- •Створення Європейського Співтовариства з атомної енергії.
- •Деятельность Евратома по содействию прогрессу в области атомной энергии
- •Єдиний Європейський Акт, причин прийняття та особливості.
- •Європейське політичне співробітництво.
- •Створення Європейського Союзу ( єє ).
- •Європейський Союз та Рада Європи: загальне та особливе.
- •Маастрихтська угода - загальна характеристика.
- •Амстердамська угода - загальна характеристика.
- •Субсидиарность и пропорциональность
- •Реформа єс у зв’язку з розширенням єс. Ніццька угода 2001 року. Мета, предмет і зміст Ніццького договору.
- •Загальна характеристика Ліссабонського Договору 2007 р. Структура та загальний зміст.
- •Інституційні зміни в Євросоюзі відповідно до Лісабонської угоди
- •Цілі, цінності та загальні принципи функціонування Європейського Союзу.
- •Основоположні принципи взаємодії Європейського Союзу з державами- членами.
- •Поняття та сутність права єс.
- •А також договори, що доповнюють їх:
- •Принципи правової системи єс.
- •«Прецедентне» право єс, причини його виникнення, особливості.
- •«Первинне» право єс — поняття структура.
- •«Вторинне» право єс -джерела, особливості дії актів.
- •Структура європейського права: вертикальна та горизонтальна.
- •Компетенція Європейського Союзу: структура і зміст.
- •Категорії компетенції Європейського Союзу.
- •Основоположні принципи компетенції Європейського Союзу.
- •Механізм «просунутого співробітництва» як спосіб делегування державами- членами додаткової компетенції органам Союзу. Положения о продвинутом сотрудничестве
- •Додаткові механізми зміцнення солідарності держав-членів між собою та єс в цілому.
- •Система інститутів, органів, установ Європейського Союзу. Основні тенденції розвитку організаційного механізму Союзу на сучасному етапі.
- •Реформа організаційного механізму Європейського Союзу відповідно до Ніццького договору 2001 р;, та Лісабонського Договору 2007 р.
- •Європейський парламент: порядок формування, структура, компетенція.
- •Порядок роботи Європарламенту. Сесії і загальні парламентські процедури. Способи прийняття рішень.
- •Повноваження Європарламенту. Особливості реалізації законодавчих, фінансових, контрольних та консультативних повноважень Європарламенту.
- •Європейська Рада: порядок формування, структура, компетенція.
- •Європейська Комісія: формування, склад, повноваження.
- •Функції Європейської Комісії.
- •Рада Європейського Союзу: структура та особливості функціонування.
- •Загальна і спеціальна Рада єс. Внутрішня організація Порядок роботи і прийняття рішень Ради єс. Повноваження Ради єс: обсяг і зміст.
- •Судова система Європейського Союзу: загальні принципи побудови. Ніццький договір 2001 р. І реформа судоустрою і процесу.
- •Особливості статусу генеральних адвокатів. Гарантії незалежності членів Суду єс. Пленум і палати Суду єс.
- •Юрисдикція Суду єс. Справи прямої юрисдикції. Преюдиціальні запити національних судів.
- •Правовий статус Трибуналу (Загального суду). Спеціалізовані трибунали - як судові органи першої інстанції.
- •Система контрольних органів Європейського Союзу, її розвиток на сучасному етапі. Європейська рахункова палата - інститут фінансового контролю єс.
- •Система фінансових установ Європейського Союзу, її основні елементи. Європейський центральний банк (єцб): місце в організаційному механізмі єс, правовий статус.
- •Особливості статусу установ Європейського Союзу. Правовий статус Європейського поліцейського відомства (Європол).
- •Особливості статусу установ Європейського Союзу. Правовий статус Європейського управління співпраці судових органів (Євроюст).
- •Омбудсман Європейського Союзу. Причини введення посади Омбудсмана в Європейському Союзі. Повноваження Омбудсмана.
- •Особливості законодавчого процесу єс.
- •Механізм відповідальності держав-членів за порушення загальних принципів конституційного устрою єс.
- •Відповідальність держав-членів перед індивідами за порушення права Європейського Союзу .
- •Відповідальність єс.
- •Інкорпорація в правову систему Європейського Союзу Конвенції про захист прав людини й основних свобод 1950 р.
- •Хартія Європейського Союзу про основні права 2000 p., особливості та характеристика.
- •Джерела правового статусу людини і громадянина в єс.
- •Принципи правого статусу людини і громадянина в єс.
- •Гарантії прав та свобод людини та громадянина в єс.
- •Спільна зовнішня політика політика безпеки, як особливий напрям зовнішньополітичної діяльності єс.
- •Реформа правових механізмів зовнішньополітичної діяльності, спільної зовнішньої політики та політики безпеки.
- •Компетенція єс з питань спільної зовнішньої політики і політики безпеки.
- •Спільна оборонна політика єс. Інституційний механізм та повноваження.
- •Доктрина верховенства права єс над національним правом держав членів.
- •Правопорядок Євросоюзу та правопорядок України.
- •Організаційно-правовий механізм співпраці України з Європейським Союзом
- •Гармонізація законодавства України з правом єс.
- •Правові інструменти співпраці України з єс. Правові засади співробітництва Україна - єс
- •Основні свободи внутрішнього ринку: поняття, сутність, юридичне закріплення.
- •Принцип вільного руху товарів: поняття, зміст. Принципів вільного руху робочої сили: поняття, зміст.
- •Раздел II свободное передвижение товаров
- •Глава 1 таможенный союз
- •Работники
- •Свобода заснування. Право фізичних осіб на підприємницьку діяльність. Право на підприємницьку діяльність юридичних осіб.
- •Принцип вільного надання послуг: поняття, зміст. Принцип вільного руху (переміщення) капіталу.
- •Капиталы и платежи
- •Принцип свободи платежів: поняття, зміст. Капиталы и платежи
- •Європейська комісія як основний інститут, відповідальний за проведення антимонопольної політики єс: повноваження, взаємодія з національними органами влади, пропозиції з реформи.
- •Поняття, цілі і завдання політики в області конкуренції. Основні загрози для вільної конкуренції.
- •Колективні та індивідуальні антимонопольні дії. Заборона угод, що порушують конкуренцію на внутрішньому ринку єс.
- •Контроль за злиттями підприємства. Поняття концентрації. Умови і критерії визначення концентрації, що порушує правила конкуренції. Процедура і наслідки заборони концентрації.
- •2) Антиконкурентные соглашения между субъектами хозяйствования и
- •3) Недобросовестная конкуренция, в частности:
- •Поняття корпоративного права, розходження в регулюванні на національному рівні.
- •Проблеми розвитку регулювання єс в сфері корпоративного права.
- •Поняття і порядок створення «європейських» юридичних осіб.
- •Регулювання транскордонного банкрутства.
Єдиний Європейський Акт, причин прийняття та особливості.
Єдиний європейський акт (ЄЄА) - це перша велика реформа правових підвалин Співтовариств (головним чином, ЄЕС). Найбільше число його норм містять виправлення в установчі договори Європейських співтовариств (розділ ІІ "Положення, що змінюють договори про установу Європейських співтовариств"):
по-перше, Єдиний європейський акт закріпив остаточну дату (31 грудня 1992 р.) побудови єдиного для всіх країн ЄЕС внутрішнього ринку, тобто "простору без внутрішніх границь, у якому відповідно до положень даного Договору забезпечується вільний рух товарів, осіб, послуг і капіталів" (ст. 8а Договору про ЄЕС у редакції ЄЄА);
по-друге, Єдиний європейський акт розширив предметну компетенцію ЄЕС. Відтепер до ведення Співтовариства в особі його інститутів були віднесені нові сфери загальної політики: регіональна, науково-технічна, екологічна;
по-третє, істотній реформі була піддана система інститутів Європейських співтовариств. Вона сприяла, з одного боку, зміцненню демократичних початків у процесі прийняття рішень, з іншого боку - посиленню наднаціональних рис, подальшої федералізації Співтовариств.
Зокрема, Асамблея, яка була раніше перейменована ЄЄА в Європейський парламент, одержала нові повноваження в законодавчому процесі (процедура співробітництва, у якій Рада може перебороти вето Європарламенту на законопроект тільки одноголосно). Парламент придбав також право вирішального голосу при рішенні питань про вступ нових держав-членів у Співтовариства, а нині в Союз.
Після підписання й набрання чинності Єдиного європейського акту плани створення Європейського Союзу перейшли в практичну площину. В 1990 р. приступили до роботи дві конференції (по розробці відповідно економічного й політичного союзу). Загальним їхнім результатом став Договір про Європейський Союз, підписаний 7 лютого 1992 р. у нідерландському місті Маастрихте (звідси інше розповсюджене, хоча й неофіційна назва документа - Маастрихтський договір). [5]
Оскільки Договір про Європейський Союз спричинив нові серйозні обмеження державного суверенітету країн-учасниць, що зажадало в багатьох з них провести конституційні реформи й референдуми, ратифікація цього документа зайняла досить тривалий період часу. Даний процес тривав понад півтора року, і 1 листопада 1993 р. Договір про Європейський Союз набув чинності. Якої ж зміни привніс в "інтеграційну конструкцію" Маастрихтський договір?
Європейське політичне співробітництво.
Європейське політичне співробітництво (ЕПС) було створено як спеціальний організаційний механізм координації дій держав - членів Європейських співтовариств на міжнародній арені з метою поступового формування "європейської" зовнішньої політики (термін "політичне" у цьому випадку ставився лише до питань зовнішньополітичної спрямованості).
У результаті в 1970- ті рр. процес західноєвропейської інтеграції розділився на дві окремі "галузі", "організаційні структури": з одного боку, Європейські співтовариства, що де-факто представляють собою єдину наддержавну організацію в соціально-економічній сфері, з іншого боку - Європейське політичне співробітництво, що займалося питаннями зовнішньої політики. При цьому й Співтовариства, і ЕПС мали той самий склад держав-членів. В 1985 р. Рада Європейських співтовариств прийняв рішення (всупереч опору представників Греції, Великобританії й Данії) скликати спеціальну конференцію урядів держав-членів. За підсумками конференції в 1986 р. був підписаний Єдиний європейський акт, що вступив у силу після ратифікації державами-членами 1 липня 1987 р.